донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.07.2013 р. справа №908/1327/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
за участю представників:
від позивача: Литвиненко С.В. за довіреністю №79 від 02.01.2013р.
від відповідача:Шевченко Т.В. за довіреністю б/н від 28.03.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», м. Енергодар Запорізької області
на рішення господарського судуЗапорізької області
від29.05.2013р.
по справі№908/1327/13 (суддя Азізбекян Т.А.)
за позовомвідкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», м. Суми
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», м. Енергодар Запорізької області
простягнення 43 117,28грн.
Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», м. Суми звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 43 117,28грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. у справі №908/1327/13 позов задоволений частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на користь Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" 38 016,00грн. основного боргу, 1999,75грн. пені, 2 661,12грн. штрафу, 37,94 грн. інфляції, 399,95грн. 3% річних та 1720,40грн. судового збору.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволені позову.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального права та посилається на те, що судом першої інстанції не вірно застосовані приписи статті 231 Господарського кодексу України, оскільки предметом спору є грошове зобов'язання відповідача щодо оплати вартості наданих послуг за договором.
Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.
Представник позивача у судове засідання прибув, заперечував проти апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2011р. між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Замовник) ВП "Запорізька АЕС" та відкритим акціонерним товариством "Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" (Виконавець), за умовами якого (пункт 1.1. договору) Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику наступні послуги консультаційного характеру: "Надання технічної допомоги при виконанні ремонту насосного обладнання".
Відповідно пункту 2.1. договору, вартість послуг згідно з цим договором визначається Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до договору) та Кошторисом вартості послуг (Додаток № 3 до договору) і становить: 41 667,00 грн., крім того ПДВ 8 333.40 грн., разом: 50 000,40 грн.
Згідно з пунктом 2.2. договору оплата наданих послуг за договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Пунктом 3.1. договору визначено, що строк надання послуг за договором: початок січень 2012р., закінчення - листопад 2012 р.
Розділом 4 договору сторони узгодили, що по завершенню надання послуг Виконавець оформляє Технічний звіт про фактично зроблені послуги, який є підставою для оформлення акту здачі - приймання наданих послуг. Після оформлення Технічного звіту Виконавець протягом трьох календарних днів надає змовникові для розгляду й належного оформлення Акт здачі-приймання наданих послуг у трьох екземплярах. Замовник протягом 10 робочих днів із дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний відправити Виконавцеві підписаний акт здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що за актом здачі-приймання наданих послуг № 4543 від 30.11.2012р., підписаним та скріпленим печатками позивача та відповідача було надано послуги за договором №5956 від 30.12.2011р. вартістю 38 016,00 грн.
В зв'язку з несплатою відповідачем на користь позивача зазначеної суми, позивач листом від 21.02.2012р. № 513/ЮБ звернувся до відповідача з претензією на суму 41 711,72 грн. грн., в т.ч. основний борг - 38 016,00 грн., штрафні санкції - 3 695,72 грн.
У відповіді на претензію Відповідач листом від 22.03.2013р. № 28-24/6977 визнав факт наявності основної суми заборгованості за Договором № 5956 від 30.12.2011р., що складає 38 016,00 грн., та повідомлено що зазначена сума включена до заявки в ДП НАЕК "Енергоатом". Проте, відповідач зазначену вище суму не сплатив.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договорів позивачем було надано послуги відповідачу на загальну суму 38 016,00 грн., але відповідачем своєчасно не було здійснено оплату за надані послуги.
Отже, відповідачем були порушені грошові зобов'язання у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України у сумі 38 016,00 грн. Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 38 016,00 грн. до матеріалів справи не надав.
Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з частиною першою та частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом першої інстанції, про що вже зазначалось, позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги, а останній не розрахувався за них.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 38 016,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стосовно стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 40,46 грн. за період 31.12.2012р та з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив ці вимоги частково в розмірі 37,94 грн. за період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р., оскільки сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходя чи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а де фляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачу ється з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Проте, позивач безпідставно застосовує індекс інфляції за 1 день 31.12.2012р., внаслідок чого у цій частині господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.
Також колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 399,95 грн. за період з 31.12.2012р. по 07.05.2013р.
Господарським судом на користь позивача стягнуто 1999,75грн. пені та 2661,12грн. штрафу за порушення відповідачем грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Обґрунтовуючи підстави стягнення штрафних санкцій, господарський суд посилався, як на пункт 5.1 договору так і на приписи частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Із зазначеним висновком суду колегія суддів погодитись не може та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. Пунктом 5.2 договору визначена відповідальність виконавця за прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Задовольняючи вимоги в частині стягнення пені та штрафу, господарським судом зазначене не враховано, не досліджено чи є хоча б одна із сторін суб'єктом господарювання, що належить до державного органу та не враховано той факт, що штрафні санкції нараховані за порушення саме грошових відносин, а умови договору не містять умов щодо такого порушення.
Таким чином, колегія судів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафної санкції, передбаченої частиною 2 статті 231 господарського кодексу України.
На підставі викладеного, враховуючи те, що апелянт просить спірне рішення скасувати повністю, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», м. Енергодар Запорізької області підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. у справі №908/1327/13 підлягає частковому скасуванню з винесенням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», м. Суми.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», м. Енергодар Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. у справі №908/1327/13 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. у справі №908/1327/13 скасувати частково.
У задоволені позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», м. Суми. до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 1999,75грн. пені та 2661,12грн. штрафу відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. у справі №908/1327/13 залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" (40003, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 2, п/р 26003040261601 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 313399, код ЄДРПОУ 00220477) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, р/р 260002673 в Запорізькій обласній дирекції АТ "Райфайзен Банк Аваль", м. Енергодар, МФО 3113827, код ЄДРПОУ 19355964) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 860,25грн.
Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Н.М. Принцевська
О.А. Скакун
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
2. Відповідачу;
3. У справу,
4. ДАГС,
5. ГСДО