Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
11:05 год.
08 липня 2013 року справа № 814/1237/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: Заворотнього А.В.,
представника відповідача: Ушаньова В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТОВ "Техноторг-Дон", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025
доМиколаївської митниці, вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54000
провизнання дій протиправними
керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
11:05 год.
08 липня 2013 року справа № 814/1237/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: Заворотнього А.В.,
представника відповідача: Ушаньова В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТОВ "Техноторг-Дон", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025
доМиколаївської митниці, вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54000
провизнання дій протиправними
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (далі - позивач, Товариство) звернулось із адміністративним позовом до Миколаївської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якому з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зміну позовних вимог (а. с. 70-72, 100-101) просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо витребування документів під час проведення перевірки, що оформлено вимогою № 11-35/49 від 20 вересня 2012 р.;
- визнати протиправними дії відповідача щодо продовження терміну проведення перевірки, що оформлено наказом від 21 вересня 2012 р.;
- визнати протиправними дії відповідача щодо витребування документів під час проведення перевірки, що оформлено вимогою № 11-35/51 від 24 вересня 2012 р.;
- визнати протиправними дії відповідача щодо підписання акту перевірки особами, які не були допущені до проведення перевірки;
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки не за місцезнаходження позивача.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Митницею порушена процедура проведення перевірки, що виявилось зокрема в тому, що відповідач не надсилав на адресу Товариства накази про продовження строку перевірки, її призупинення і поновлення, а сповіщав про це листами. Зазначає, що термін дії посвідчень перевіряючих під час перевірки сплинув, а тому всі дії останніх, вчинені після спливу такого строк, є незаконними. Вказує на протиправність вимог працівників Митниці щодо витребування документів, оскільки такі запити можливо надсилати не пізніше ніж за 5 днів до закінчення перевірки, тоді як вимоги надсилались із порушенням цього строку. Крім того, на думку позивача, порушення порядку проведення перевірки виявилось і в тому, що деякі з перевіряючих проводили перевірку, знаходячись в приміщені Митниці, а не Товариства, що суперечить змісту виїзної перевірки.
Відповідач адміністративний позов не визнав, подав суду заперечення, в яких вказав, що ним дотримані всі вимоги законодавства при призначенні, проведенні і оформлені результатів перевірки Товариства, а тому позов є безпідставним (а. с. 76-80).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази, суд приходить до наступних висновків.
На час ініціювання та початку проведення перевірки позивача, був чинним Митний кодекс України 2002 р. (далі - МК України 2002 р.).
Одним із доводів позивача є те, що за час перевірки набув чинності Митний кодекс України 2012 р. (далі - МК України 2012 р.), норми якого слід застосовувати до спірних правовідносин. Разом із тим, відповідно до п. 5 розділу XXІ Прикінцевих та Перехідних положень МК України 2012 р., заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються в порядку та на умовах, які діяли станом на останній день місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Кодекс, тобто ця норма визначає, що у випадку, коли процедура перевірки розпочалась за правилами МК України 2002 р., вона продовжується і завершується за його нормами, а не нормами МК України 2012 р., що узгоджується із конституційним принципом відсутності у нормативних актів зворотної дії в часі. Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати МК України 2002 р., а також нормативні акти, видані в його розвиток.
Відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1730 (далі - Порядок № 1730), перевірки проводяться у плановому та позаплановому порядку (п. 2); для проведення перевірки посадовій особі митного органу видається спеціальне посвідчення, підписане керівником та скріплене печаткою відповідного митного органу (п. 5); посадові особи митного органу зобов'язані пред'явити керівникові підприємства, де проводиться перевірка, спеціальне посвідчення та розписатися в журналі реєстрації перевірок (п. 7).
Аналогічні за змістом норми містяться в п. 2.1. Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України 30 березня 2006 р. № 254 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2006 р. за № 653/12527 (далі - Порядок № 254): право на проведення перевірки надається посадовим особам митного органу відповідно до законодавства України за наявності посвідчення на право проведення перевірки, форму якого наведено в додатку 1 до цього Порядку. Посвідчення на право проведення перевірки завіряється гербовою печаткою та підписом керівника митного органу.
6 березня 2012 р. відповідач видав наказ № 121 про проведення планової виїзної документальної перевірки Товариства. Згідно цього наказу, для проведення перевірки Товариства утворено комісію у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, термін проведення перевірки визначений з 19 березня до 13 квітня 2012 р. В наступному, відповідними наказами до складу комісії введено ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Наказом від 13 квітня 2012 р. № 203 термін проведення перевірки продовжено до 28 квітня. 26 квітня 2012 р. перевірка позивача призупинена і поновлена 17 вересня (а. с. 88-94).
На всіх осіб, зазначених в наказі на проведення перевірки та змінах до нього, видані посвідчення на право проведення перевірки, які відповідають зразку, наведеному в додатку № 1 до Порядку № 254 (а. с. 81-87). На всіх посвідченнях за виключенням посвідчення на ім'я ОСОБА_9 маються записи про продовження строку дії посвідчення до 28 квітня, до 21 і 29 вересня.
Суд погоджується із доводами відповідача про те, що оскільки в зразку посвідчення на право проведення перевірки, яке є додатком до Порядку № 254 є графа "Строк дії посвідчення продовжено до", в такий спосіб законодавець передбачив можливість продовження терміну його дії, а тому наявність на посвідченнях записів про продовження строку їх дії не суперечить змісту наведеного законодавства. Також, обґрунтованими є заперечення відповідача в частині відсутності у нього обов'язку надіслання на адресу перевіряємого суб'єкта наказів про продовження строку перевірки, її призупинення і поновлення - ані МК України 2002 р., ані Порядки № № 254 і 1730 не передбачають необхідності надання (надіслання) таких документів позивачу.
Помилковими є доводи позивача про те, що оскільки митне законодавство передбачає, що перевірка проводиться за місцезнаходженням підприємства, порушенням процедури проведення перевірки є і знаходження частини перевіряючих не в приміщенні Товариства.
Так, в п. 2.2. Порядку № 254 зазначено, що перевірка проводиться за місцезнаходженням підприємства. Суд трактує наведену норму таким чином, що при перевірці працівники митниці повинні з'явитись до перевіряємого суб'єкта, а не запрошувати його до приміщення Митниці, але наведена норма не передбачає обов'язкового знаходження всіх працівників митниці на підприємстві протягом всього терміну перевірки.
Як пояснив представник відповідача з цього приводу, знаходження частини працівників Митниці не на Товаристві, було обумовлено об'єктивними причинами, а саме необхідністю звірки встановлених перевіркою даних позивача із інформацією, наявною в автоматизованих базах, які знаходяться в приміщенні Митниці.
З огляду на наведене, суд вважає, що перевірка позивача проведена за його місцезнаходженням.
Інші позовні вимоги, а саме визнання дій відповідача щодо витребування документів, які оформлені вимогами від 20 і 24 вересня 2012 р., підписання акту перевірки особами, які не з'являлись до Товариства, обґрунтовані закінченням дії посвідчень перевіряючих та нормами МК України 2012 р., оцінку яким суд вже надавав.
Таким чином, при судовому розгляді доводи позивача не знайшли свого підтвердження: відповідач мав право на призначення перевірки Товариства, у відповідності до вимог законодавства оформив посвідчення на право проведення перевірки, правомірно продовжував строк їх дії, обґрунтовано не надсилав на адресу останнього відповідні накази, а також провів перевірку за місцезнаходженням Товариства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі складена
10 липня 2013 р.
Суддя А. О. Мороз