Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
04 червня 2013 року Справа № 811/1384/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Спліт"
до відповідача - Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області
про визнання протиправною та скасування постанови.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Спліт" (далі-позивач) з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області (далі-відповідач) про визнання неправомірною та скасування постанови № 211 від 14 березня 2013 року про накладення штрафних санкцій у розмірі 7692,26 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на твердженнях позивача про ряд порушень, допущених відповідачем при проведенні планової перевірки ТОВ виробничо-комерційної фірми "Спліт" та при винесенні оскаржуваної постанови.
Так, позивач стверджує, що в ході перевірки працівниками Інспекції було безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті Закону України "Про захист прав споживачів" щодо реалізації ним продукції (товару) без необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про товар. За результатами перевірки Інспекцією було складено Акт №398 від 14.02.2013 року, на підставі якого винесено оскаржувану постанову про накладення стягнень №211. Крім того, підставами для визнання протиправною та скасування вказаної постанови позивач вважає те, що відповідачем невірно розраховано суму штрафу, застосованого до ТОВ виробничо-комерційної фірми "Спліт", оскільки під час проведення перевірки документи на товар не вивчались, не встановлювалась вартість партії товару; перевірку проведено без участі директора підприємтсва, акт перевірки підписано неуповноваженою на те особою, а оскаржувану постанову прийнято без участі позивача.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених в адміністративному позові.
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення на позов, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Зокрема, зазначено, що в ході перевірки позивача було виявлено та задокументовано факт реалізації позивачем продукції без необхідної та достовірно інформації про продукцію та реалізації продукції без зазначення терміну дії знижки. Відповідач також наголосив, що розрахунок адміністративно-господарської санкції проводився ним відповідно до законодавчо визначеного порядку з урахуванням того, що позивачем не було надано для перевірки прибуткових документів, які дозволили б встановити фактично отриманий розмір партії продукції (а.с.31-36).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, заявивши у письмових запереченнях на позов клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без його участі.
Клопотання про розгляд та вирішення справи судом у порядку письмового провадження було заявлене у судовому засіданні і представником позивача (а.с.131).
Відтак, розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Спліт" 04 грудня 1998 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради (а.с.20).
В період з 14 по 26 лютого 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області було проведено планову перевірку ТОВ виробничо-комерційної фірми "Спліт", що знаходиться за адресою: вул. Дружби Народів,1, м.Кіровоград. Зазначена перевірка проводилась на підставі направлення на проведення перевірки №465 від 12.02.2013р. (а.с.41)
В ході перевірки працівниками інспекції були виявлені порушення позивачем вимог пункту 21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 13.06.2006 №833 та підпункту 1 пункту 12 частини першої та частини 4 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", що відображено в Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №398 від 14 лютого 2013 року (а.с.5-6). Так, в акті перевірки у графі "Детальний опис виявленого правопорушення" зазначено про реалізацію продукції (товару) без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації. У свою чергу, в Додатку № 7 до акту перевірки перераховано кількість, назва та ціна реалізованих товарів з порушенням вимог статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" (а.с. 7-9).
На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 14 березня 2013 року винесено Постанову №211, якою до ТОВ виробничо-комерційної фірми "Спліт" застосовано штраф у розмірі 7692,26 грн.: за реалізацію 31 партії товару, без необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації, а саме: не зазначено дати виготовлення, назви та адреси виробника; за реалізацію 20 партій товару без зазначення терміну дії знижки (а.с.10).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції, усіх видів робіт та послуг.
Відповідно частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.
Згідно з пунктом 2 статті 4 даного Закону державний захист прав громадян як споживачів здійснюють, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.
Для реалізації вказаної функції, відповідно до статті 5 зазначеного Закону спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надано повноваження накладати на суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 13 частини першої статті 5 Закону).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Частиною другою статті 15 зазначеного Закону встановлено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Статтею 6 Закону України "Про захист прав споживачів" на продавця покладено обов'язок передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
Судом встановлено, що інформація про продукцію, зазначену у Додатку 7 до Акту перевірки, надавалася споживачеві кількома способами.
Так, інформація, визначена статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів», міститься не лише на цінниках, а й на самому товарі та у супровідній документації до такого товару. Даний факт підтверджується фотознімками товару, який реалізовується позивачем (а.с.62-63). Також позивач стверджує, що в магазині у наявності є всі супровідні документи, що посвідчують якість та безпеку продукції, а саме декларації про відповідність, сертифікати відповідності, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи (а.с.64-125).
Крім того, за словами свідка ОСОБА_1, який працює продавцем у магазині «Світ», з усією інформацією про товар споживач має змогу ознайомитись самостійно, оскільки усі необхідні супровідні документи є доступними, так і з допомогою продавця, який володіє інформацією про товар.
Беручи до уваги те, що Законом України «Про захист прав споживачів» допускаються альтернативні способи доведення до відома споживачів інформації про товар, а також те, що відповідачем не спростовано факт наявності супровідних документів на товари, перелічені у Додатку 7 до Акту перевірки із зазначенням необхідної інформації, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області відносно того, що позивачем пропонувалась споживачу продукція без зазначення дати виготовлення товару, назви та адреси виробника.
Стосовно зазначених в оскаржуваній Постанові тверджень відповідача про реалізацію 20 партій товару без зазначення терміну дії знижки суд вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» вживання понять "знижка" або "зменшена ціна" або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов: 1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання; 2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу; 3) якщо ціна продукції? є нижчою від її звичайної ціни.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок про реалізацію товарів без зазначення терміну дії знижки відповідачем зроблено з огляду на розміщену у магазині вивіску з текстом: «Спрашивайте скидки! Продадим дешевле!» (а.с.130).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що вказана пропозиція не стосується конкретно визначеного товару та не передбачає реалізацію товару на умовах зниження ціни від його первісної вартості. Свідок вказав, що така вивіска має на меті спонукати споживача шляхом порівняння цін на аналогічні товари у інших магазинах переконатися у тому, що запропонована позивачем ціна є найнижчою. У протилежному випадку споживачеві буде індивідуально надана можливість придбати товар за ціною, нижчою від зазаченої вартості.
Беручи до уваги пояснення свідка та виходячи з матеріалів справи, зокрема, з фотографічного знімка зазначеної вивіски, суд дійшов висновку, що поняття «знижка» застосовано позивачем безвідносно до конкретного товару та не може розцінюватися як складова інформації про товар у розумінні статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
За таких умов суд вважає безпідставними висновки відповідача про реалізацію позивачем 20 партій товару без зазначення терміну дії знижки.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано винесено оскаржувану Постанову № 211 від 14 березня 2013 року про накладення стягнень, передбачених статтею 15 Закону України „Про захист прав споживачів", якою до ТОВ ВКФ „Спліт" застосовано штраф у розмірі 7692,26 грн. Відтак, вказана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню
Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 114,70 грн. (а.с.2а), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області № 211 від 14 березня 2013 року про накладення стягнень, передбачених статтею 15 Закону України „Про захист прав споживачів", якою до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Спліт" застосовано штраф у розмірі 7692,26 грн.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Спліт" судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень, сімдесят копійок), зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень, сімдесят копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук