"26" квітня 2013 р. справа № 2а-3842/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Головко О.В.
судді - Малиш Н.І. Щербак А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська в адміністративній справі
№ 2а-3842/2011
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська
про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, -
Позивач у травні 2011 року звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо невиплати в повному обсязі щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 20 листопада 2010 року та надалі здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо здійснення нарахування та виплати не в повному обсязі позивачу щомісячного підвищення до пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 20 листопада 2010 року.
Не погодившись з постановою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні, і має право відповідно до ст. 6 вищевказаного Закону на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася.
Спростовуючи доводи апелянта суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Доводи позивача щодо іншого законодавчого регулювання строку звернення з позовом до суду є необґрунтованими та помилковими, адже порядок звернення з адміністративним позовом даної категорії до суду регулюється виключно положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визначено, що норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала законної сили 23.07.2011, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII "Прикінцеві положення"Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" вищезазначені норми визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська - без змін, виклавши виклавши абзац третій резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 20 листопада 2010 року по 22 липня 2011 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, зарахувавши здійснені виплати у розмірі 10 % у відповідний період".
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Головко
Суддя Н.І. Малиш
Суддя А.А. Щербак