Справа № 101/1363/13-ц
21 червня 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим, в складі:
головуючого - судді Хотянової В.В.
при секретарі - Дороніної Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати за невикористану відпустку, стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати за невикористану відпустку, стягнення моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що відповідачем був виданий наказ № 67-К/З про прийняття на роботу з 01.11.2011 року сторожем позивача з окладом згідно штатного розкладу. З даним наказом позивач ознайомився та отримав його копію 27.12.2011 року. А з листів прокуратури м. Алушти позивачу стало відомо, що в листопаді-грудні 2011 року накази про його звільнення в ТОВ «Маглів» не видавалися, а наказом № 15-К/З від 16.01.2012 року внесенні зміни в наказ № 67-К/З про відновлення позивача на роботі з моменту незаконного звільнення, а саме 05.07.2007 року. В червні 2012 року позивача до роботи не допустили та повідомили, що він звільнений, з наказом про звільнення його не ознайомили, трудову книжку та розрахунки не видали. Копію оскаржуваного наказу № 105-К від 18.11.2011 року про звільнення позивач отримав в Апеляційному суді АР Крим 12.03.2013 року при ознайомленні з іншою справою.
Позивач просить суд постановити рішення про скасування наказу № 105-К від 18.11.2011 року та про його відновлення на роботі, постановити рішення про виплату середньої заробітної плати за вимушений прогул з 18.12.2012 року по 03.06.2013 року у розмірі 8250 грн., за невикористану відпустку за період роботи позивача у 2012 році у сумі 1500 грн. = 9750 грн. та стягнути з відповідача моральну шкоду 15 000 грн.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Третя особа директор ТОВ «Маглів» ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, пояснення свідків, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Статтею 40 КЗпП України передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності ( крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Звільнення на підставі п.4 ст.40 КЗпП України допускається тільки в тому випадку, якщо працівник здійснив прогул або був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Оцінка причин як поважних здійснюється судом при розгляді спору про звільнення. Наявність поважних причин визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча б вона і не була підтверджена лікарняним листком, відмови працівника від переміщення, якщо робота протипоказана працівникові за станом здоров*я.
Не може вважатися прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці. Якщо працівник не залишив місцезнаходження підприємства, він не може бути звільнений за п.4 ст. 40 КЗпП України.
Звільнення за вчинення прогулу ( утому числі і за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) є дисциплінарним стягненням і повинне здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.
Матеріалами справи встановлено, що наказом товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів”№ 67-К/3 від 01 листопада 2011 року прийнято ОСОБА_1 на роботу, на посаду охоронця з 01.11.2011 року на підставі рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 10.12.2007 року (а.с. 6).
Згідно наказу «Про звільнення ОСОБА_1В.» від 18 листопада 2011 року № 105-К товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” ОСОБА_1 звільнений з посади сторожа з 18.11.2011 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України на підставі актів № 1,2,3 від 16.11.2011 року, 17.11.2011 року, 18.11.2011 року (а.с. 62).
В зазначених актах вказано, що співробітник ТОВ «Маглів» ОСОБА_1 відсутній на роботі (а.с. 59-61), з зазначеними актами позивач не був ознайомлений, ніяких пояснень від нього витребувано не було. Навпаки, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили, що в зазначений період позивач знаходився на роботі, виконував обов*язки сторожа ТОВ "Маглів", позивач надав копії журналів, які ведуть охоронці ТОВ "Маглів" ( а.с. 16-30).
Відповідно до ст.40 п.4 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний за прогул / в тому числі відсутності на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня / без поважних причин.
Прогул - це неявка на роботу без поважних причин.
Під неявкою на роботу слід розуміти невихід робітника на своє робоче місце для виконання службових обов'язків.
Відповідачем порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст.149 КЗоТ України до застосування дисциплінарного стягнення адміністрація повинна зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.
В порушення вказаних вимог, відповідач, до застосування дисциплінарного стягнення не відбирав від позивача письмові пояснення та він не був ознайомлений з наказом про звільнення його з роботи.
В порушення вимог ст.47 КЗпП України в день звільнення з роботи відповідач не видав йому також належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення та не провів розрахунок у строки, зазначені ст.116 КЗпП України.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів прогулів позивача без поважних причин, відповідно до вимог ст. 58-60 ЦПК України.
Про своє звільнення з роботи позивач дізнався в березні місяці 2012 року при ознайомлені з цивільною справою № 0101/5137/2012, проти чого представник відповідача не заперечував, пояснював , що з наказаом про звільнення ОСОБА_1 не ознайомлений, так як на роботі не появлявся, а тому позивачем не порушено місячний строк звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпП України.
Таким чином, суд вважає, що звільнення позивача проведено з порушенням трудового законодавства, без достатніх підстав, а тому наказ про його звільнення підлягає скасуванню та він підлягає поновленню на роботі на посаді сторожа. До цього часу трудова книжка знаходиться у відповідача, позивачу не видана.
Згідно ст.235 КЗпП України, у разі звільнення робітника без законних підстав та винесення рішення про поновлення на роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Середній заробіток позивача / його оклад/ складав 1200 грн.,що підтверджується довідкою, наданою представником відповідача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 18.12.2012 року по 03.06.2013 року, за 5 міс. 16 дн. в сумі 6600 грн, який підлягає виплаті.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 17 грудня 2012 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” про стягнення заробітної плати за фактично виконану роботу, стягнення моральної шкоди, стягнення 1 % від присудженої на користь позивача загальної суми, яка стягується з позивача на користь “Ощадбанку”за перерахунок, вказання в рішенні суду про примусове подання звітності відповідачем до Пенсійного фонду м. Алушти, постановлення рішення про покарання винних осіб ТОВ “Маглів”- задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів”на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з 01.11.2011 року по 17.12.2012 року у сумі 20250 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів”на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” на користь держави судовий збір у розмірі 232,50 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с. 7-9).
Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що безпідставним звільненням з роботи, позивачу були спричинені моральні страждання, він залишився без роботи, були суттєво порушені його трудові права, він зазнав матеріальні труднощі. Втім, заявлену позивачем суму в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд вважає суттєво завищеною та такою, що не відповідає тяжкості спричинених моральних страждань та вважає за необхідне задовольнити її частково в сумі 500 грн.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення заробітної плати щза невикористану відпустку за 2012 року, так як ці вимоги є необгрунтованими.
Оскільки по трудових спорах позивач звільнений від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача в загальній сумі 344 грн. 10 коп. виходячи із розміру задоволених позовних вимог майнового та немайнового характеру.
Керуючись ст. 40 п.4, 115,116,117, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 , 88 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати за невикористану відпустку, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Скасувати наказ товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" від 18.11.2011 року за № 105-К про звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа з 18.11.2011 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" з 18.11.2011 року.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.12.2012 року по 03.06.2013 року у розмірі 6 600 грн, моральну шкоду 500 грн, а всього 7 100 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді сторожа в ТОВ "Маглів" та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 1200 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Маглів” на користь держави судовий збір у розмірі 344 грн. 10 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В.Хотянова