Справа № 559/1989/13-к
16 липня 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:
головуючого судді Л. П. Федорова
при секретарі Протас Ю.В.
за участю прокурора Суржука С.Є.
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки с.Опарипси Радивилівського району, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, начальника цеху по випуску готової продукції ФДВК ТОВ "Компанія Вежа", раніше не судимої
підозрюються в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.271 ч.1 КК України
ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника цеху по виготовленню готової продукції філії "Дубенський виробничий комплекс" товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вежа", що в м.Дубно по вул.Кременецькій 33 Рівненської області, згідно наказу №54- КД від 4.05.2011 року, будучи службовою особою, тобто наділеною організаційно-розпорядчими обов"язками та виконуючи функції щодо здійснення керівництва цехом підприємства, порушуючи вимоги "Функціональних обов"язків з охорони праці №49/6 начальника цеху", повинна була забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, не забезпечила працівників готової продукції засобами індивідуального захисту - захисними окулярами. В результаті порушення ОСОБА_1 ст.6,8,13 Закону України "Про охорону праці", працівники цеху працювали без засобів індивідуального захисту - захисних окулярів.
29 січня 2013 року приблизно біля 15 год. верстатник деревообробного верстату 2-го розряду цеху по виготовленню готової продукції ФДВК ТОВ "Компанія "Вежа" ОСОБА_2, перебуваючи під час робочого дня за своїм робочим місцем та виконуючи змінне завдання - обробку дерев"яних заготовок на деревообробному стругально-кальовочному верстаті, працювала без засобів індивідуального захисту - захисних окулярів. Під час роботи, їй в праве око потрапив фрагмент тирси, який вилетів з верстату разом з заготовкою. В результаті чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді травматичного кератиту правового ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи №150 від 21.06.2013 року відносятся до легких тілесних ушкоджень з короткочасчним розладом здоров"я.
Згідно акту №2 про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом від 12.03.2013 року затвердженого виконуючим обов"язки директора ФДВК ТОВ "Компанія "Вежа" та акту проведеня розслідування нещасного випадку встановлено, що основною причиною настання нещасного випадку - травмування ОСОБА_2 є невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченність ними начальником цеху по випуску готової продукції ФДВК ТОВ "Компанія "Вежа" ОСОБА_1
В суді ОСОБА_1 вину в скоєному визнала, не заперечує проти затвердження угоди про примирення з потерпілим.
Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що вона згідна на затвердження угоди, претензій не має до ОСОБА_1
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано по ст.271 ч.1 КК України, як порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підпиємства, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров"ю потерпілого.
27 червня 2013 року була укладена угода про примирення підозрюваного з потерпілим, відповідно до якої сторони погодилися на призначення покаранняу вигляді штрафу в сумі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Сторони в повному обсязі розуміють, що відповідно до ст.473 КПК України, наслідком укладення та затвердження угоди є: для підозрюваного обмеження права оскарження вироку згідно з положенням ст.394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з ст.394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальненьне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Підозрювана розуміє зміст ст.476 КПК України, відповідно до якої у разі невиконання угоди про примирення потрепілий має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Відповідно до п.6 угоди підозрювана розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності .
Суд перед прийняттям рішення про затвердження угоди переконався в тому, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Суд перевірив угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та закону. Суд з"ясував у потерпілої чи вона розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Суд вважає ,що підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.373,374,468,471,474,475 КПК України, суд,
затвердити угоду про примирення підозрюваного з потерпілим у кримінальному провадженні №42013190100000020.
ОСОБА_1 визнати винною в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.217 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в сумі сто неоподаткованих мінімумів громадян в дохід держави.
На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня оголошення через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя :