Рішення від 16.07.2013 по справі 925/1036/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 925/1036/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком», м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 34

до військової частини А-3335, м. Сміла, вул. Сунківська, 10

про стягнення 1 569,66 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Несіна Т.В. - за довіреністю;

від відповідача: Клевцов Д.В. - за довіреністю.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до військової частини А-3335 про стягнення 1 569,66 грн. грн., в тому числі 1 490,06 грн. основного боргу, 46,94 грн. пені, 32,66 грн. - 3 % річних, за надані телекомунікаційні послуги в період січня 2012р. - червня 2013р. згідно договору №14 про надання послуг зв'язку від 01.07.2010р., та відшкодування судових витрат.

Позивач 16.07.2013р. подав суду заяву про зменшення вимог в зв'язку зі сплатою основного боргу, та просить стягнути 46,94 грн. пені, 32,66 грн. - 3 % річних та судові витрати. Заяву прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача вимоги визнав та пояснив, що військова частина повністю фінансується з державного бюджету і оплата основного боргу вже проведена через Казначейську службу. За рішенням суду військова частина А-3335 відшкодує витрати позивача. Відзиву на позовну заяву не подано з-за безспірності вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

20.04.2005р. між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (Виконавцем - Позивач по справі), в особі начальника цеху телекомунікаційних послуг №13 Черкаської філії ВАТ «Укртелеком» Кодак В.М., що діє на підставі довіреності від 19.01.2010р. №2-173, та військовою частиною А-3335 (Споживачем - Відповідач по справі), в особі командира частини Ушакова М.Г., що діє на підставі Положення, було укладено договір надання послуг зв'язку №14 (Далі - Договір), за умовами якого Виконавець надає, а Абонент споживає телекомунікаційні послуги зв'язку та оплачує їх.

Застосована абонентна система без почасового обліку телефонних розмов.

Плата за послугу визначена в Додатку №3 до договору - Тарифи на послуги.

На виконання умов Договору Виконавець надав Абоненту послуги телефонного зв'язку.

Абоненту виставлені рахунки на оплату, які не сплачено вчасно.

Борг оплачено лише 26.06.2013р. через відділення Казначейської служби.

Спору в цій частині немає.

Невиконання Споживачем взятих на себе зобов'язань за Договором стало правовою підставою для звернення Виконавця до суду для примусового стягнення боргу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на таке.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли договірні відносини надання і споживання послуг, що регламентовані гл. 63 ЦК України. Договір №14 про надання телекомунікаційних послуг від 21.07.2010р. не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правові основи діяльності у сфері телекомунікацій визначаються Законом України «Про телекомунікації» від 18.11.2003р. №1280-IV (далі -ЗУ «Про телекомунікації»), який визначає права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про телекомунікації» дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 ЗУ «Про телекомунікації» розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем.

Як встановлено судом та підтверджується поданими Позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою підпадають під визначення договору про надання послуг (в даному випадку - послуги зв'язку).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк розрахунків за надані Позивачем послуги, який визначений п.п. 4.10-4.11 Договору.

В порушення зазначених норм Закону та умов договору Відповідач, як споживач телекомунікаційних послуг зв'язку, свій обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих послуг виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка погашена тільки після звернення позивача до суду. Позивач подав заяву про зменшення вимог і заява прийнята судом до розгляду з урахуванням положень ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати Споживачу нараховується пеня, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

На підставі п. 5.2 Договору Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 46,94 грн. за період з 21.12.2012р. до 20.06.2013р. Розрахунок пені перевірено судом за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 46,94 грн. пені на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення зобов'язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних у сумі 32,66 грн. (а.с. 4) за весь час прострочення з 21.01.2012р. до 20.06.2013р. Розрахунок 3% річних з простроченої суми перевірено судом за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Належить задовольнити вимогу та стягнути з Відповідача 32,66 грн. - 3 % річних на користь Позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що Позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь позивача 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з військової частини А-3335, Черкаська область, м. Сміла, вул. Сунківська, 10, код ЄДРПОУ 07956411, номер рахунку в банку невідомий

на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком», м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 34, код ЄДРПОУ 01181877, р/р 26007147 в ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411

46,94 грн. пені, 32,66 грн. - 3 % річних, 1 720,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 16.07.2013р.

Суддя Г.М. Скиба

Попередній документ
32444624
Наступний документ
32444626
Інформація про рішення:
№ рішення: 32444625
№ справи: 925/1036/13
Дата рішення: 16.07.2013
Дата публікації: 18.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори