Справа № 412/11893/2012
Провадження № 2/201/2275/2013
11 липня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді -Браги А.В.,
при секретарі -Лампіки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки Дніпропетровщини про стягнення суми вкладу та відсотків за користування вкладом, -
13 вересня 2012 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 9-0301-Д про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок. За умовами вказаного договору про залучення внеску на депозитний вклад позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 60000,00 гривень, а відповідач зобов'язався повернути вказані кошти до 25 січня 2011 року, сплативши відсотки позивачу за користування грошима в порядку та на умовах, визначених договором. Посилаючись на те, що відповідач перестав виконувати взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати відсотків за вклад,23 вересня 2010 року позивач надіслала заяву до відповідача про виключення її зі складу учасників кредитної спілки та повернення вкладу, втім, сума вкладу позивачу повернута не була, що змусило останню звернутись до суду із даною позовною заявою, в якій вона просить стягнути з відповідача на свою користь суму вкладу в розмірі 60000,00 гривень, а також невиплачені відсотки з 22 січня 2009 року по 25 січня 2011 року включно у розмірі 26 544,66 гривень. Окрім того, позивач просила суд покласти судові витрати на відповідача.
13 грудня 2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1. до Кредитної спілки Дніпропетровщини про стягнення суми вкладу та відсотків за користування вкладом було задоволено та присуджено стягнути з відповідача на користь позивача 60 000,00 гривень не повернутого вкладу за Договором № 9-0301-Д та нараховані відсотки в сумі 26 544,66 гривень, а також судовий збір в сумі 865,45 гривень.
11 червня 2013 року до суду надійшла заява голови правління Кредитної спілки Дніпропетровщини про перегляд заочного рішення по справі, в обґрунтування якої відповідач посилався на те, що повістки йому направлялися на адресу: просп. Гагаріна, 26 у м.Дніпропетровську, тоді як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресою місцезнаходження кредитної спілки з жовтня 2010 року є вул. Клари Цеткін, 6-А у м.Дніпропетровську, у зв'язку з чим відповідач по незалежним від його волі обставинам, через відсутність належної інформації про час та місце розгляду справи, не мав змоги з'явитися до суду або повідомити про причини своєї неявки. Також в поданій заяві голова правління Кредитної спілки Дніпропетровщини заперечував проти вимог ОСОБА_1. в частині стягнення процентів за весь період дії Договору вкладу № 9-0301-Д від 22 січня 2009 року у розмірі 26544,66 гривень, оскільки відповідачем було сплачено позивачу частину нарахованих процентів, яка становить 10198,37 гривень, що підтверджується видатковими касовими ордерами, наявними у матеріалах справи.
02 липня 2013 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська заочне рішення по цивільній справі № 412/11893/2012 за позовом ОСОБА_1. до Кредитної спілки Дніпропетровщини про стягнення суми вкладу та відсотків за користування вкладом було скасовано, а справу призначено до судового розгляду.
11 липня 2013 року представник позивача в судове засідання не з'явилася, проте надала до суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності та винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 60 000,00 гривень неповернутого вкладу за Договором № 9-0301 та нараховані відсотки в сумі 16 466,37 гривень.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечував повернути позивачу вклад у розмірі 60 000,00 гривень та проценти, з урахуванням частково сплачених, у розмірі 16 346,29 гривень. Також просив суд при винесенні рішення врахувати понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за заявою про скасування заочного рішення суду у розмірі 114,71 гривень.
Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливездійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, за наявними в матеріалах справи доказами та з урахуванням визнання відповідачем частини позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальноготехнічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 22 січня 2009 року між сторонами по справібуло укладено договір № 9-0301-Д про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. За умовами даного договору позивач зобов'язалась внести внесок (вклад) на депозитний рахунок в сумі 60000,00 гривень, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався повернути даний вклад до 25 січня 2011 року, сплативши 22% річних щомісячними нарахуваннями в кінці строку дії договору. Також умовами договору передбачено, що договір може бути достроково припинено на вимогу вкладника або кредитної спілки (п.5.4 договору). При цьому вкладник повинен повідомити кредитну спілку про намір достроково припинити договір не менш ніж за 10 робочих днів до дати фактичного припинення договору. При достроковому припиненні договору на вимогу вкладника відсотки нараховуються на умовах вкладу до вимоги за весь строк фактичного використання вкладу, а вклад повертається протягом наступного робочого дня після дати такого дострокового припинення договору (п.4.3 договору). Викладені обставини підтверджуються копією договору № 9-0301-Д про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 22 січня 2009 року (а.с.6).
На виконання умов зазначеного договору 22 січня 2009 року позивачем були внесені обумовлені договором кошти в повному обсязі, про що свідчить копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 22 січня 2009 року (а.с.7).
23 вересня 2010 року позивачем було направлено відповідачу заяву-вимогу про виключення її зі складу учасників КС Дніпропетровщинита повернення вкладу, а також відсотків за користування вкладом. Дану заяву відповідач отримав 07 жовтня 2010 року. Зазначені обставини підтверджуються копією відповідної заяви позивача від 23 вересня 2010 року (а.с.8).
Судом встановлено, що розмір несплачених відповідачем відсотків по вкладу за період з 22 січня 2009 року по 25 січня 2011 рокуна час звернення позивача з даним позовом до суду становив26 544,66 гривень. Проте, з урахуванням часткового погашення відповідачем відсотків по вкладу, та зменшення позивачем в цій частині позовних вимог, розмір відсотків, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 16 346,29 гривень.
Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України та ЗУ «Про кредитні спілки».
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст.3, 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.1 ЗУ «Про кредитні спілки», кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
До таких фінансових послуг, відповідно до ст.21 ЗУ «Про кредитні спілки», відноситься, зокрема, залучення на договірних умовах внесків своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Нормою частини 1 ст.23 ЗУ «Про кредитні спілки» визначено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
Частиною 2 ст.23 ЗУ «Про кредитні спілки» встановлено, що кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Згідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормою ст.598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі ні підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачем Договору № 9-0301-Д про залучення внесків кредитної спілки на депозитний рахунок, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даним договором, та з урахуванням часткового визнання позовних вимог відповідачем та частковим виконанням останнім своїх зобов'язань, суд приходить до висновкупро задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки Дніпропетровщини про стягнення суми вкладу та відсотків за користування вкладом.
Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 60 000,00 гривень неповернутого вкладу за Договором № 9-0301-Д та нараховані відсотки в сумі 16 466,37 гривень. Відповідач позовні вимоги визнав в наступних розмірах: 60 000,00 гривень неповернутого вкладу танараховані відсотки в сумі 16346,29 гривень. Отже, фактично невизнаними відповідачем є частина нарахованих відсотки у розмірі 120,08 гривень. З урахуванням наданих відповідачем доказів, нараховані відсотки, які підлягають стягненню з відповідача становлять 16346,29 гривень.
Правова позиція суду з цього приводу ґрунтується на тому, що за змістом п.4.3 договору № 9-0301-Д від 22 січня 2009 року, в разі дострокового припинення договору на вимогу вкладника сума вкладу та відсотки повертаються вкладнику протягом наступного робочого дня після дати припинення договору.
Як встановлено судом в судовому засіданні та зазначалось вище, укладений між сторонами у справі договір припинено на вимогу позивача фактично ще до часу звернення останнього до суду із даним позовом, що, в свою чергу, вказує про порушення відповідачем взятого на себе за договором обов'язку із повернення суми вкладу та відсотків при достроковому припиненні договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 865,45 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 525 - 526, 598 ЦК України, ст. 10, 11, 57, 60 -61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов, - задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки Дніпропетровщини на користь ОСОБА_1 60 000,00 гривень неповернутого вкладу за Договором № 9-0301-Д та нараховані відсотки в сумі 16 346,29 гривень.
Судовий витрати по справі покласти на відповідача, стягнувши з Кредитної спілки Дніпропетровщини на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 865,45 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, а учасниками, що брали участь у справі, проте не були присутніми при оголошенні рішення, на протязі 10 - днів з дня його отримання.
Суддя: А.В. Брага