Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16 квітня 2013 року Справа № 811/720/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
до відповідача - ОСОБА_1
про стягнення коштів за податковим боргом.
Долинська міжрайонна державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 (далі - відповідач) - коштів за податковим боргом по земельному податку у розмірі 317,31 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому наголосив, що податковий орган позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 28).
Відповідач в судове засідання не з'явився, також не скористався своїм правом на надання письмових заперечень проти позову, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 27).
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Долинській міжрайонній державній податковій інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби як платник земельного податку з фізичних осіб.
Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу по земельному податку у сумі 317,31 грн. (а.с. 6-7)
Однак, відповідач у строки встановленні Податковим кодексом України, податкові зобов'язання не сплачує, внаслідок чого у нього, станом на 27 лютого 2013 року, рахується заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 317,31 грн., що підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків (а.с.4).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платником плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, при цьому згідно статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Плата за землю, передбачена Податковим Кодексом України, включає в себе земельний податок, ставку якого визначено законом, та орендну плату за землю, що визначається договором оренди земельної ділянки.
За змістом пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
28 січня 2012 року контролюючим органом було винесено відповідне податкове повідомлення-рішення № 0038921700, яким відповідачу було визначено суму податкового зобов'язання зі сплати за землю в розмірі 132,19 грн. (а.с.5)
Зазначене податкове повідомлення-рішення №0038921700 було отримано відповідачем 27 червня 2012 року, про що свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.
Однак, у встановлений законом строк таке податкове зобов'язання відповідачем сплачено не було.
Не надано суду і доказів оскарження такого податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.
Крім того, на день нарахування податкового зобов'язання у відповідача існувала недоїмка в розмірі 150,56 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової карти платника податків (а.с.7).
Однак, в порушення норм діючого законодавства, відповідачем сума заборгованості не сплачена.
За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, становить наразі 317,31 грн.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового Кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.
Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до Наказу міністерства фінансів України „Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" від 24 жовтня 2012 року № 1113, у даному випадку податковий орган не зобов'язаний був надсилати відповідачеві податкову вимогу, оскільки сума податкового боргу платника податків не перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що на час розгляду і вирішення справи судом відповідачем не надано доказів сплати заборгованості по земельному податку на загальну суму 317,31 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) податковий борг у розмірі 317,31 грн. (триста сімнадцять гривень, тридцять одна копійка) на користь Державного бюджету України в особі Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (рахунок-отримувач: Управління Державного казначейства у Бобринецькому районі, код 37928321, МФО 823016, номер рахунку 33217813700072).
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строк, що передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук