29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" липня 2013 р.Справа № 924/686/13
Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері м. Рівне в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, уповноваженим представляти відповідні функції в спірних відносинах органом якого є: Концерн "Військторгсервіс" м. Київ
до закритого акціонерного товариства "Фірма "Бакалія" м. Хмельницький
про визнання недійним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.04.2009 р. та застосування правових наслідків недійсності правочину
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача : не з'явився
прокуратура: Решетник Д.М. - прокурор Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері
В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Прокурор в інтересах позивача звернувся до господарського суду з позовом в якому просить визнати недійним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлових будівель зазначених в договорі, укладений 21.04.2009 року між концерном „Військторгсервіс" в особі начальника філії „Управління торгівлі Західного оперативного командування" Свідерського Г. М. та закритим акціонерним товариством „Фірма Бакалія" та застосувати правові наслідки недійсності правочину.
В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог ст. 5, ст. 7 Закону України „Про управління об'єктами державної власності", п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 року „Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності", відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Терешкової, 27 загальною площею 2408 кв.м. відбулось за відсутності відповідного дозволу (погодження) Фонду державного майна України та за відсутності згоди власника такого майна.
Позивач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, щодо направлення свого представника в судове засідання, крім того причини неявки суд не повідомив.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання в якому просить розгляд справи відкласти на іншу дату в зв'язку з відпусткою головного юриста.
Подане клопотання про відкладення розгляду справи судом не приймається, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, крім того, судом зазначається, що відповідачем у справі є ЗАТ „Фірма Бакалія", а не юрист підприємства, відповідно, товариство не було позбавлене можливості направити іншого представника в засідання суду.
В попередньому судовому засіданні та у відзиві на позов відповідач проти заявленого позову заперечує. Посилається на те, що 11.03.2009 року відбулись публічні торги з продажу майна (нежитлових будівель загальною площею 2408 кв. м., а саме : будівля прохідної з тамбуром, будівля складу, будівля майстерні, будівля гаражів, будівля складу з рампою, що знаходяться за адресою : Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Терешкової,27). Відповідно до Протоколу № 15-н про хід публічних торгів від 11.03.2009 року, ПрАТ „Фірма Бакалія" отримала перемогу на публічних торгах по реалізації вищевказаного нерухомого майна з ціновою пропозицією 665730 грн. 21.04.2009 року між ПрАТ „Фірма Бакалія" (Покупець) та Концерном „Військторгсервіс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель (частини комплексу), який посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Рябим П. М. Продавцем в даному договорі виступав начальник Філії „Управління торгівлі Західного оперативного командування Концерну „Військторгсервіс" Свідерський Г. М., який діяв на підставі довіреності, посвідченої Ганчук Ю. Я. - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 29.12.2008 року. Посилається на те, що Пукір Н. П. перебуваючи з липня 2005 року на посаді Генерального директора Концерну „Військторгсервіс", 29.12.2008 року надав доручення Свідерському Г. М., що не суперечить вимогам Статуту Концерну та повноваженням Генерального директора. Зазначає також, що в обґрунтування позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.2009 року, прокурор вказує на незаконність відчуження нерухомого майна, оскільки останнє було реалізовано без надання дозволу Міністром оборони України та без відповідного погодження Фонду державного майна України. В обґрунтування вказаного твердження прокурор посилається на лист директора Департаменту економічної діяльності Міністерства оборони України від 09.01.2013 року № 225/1/69 в якому вказується про те, що „запитувана прокуратурою інформація в структурних підрозділах Міністерства оборони відсутня". Але даний лист взагалі не містить конкретної відповіді - ні ствердної, ні заперечної. Також не вказано по якій причині ця інформація відсутня. Прокурором також не з'ясовано та не доведено наявності чи відсутності факту погодження відчуження вказаного нерухомого майна Фондом державного майна. Отже, відповідач вважає, що лист директора Департаменту економічної діяльності Міністерства оборони України від 09.01.2013 року № 225/1/69 взагалі не може бути прийнятий судом в якості належного доказу, відповідно, в позові просить відмовити.
Міністром оборони України, 04.10.2004 року видана довіреність № 220/2071, відповідно до умов якої Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України генерала армії України Кузьмука Олександра Івановича уповноважує начальника головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України Пукіра Петра Нікіфоровича (паспорт СН 256694, виданий Радянським РУ ГУ МВС України у м. Києві 20.08.1996 року) на представництво майнових та інших немайнових інтересів Міністерства оборони України з усіма правами, наданими законом позивачеві, відповідачеві, третій особі, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, укладання мирової угоди, оскарження рішень суду з питань управління майном і діяльністю підприємств (установ військової торгівлі, що належать до сфери управління Міністерства оборони України.
Для виконання представницьких функцій та покладених повноважень, серед іншого, начальнику Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України Пукіру Петру Нікіфоровичу надано право на надання від імені Міністерства оборони України підприємствам (установам) військової торгівлі висновків (дозволу) на відчуження майна, що закріплене за ними на праві господарського відання.
Начальником Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України Пукіром П. Н., 18.10.2004 року, на підставі повноважень наданих довіреністю Міністра оборони України від 04.10.2004 року № 220/2071 надано дозвіл Начальнику державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Західного оперативного командування" Свідерському Г. М. на відчуження нерухомого майна державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Західного оперативного командування" : будівлі складів і овочесховища загальною площею 2408,0 кв. м. за адресою : Хмельницька область, м. Шепетівка, вул.. Терешкової, 27.
Окремим дорученням від 12.02.2005 року Міністра оборони України, довіреності на право укладення договорів (угод, контрактів), надання від імені Міністерства оборони прав здійснювати інші право чини, термін дії яких не закінчився визнано недійсними.
На виконання окремого доручення Міністра оборони України, перший примірник довіреності Міністерства оборони України від 04.10.2004 року за № 220/2071 термін дії якого не закінчився повернуто до адміністративного департаменту МОУ 17.02.2005 року.
11.03.2009 року відбулись публічні торги з продажу майна (нежитлових будівель загальною площею 2408 кв. м., а саме: склад (1464,3 кв. м.), майстерня (40,7 кв. м.), прохідна (96,0 кв. м.), склад (343,2 кв. м.), гараж (463,8 кв. м.), що належать Концерну „Військторгсервіс" та знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Терешкової, 27).
Протоколом № 15-н про хід публічних торгів від 11.03.2009 року зафіксовано перемогу на публічних торгах по реалізації вказаного вище нерухомого майна ЗАТ фірма „Бакалія" з ціновою пропозицією в сумі 665730,00 грн.
21.04.2009 року між ЗАТ „Фірма Бакалія" (Покупець) та Концерном „Військторгсервіс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу не житлових будівель (частини комплексу).
Відповідно до п. 1.1 договору, Продавець передає у власність Покупцеві майно, а Покупець - приймає майно у власність і зобов'язується сплатити за нього обговорену грошову суму.
Предметом даного договору, згідно з п. 1.2 Договору, є нежитлові будівлі, загальною площею 2408 кв. м., а саме: будівля прохідної з тамбуром (визначена в плані літерою „А") площею 96,0 кв. м., будівля складу (визначена в плані літерою „Б-І") площею 343,2 кв. м., будівля майстерні (визначена в плані літерою „В-І") площею 40,7 кв. м., будівля гаражів (визначена в плані літерою „Д-І") площею 463,8 кв. м., будівля складу з рампою (визначена в плані літерою „М-І") площею 1464,3 кв.м., що в сукупності становить 465/1000 частин комплексу, який розташований в м. Шепетівка, Хмельницької області по вул. Терешкової, 27).
Згідно п. 1.3 Договору, вказане в п. 1.2 нерухоме майно, належить продавцеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Шепетівської міської Ради 29.07.2002р. на підставі рішення виконкому № 140 від 18.07.2002р., право власності зареєстроване в Шепетівському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 2 за № 168, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 2994039.
В п. 2.1 Договору, згідно протоколу № 15-н про хід публічних торгів від 11.03.2009р. сторони погодили ціну договору в розмірі 665730,00 грн., з яких 3900,00 грн. сплачено покупцем до підписання цього договору, а решту в сумі 591760,00 грн. покупець зобов'язується сплатити на рахунок продавця шляхом безготівкового перерахування вказаної суми на визначений продавцем рахунок на протязі 30 банківських днів з дня укладеного нотаріального посвідчення цього договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору, факт проведення повного розрахунку за продані нежитлові будівлі зафіксований в акті прийому - передачі майна за цим договором.
Вказаний договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Рябим П.М.
Прокурор, вважаючи, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений в порушення вимог чинного законодавства звернувся з позовом до суду в якому просить византи його недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину.
Враховуючи встановлені обставини у даній справі суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Частиною 5 ст. 657 Цивільного кодексу України встановлено, що особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Відповідно до приписів ч. 2, ч. 3 ст. 326 Цивільного кодексу України, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до преамбули Закону України „Про управління об'єктами державної власності", останній визначає правові основи управління об'єктами державної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, суб'єктами управління об'єктами державної власності є, окрім іншого, міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління).
Частиною 1 ст. 3 названого Закону визначено, що об'єктами управління державної власності є з поміж іншого майно, яке передане державним господарським об'єднанням.
Пунктом 1.1 статуту концерну „Військторгсервіс" визначено, що концерн є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про те, що майно, яке являється предметом оспорюваного договору є загальнодержавною власністю, яке перебуває на праві господарського відання концерну „Військторгсервіс", а тому відчуження вказаного майна повинно здійснюватись з урахуванням особливостей його правового режиму встановлених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 року „Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності", відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами. Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна.
Згідно п. 8 вказаної постанови, рішення про надання згоди на відчуження майна приймається відповідним суб'єктом управління у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про погодження чи відмову в погодженні відчуження майна надається Фондом державного майна у формі листа.
Згідно підпункту 68 п. 4 Положення про Міністерство оборони України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 406/2011, Міністерство оборони України відповідно надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об'єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів.
Як встановлено судом, продаж майна здійснювався на підставі дозволу начальника Головного управління торгівлі МОУ Пукіра П. Н. від 18.10.2004 року. Вказаний дозвіл було видано начальником Головного управління торгівлі тилу МОУ Пукіром П. Н., який здійснював вказане повноваження на підставі довіреності виданої Міністром оборони України від 04.10.2004 року № 220/2071, яка окремим дорученням Міністра оборони України визнана недісною і повернута до адміністративного департаменту МОУ 17.02.2005 року.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, про відсутність дозволу на момент укладення оспорюваного договору (21.04.2009 року), який було видано особою на підставі довіреності від 04.10.2004 року за № 220/2071, яка в подальшому (18.10.2004 року) була скасована.
Відповідно, в матеріалах справи відсутні докази надання згоди Міністерством оборони України на відчуження нежитлових приміщень, загальною площею 2408 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Шепетівка, Хмельницької області, вул. Терешкової, 27.
08.07.2013 року Фонд державного майна України повідомленням № 10-25-8439 зазначив, що останнім у встановленому порядку не надавалось погодження на відчуження майна, яке є предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу.
Згідно з п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 21.04.2009 року, предметом якого є належне позивачу на праві господарського відання нерухоме майно, яке являється державною власністю і яке відчужене без згоди Міністерства оборони України та погодження Фонду державного майна України суперечить наведеним вище вимогам чинного законодавства щодо порядку відчуження об'єктів державної власності, що в силу ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
З огляду на те, що договір купівлі-продажу від 21.04.2009 року визнається судом недійсним, правомірною та обґрунтованою є вимога прокурора про застосування наслідків недійсності правочину з огляду на приписи ст. 216 Цивільногои кодексу України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи наведене вище позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 1, 4-5, 4-7, 12, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері м. Рівне в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, уповноваженим представляти відповідні функції в спірних відносинах органом якого є: Концерн „Військторгсервіс" м. Київ до закритого акціонерного товариства „Фірма Бакалія" м. Хмельницький про визнання недійним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.04.2009 року та застосування правових наслідків недійсності правочину задовольнити.
Визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу нерухомого майна належного державі в особі Міністерства оборони України і яке знаходиться на праві господарського відання концерну „Військторгсервіс" укладений 21.04.2009 року між концерном „Військторгсервіс" в особі начальника філії „Управління торгівлі Західного оперативного командування" Свідерського Г. М. та закритим акціонерним товариством „Бакалія", посвідченого приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Рябим П. М., який зареєстрований в реєстрі за № 608.
Закритому акціонерному товариству „Бакалія", м. Хмельницький, вул. Шевченка, 70 (ідентифікаційний код - 01553416) повернути державі Україна в особі концерну „Військторгсервіс", вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151 (ідентифікаційний код 33689922) нерухоме майно - 465/1000 частин комплексу, а саме: будівля прохідної з тамбуром (визначена в плані літерою „А") площею 96,0 кв. м., будівля складу (визначена в плані літерою „Б-І") площею 343,2 кв. м., будівля майстерні (визначена в плані літерою „В-І") площею 40,7 кв. м., будівля гаражів (визначена в плані літерою „Д-І") площею 463,8 кв. м., будівля складу з рампою (визначена в плані літерою „М-І"), що знаходяться по вул. Терешкової, 27 в м. Шепетівка, Хмельницької області отримане закритим акціонерним товариством „Фірма Бакалія" за договором купівлі-продажу від 21.04.2009 року.
Видати наказ.
Концерну „Військторгсервіс", вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151 (ідентифікаційний код 33689922) повернути закритому акціонерному товариству „Фірмі Бакалія", м. Хмельницький, вул. Шевченка, 70 (ідентифікаційний код - 01553416) грошові кошти в сумі 665730,00 грн. (шістсот шістдесят п'ять тисяч сімсот тридцять гривень 00 коп.) отримані концерном „Військторгсервіс" за договором купівлі-продажу від 21.04.2009 року.
Видати наказ.
Стягнути з закритого акціонерного товариства „Фірма Бакалія", м. Хмельницький, вул. Шевченка, 70 (ідентифікаційний код - 01553416) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу : „Судовий збір, код 03500128") судовий збір в сумі 14461,60 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят одна гривна 60 коп.)
Видати наказ.
Повне рішення складено 15 липня 2013 р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу, (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А )(з повід.)
3 - відповідачу.(м. Хмельницький, вул. Шевченка,70)
4- прокуратуру (33000, м. Рівне, вул. Соборна,227)