Справа №:123/2514/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
№ провадження:22-ц/190/4639/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.
"16" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Любобратцевої Н.І.,
суддів:Філатової Є.В., Харченко І.О.,
при секретарі:Почтовій Я.О.,
за участю позивача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 травня 2013 року,
В березні 2013 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до своєї рідної матері ОСОБА_7 про стягнення аліментів на її утримання в розмірі 1600 грн. щомісячно, оскільки вона, досягнувши повноліття, продовжує навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 травня 2013 року у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, стягнути з відповідачки на її користь 1600 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до закінчення навчання. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми моральних прав і процесуальних норм, оскільки судом неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи. Факти і доводи, викладені відповідачкою в суді, не відповідають дійсності, вона навмисно вводить суд в оману. Мати має реальну можливість виконувати свої батьківські обов'язки, але ухиляється від цього. На даний час позивачка потребує грошові кошти для оплати навчання в коледжі, житла, лікування і придбання медичних препаратів, харчування, одягу, засобів особистої гігієни та учбового приладдя.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що мати позивачки виконує свої батьківські обов'язки з надання допомоги дочці, яка продовжує навчання, на платіжну картку за договором банківського депозиту певний час вносила на ім'я позивачки грошові суми і на депозиті на 15.10.2012 року накопичено 16533 грн.41 коп.; бере участь в оплаті навчання позивачки, що встановлено судовим рішенням. Суд також дійшов висновку, що потреби ОСОБА_6 невиправдано завищені і не враховують можливість ОСОБА_7 такі потреби задовольнити.
З такими висновками суду першої інстанції в основному погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим під час розгляду справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, ОСОБА_6 2 березня 2013 року досягла повноліття, і відповідно до довідки КРВНЗ «Кримський медичний коледж» № 1717 від 20.09.2012 р. є студенткою Ш курсу фельдшерського відділення денної форми навчання. Строк навчання з 01.09.2010 р. по 01.03.2014 р. (а.с.8). Відповідно до вимог ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Мати позивачки свій батьківський обов'язок з утримання дочки, яка продовжує навчання, виконує, надає матеріальну допомогу ОСОБА_6, оплачує вартість її навчання, у філії «Кримське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» відкрила дитячий накопичувальний рахунок, на якому на 15.10.2012 року знаходився депозит в розмірі 16533 грн.41 коп. Дані обставини встановлено певними судовими рішеннями (рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 18 серпня 2011 р., рішеннями того ж суду від 08 грудня 2011 р. та від 10 грудня 2012 р.), які набрали законної сили, а тому в силу ч.3 ст. 61 ЦПК України додаткового доказування не потребують (а.с.5-7, 47-48,54), а також іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні (а.с.37,38,39).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про завищення позивачкою своїх власних потреб, яка не бажає проживати разом з родичами, а користується найманим житлом з оплатою 1600 грн. на місяць. Чинне сімейне законодавство наголошує, що батьки зобов'язані утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_7 розлучена, самостійно виховує малолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому надавати матеріальну допомогу позивачці для задоволення її завищених потреб не має можливості. Крім того, чинним сімейним законодавством, а саме частиною 2 ст. 200 СК України, передбачений рівний аліментний обов'язок батьків (а саме мати й батька), у зв'язку з чим позивачка не позбавлена права вимагати аліменти також й з свого батька, який проживає окремо.
З огляду на викладене, а також з урахуванням того, що аліментні платежі є періодичними платежами, виплата яких в добровільному порядку платником може бути припинена у будь-який час, відмовити в позові про їх стягнення, як що за законом він має право на такі виплати, немає законних підстав, тому колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення не можна визнати цілком законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення заявлених вимог.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дочки, сина; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів: наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Враховуючи, що відповідачка є розлученою, самостійно виховує малолітню дитину, а позивачка має право на отримання допомоги від свого батька, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_6 аліменти в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 04 березня 2013 року по 01 березня 2014 року, тобто до закінчення навчання позивачки в медичному коледжі.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 травня 2013 року скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на її утримання в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 04 березня 2013 р. по 01 березня 2014 року, або до припинення навчання позивачки, або до зміни матеріального становища сторін. Стягнуть з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн.60 коп. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Любобратцева Н.І.
Філатова Є.В.
Харченко І.О.