печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1895/13- ц
Категорія 4
11 липня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ісаєвської О.В.,
при секретарі - Братасюк О.Є.,
за участю перекладачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик» про визнання права власності на 1/2 частку квартири,
У січні 2013 року позивач звернулася до суду з наведеним позов, мотивуючи його тим, що з 31 січня 1979 року до 09 грудня 2011 року перебувала з відповідачем у шлюбі, від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей та 09 грудня 2011 року шлюб між сторонами розірвано. Зазначила, що під час шлюбу чоловік вступив до ЖБК «Медик», в якому на сім'ю була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Балансова вартість спірної квартири складає 6888,84 грн., яку сторони до 1992 року повністю сплатили, а 06.08.1992 року КМБТІ відповідачу було видано реєстраційне посвідчення на право особистої власності на вказану квартиру.
Позивач у позові зазначала, що відповідач вважає, що оскільки він є членом ЖБК «Медик», має правовстановлюючий документ - реєстраційне посвідчення, тому право власності на квартиру належить особисто йому та не визначає що позивач має право власності на 1/2 частину даної квартири.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав, наведених у позові.
Відповідач та представник відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що відповідно до ордеру на житлове приміщення від 06.08.1969 року, виданого ОСОБА_6, вона має право зайняти двохкімнатну квартиру НОМЕР_1 саме матір відповідача являлася з 1969 року членом кооперативу ЖБК «Медик» та саме матір'ю відповідача було сплачено кошти за квартиру, а отже виплата за спірну квартиру проводилася не за спільні кошти подружжя, а матір'ю відповідача.
Представник третьої особи ОСОБА_5 своєї чіткої позиції по справі не висловила, фактично поклалася на розсуд суду. В судове засідання, яке було призначене на 11.07.2013 року не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик» в судовому засіданні обставини про внесення коштів матір'ю відповідача підтвердив, в судове засідання яке було призначене на 11.07.13 року не з'явився, подав заяву про розгляд справу за його відсутністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які брали участь у справі дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 09 грудня 2011 року шлюб, зареєстрований 31 січня 1979 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї між гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с. 6).
Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач у позовній заяві та її представник у судовому засіданні посилалися на те, що спірна квартира придбана подружжям під час шлюбу та належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 141 Житлового кодексу УРСР, в редакції від 30.06.1983 року особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми її пайового внеску і граничного розміру жилої площі, передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу.
В ході розгляду справи та дослідження письмових доказів, судом встановлено, що 06.08.1969 року гр. ОСОБА_7 на сім'ю, яка складалася із двох осіб, було видано ордер на жиле приміщення, а саме АДРЕСА_1 за № В ІІ3825 (а.с. 53).
Згідно даних довідки ЖБК «Медик», яка видана члену кооперативу НОМЕР_1 ОСОБА_7 15.02.1985 року за № 21/3 по даним бухгалтерського обліку ЖБК на 01.07.1984 року по особовому рахунку ОСОБА_7 значиться вартість квартири в сумі 6888-84, заборгованість станом на 1 липня 1984 року - відсутня (а.с. 52).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_7 станом на 1 липня 1984 року було повністю сплачено пай у ЖБК «Медик» в розмірі, що відповідач вказаній займаній квартирі.
Відповідач же ОСОБА_4 згідно даних виписки із протоколу № 6 був прийнятий в члени кооперативу ЖБК «Медик» та за ним закріплено квартиру НОМЕР_1 лише 23 травня 1986 року, тобто після повного внесення пайнагромадження ОСОБА_7
Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЖК Української РСР, поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя.
У п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду УРСР, від 18.09.1987, № 9 "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» Верховний Суд зазначив, що пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, а після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак, позивач доказів на підтвердження тієї обставини, що пай за спірну квартиру був внесений подружжям в ЖБК у період їх сумісного проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сімю, ВР УПСР, від 20.06.1969 майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Отже, оскільки судом достеменно встановлено, що пайнагромадження за спірну квартиру було внесено повність матір'ю відповідача, ОСОБА_7, даних про участь у придбанні внесенні коштів за пай саме подружжям, позивач не надала, факт придбання спірної квартири під час шлюбу сторонами не довела, а тому правових підстав для задоволення її позову та визнання права власності за позивачем на 1/2 частини спірної квартири не має.
Враховуючи вищенаведене на керуючись ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю, ВР УПСР, від 20.06.1969 року, ст.ст. 141, 146 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик» про визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Ісаєвська