Справа: № 2-а-17674/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
20 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Ганечко О.М., Файдюка В.В.
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби та позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ-СОЮЗ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ-СОЮЗ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВМ-СОЮЗ» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2011 року №0010641503, №0010611503, №0010601503 та зобов'язання відповідача визначити розмір штрафу, який має бути сплачений позивачем.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року вимоги позивача задоволено частково.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідачем та позивачем подано апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВМ-СОЮЗ» є юридичною особою, та зареєстроване 14.05.2007 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією.
Відповідачем проведено перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ-СОЮЗ» по платі за землю за період з 30.12.2008 року по 29.12.2009 року та з 30.10.2008 року по 10.05.2011 року, за наслідками яких складено акти перевірок №6717/1503-31985557 та №6716/1503-31985557 від 17.10.2011 року.
Актами перевірок встановлено порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю, визначеного вимогами п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
На підставі актів перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 07.11.2011 року №0010601503, №0010611503 та №0010641503, якими позивача зобов'язано сплатити штрафи у розмірі 5611,69 грн., 123960,22 грн. та 101350,75 грн., відповідно 10%, 20% та 50%, від розміру грошових зобов'язань, що були несвоєчасно сплачені.
Податковим органом застосовано штрафні санкції на підставі норм закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за правопорушення, які мали місце до 01 січня 2011 року, такі як затримка сплати податкових зобов'язань на 22 та 182 дні, а також правопорушення, яке виникло в 2009 році та завершилось в 2011 році, таке як затримка сплати податкових зобов'язань на 629 днів.
Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.
На думку позивача, до нього неправомірно застосовано положення Податкового кодексу України, тоді як мали застосовуватись положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при визначенні розміру штрафних санкцій.
Податковий кодекс України набрав чинності 01 січня 2011 року.
Глава 11 другого розділу зазначеного Кодексу України регулює відповідальність платників податків за порушення законів з питань оподаткування, а саме статтею 126 визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами
Враховуючи вище викладене, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.
Аналізуючи наведені правові норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що правопорушення за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за своїм складом є тотожними, а тому у даному випадку можлива зворотна дія зазначеного положення Податкового кодексу України.
При зворотній дії статті 126 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає неправомірним застосування штрафних санкцій у розмірі 50% від розміру несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання, оскільки не передбачено такого розміру фінансових санкцій за порушення.
Доводи позивача стосовно неправомірності застосування штрафних санкцій у розмірі 10% та 20% від розміру грошового зобов'язання, яке було несвоєчасно сплачено, відповідно за 22 дні та 182 дні пізніше нормативно визначеного не заслуговують на увагу, з огляду на те, що чинний Податковий кодексу передбачає аналогічні штрафні санкції за дані правопорушення.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Задовольняючи часткового вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 року №0010641503 є протиправними та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтами рішення.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційних скарг ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби та позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ-СОЮЗ» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 27.06.2013 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Ганечко О.М.
Файдюк В.В.
.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Ганечко О.М.
Файдюк В.В.