21 травня 2013 р. Справа № 804/3566/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - Ільїна В.В., представника відповідача - Гончарова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «ПРОМІМПЕКС»
до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Приватне підприємство «Промімпекс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить: визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо відсутності документального підтвердження господарських операцій з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р.; визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо викладених в акті № 13/221/30644231 від 28.01.2013 р. висновків про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій ПП «Промімпекс» з його контрагентами, визначеними у додатку № 5 декларації з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р.; визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо корегування в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, визначених ПП «Промімпекс» у додатку № 5 декларації з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р.; зобов'язати Криворізьку північну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, визначених ПП «Промімпекс» у додатку № 5 декларації з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р.
В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що відповідач здійснив перевірку з перевищенням повноважень, встановлених ст. 20 ПК України. Висновки відповідача про завищення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання від постачальників до ТОВ «Промімпекс» та від ТОВ «Промімпекс» до покупців, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження транспортування товару від постачальників до ТОВ «Промімпекс» є протиправними, оскільки постачальниками були виставлені рахунки-фактури, позивачем отримано товар разом з видатковими накладними, було здійснено його оплату та постачальниками оформлені податкові накладні. Також, позивач зазначає, що документальне підтвердження транспортування товару, в тому числі товарно-транспортними накладними, передбачено для правовідносин за договорами перевезення, а не за договорами поставки.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та зазначив, що позивачем не доведено перевищення відповідачем його повноважень, встановлених ст. 20 ПК України. Відсутність товарно-транспортних накладних позбавляє позивача формувати податкові зобов'язання та податковий кредит, оскільки згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, даний документ є належним підтвердженням факту перевезення товару від постачальників до позивача, що може підтвердити факт отримання товару позивачем, оскільки, згідно умов господарських договорів між позивачем та постачальниками умовами поставки згідно Інкотермс (редакція 2000 р.) визначено EXW «Франко-завод». Також, відповідач зазначив, що ним не коригувалися показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів ПП «Промімпекс» в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача судом встановлено наступні обставини.
На підставі направлень наказів Криворізької північної МДПІ Дніпропетровської області ДПС від 05.10.2012 р. № 773, від 14.01.2013 р. № 38, від 17.01.2013 р. № 69 завідувачем сектору планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю Мажаєвою І.М., головним держподатревізор-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб Зайдовим Б.П. на підставі ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75, п. 78.1.11 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, ст. 86 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Промімпекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р. відповідно до затвердженого плану перевірки, про що складено Акт № 13/221/30644231 від 28.01.2013 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Промімпекс» (код за ЄДРПОУ 30644231) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р.» (далі «Акт перевірки»), згідно якого встановлено завищення доходів на загальну суму 36896900,00 грн., завищення валових витрат на загальну суму 34980297,00 грн., завищення податкових зобов'язань на загальну суму 7373980,00 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму 6996059,00 грн.
Між позивачем та ПП «Енергосталь», ТОВ «Пром-Альянс», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «АПК «Співдружність», ТОВ «Астарта-К» в перевіряємий період були укладені договори на поставку товару, за якими було придбано товар та сформовано податковий кредит. Згідно акту перевірки та змісту даних договорів, частина яких є вматеріалах справи, поставка товару згідно Інкотермс (редакція 2000 р.) здійснюється на умовах EXW «Франко-завод». Даний факт позивачем не заперечувався.
В подальшому придбаний в зазначених постачальників товар позивачем було реалізовано за відповідними договорами з ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Південний ГЗК», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Комсомольське РУ», ПАТ «АрселорМіттал Кривий ріг» та сформовано податкові зобов'язання.
Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Наказ № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.
Отже, документи мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Відповідно до п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Необхідність оформлення при перевезенні вантажів товарно-транспортних накладних та дорожніх листів вантажного автомобіля передбачена також Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою КМУ від 25 лютого 2009 р. N 207.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» з метою встановлення факту здійснення господарської операції необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. В даному листі також зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
Позивачем під час перевірки та в судовому засіданні для підтвердження товарності угод з ПП «Енергосталь», ТОВ «Пром-Альянс», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «АПК «Співдружність», ТОВ «Астарта-К» були надані рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, документи на оплату товару.
В той же час, позивачем ні під час перевірки, ні в судовому засіданні не були надані належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, подорожні листи чи інші документи, що підтверджують транспортування від постачальників до позивача.
Як встановлено судом, умовами поставки товару позивачу за договорами з ПП «Енергосталь», ТОВ «Пром-Альянс», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «АПК «Співдружність», ТОВ «Астарта-К» згідно Інкотермс (редакція 2000 р.) повинно здійснюватися на умовах EXW «Франко-завод», згідно яких продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. В зв'язку чим зобов'язання по перевезенню товару покладаються на позивача. Даний висновок позивачем не спростовано.
Позивачем не надано інших належних доказів товарності господарських операцій за договорами поставки з ПП «Енергосталь», ТОВ «Пром-Альянс», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «АПК «Співдружність», ТОВ «Астарта-К».
Натомість, формування позивачем податкових зобов'язань за договорами з ПП «Енергосталь», ТОВ «Пром-Альянс», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «АПК «Співдружність», ТОВ «Астарта-К» є протиправним, висновки відповідача в Акті перевірки про відсутність документального підтвердження господарських операцій з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р. та висновки про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій ПП «Промімпекс» з його контрагентами, визначеними у додатку № 5 декларації з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р. є правомірними.
Таким чином, суд визнає також правомірним висновки відповідача про визнання протиправним формування позивачем податкового кредиту за договорами з ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Південний ГЗК», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Комсомольське РУ», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», за якими було реалізовано придбаний позивачем товар.
Посилання позивача на надані ним рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, документи на оплату товару в розрізі вищезазначених норм не доводять товарність товару, оскільки не доводять факту транспортування товару.
Суд не приймає висновки позивача, що документи, на які посилається відповідач та які регулюють порядок оформлення товарно-транспортних накладних, використовуються в правовідносинах за договорами перевезення а не поставки, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних за даним адміністративним позовом пов'язується з підтвердженням чи спростуванням товарності операцій, а не з дотриманням правил оформлення первинними документами договорів перевезення.
Суд не досліджує висновки позивача про протиправність визнання відповідачем договорів між позивачем і контрагентами нікчемними, оскільки в Акті перевірки відсутні зазначені висновки про нікчемність таких угод.
Суд встановив необґрунтованість висновків позивача, що відповідачем перевищено його повноваження згідно ст. 20 ПК України, оскільки зазначені висновки матеріалами справи не підтверджено.
Щодо висновків позивача, що відповідач не мав права корегувати показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суд зазначає наступне.
В своїх запереченнях на адміністративний позов відповідачем зазначено, що ним не корегувалися показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що підтверджується витягами з даної електронної бази.
Отже, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо корегування в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, визначених ПП «Промімпекс» у додатку № 5 декларації з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р. та зобов'язання Криворізької північної міжрайонної ДПІ відновити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, визначених ПП «Промімпекс» у додатку № 5 декларації з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р. є необґрунтованими.
Відповідно до п.1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, повинні бути прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Приватного підприємства «ПРОМІМПЕКС»- відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений 27.05.2013 р.
Суддя П.О.Борисенко