Справа № 144/426/13-ц Провадження № 22-ц/772/2111/2013Головуючий в суді першої інстанції:Задорожна Л.І.
Категорія: 23Доповідач: Вавшко В. С.
"16" липня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
ГоловуючогоВавшка В.С.,
суддів:Іващука В.А., Колоса С.С.,
При секретарі:Пишному О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі-СВК) «Сокирянський» на рішення Телицького районного суду Вінницької області від 18 червня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до СВК «Сокирянський», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Відділ Держземагенства у Теплицькому районі Вінницької області, про визнання договору оренди землі недійсним,
У березні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом, вказував, що 12.01.2011 року між ним та СВК «Сокирянський» був укладений договір оренди землі № 9, згідно якого він передав відповідачу належну йому на праві власності земельну ділянку площею 3,5427 га, розташовану на території Сокирянської сільської ради Теплицького району Вінницької області. Даний договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Теплицькому районі Вінницької області 04.05.2011 року за № 052370004000683.
При отриманні примірника договору в вересні 2012 року, ним було виявлено, що відсутні документи, які є невід'ємною частиною договору, а саме: план або схема земельної ділянки, її кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, та відсутній акт прийому-передачі об'єкта оренди; в договорі відсутні істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки в п.26; не передбачено в договорі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; договір не містить необхідної інформації про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування земельної ділянки).
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_6 просив визнати недійсним договір оренди землі від 12.01.2011 року, укладений між ним та СВК «Сокирянський»; а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Рішенням Телицького районного суду Вінницької області від 18 червня 2013 року позов задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки, укладений 12 січня 2011 року між ОСОБА_6 та СВК «Сокирянський», зареєстрований 04 травня 2011 року у відділі Держкомзему у Теплицькому районі Вінницької області за № 052370004000683 - недійсним. Стягнуто з СВК «Сокирянський» на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.
На таке рішення СВК «Сокирянський» подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам, що мають значення для справи; порушення норм матеріального права.
ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін, посилаючись на те, що воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 3,5427 га, розташованої на території Сокирянської сільської ради Теплицького району Вінницької області.
12.01.2011 року між ОСОБА_6 та СВК «Сокирянський» був укладений договір оренди землі вказаної земельної ділянки, строком на 5 років. Даний договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Теплицькому районі Вінницької області 04.05.2011 року за № 052370004000683.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у договорі оренди відсутні істотні умови, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: до договору не долучено план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; акт визначення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості. Також у договорі відсутні істотні умови існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками, оскільки судом першої інстанції вірно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, у повній мірі досліджені та оцінені докази, надані сторонами, та правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють питання недійсності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі і умови, що визначені законом як істотні.
Істотні умови договору оренди землі встановлені статтею 15 Закону України «Про оренду землі».
Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
За правилами абзаців 2, 9 та 12 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Виходячи із положень частини 2 цієї статті цього Закону відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підставою для визнання договору оренди недійсним.
Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
У ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За правилами ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 4, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
У разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з істотних його умов, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що згідно копії реєстраційної справи по проведенню державної реєстрації договору оренди (а.с. 31), укладеного між ОСОБА_6 та СВК «Сокирянський», вбачається, що до договору оренди додано: акт визначення меж земельної ділянки (на місцевості) (а.с. 37 на звороті); акт про прийом-передачу земельної ділянки (а.с. 34), план меж земельної ділянки з зазначеним кадастровим номером (а.с. 35 на звороті), схема земельної ділянки з зазначеним кадастровим номером (а.с.38).
Тому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги у тій частині, що висновок суду першої інстанції про відсутність у договорі кадастрового номеру чи місця розташування земельної ділянки не відповідає обставинам справи.
Незважаючи на те, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи, а також вказав у рішенні, що відповідачем порушено абзац 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів вважає, що ця обставина не тягне за собою безумовного скасування рішення, оскільки інші висновки суду є правильні та узгоджуються з встановленими у справі обставинами.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що оспорюваний договір оренди землі був укладений за погодженням сторін і відображенням у ньому усіх істотних умов, оскільки цей договір не відповідає вимогам ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» щодо істотних умов договору, що є беззаперечною підставою для визнання договору недійсним.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для визнання недійсним такого договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 вказаного Закону, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання договору оренди недійсним.
За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу СВК «Сокирянський» відхилити.
Рішення Телицького районного суду Вінницької області від 18 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді : (підписи)
З оригіналом вірно :