83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.07.2013р. Справа № 905/4170/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.
при секретарі судового засідання Петраченко К.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовною заявою: приватного акціонерного товариства «Гірничі машини», м. Київ
до відповідача: публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка Донецької області
про визнання припиненими господарських правовідносин, що виникли на підставі договору оренди №06.07. від 06.07.2012р., та розірвання договору оренди
та за зустрічною позовною заявою: публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка Донецької області
до відповідача: приватного акціонерного товариства «Гірничі машини», м. Київ
про визнання права власності на нерухоме майно
Представники сторін:
Від позивача за первісним позовом: Новицька О.О.
Від відповідача за первісним позовом: Волосожар Г.В.
Приватне акціонерне товариство «Гірничі машини» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» про визнання припиненими господарських правовідносин, що виникли на підставі договору оренди №06.07. від 06.07.2012р., та розірвання договору оренди.
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на відсутність у відповідача права на передання майна в оренду за спірним договором, оскільки за ним не зареєстровано права власності на це майно, що є порушенням умов п.1.5 договору.
19.06.2013р. публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Гірничі машини» про визнання права власності на нерухоме майно: будівлю трансформаторної підстанції літера 4Д-1 площею 102,1 м2, будівлю складу літера 4Ф-1 площею 159,0 м2, будівлю трансформаторної підстанції №29 літера 4Х-1 площею 19,8м, будівлю складського приміщення літера 4Ш-1 площею 68,2 м2, будівлю гаражу літера 4Ц-1 площею 33,9 м2, будівлю газорозподільної підстанції №2 літера 5Е-1 площею 4,0 м2, будівлю (укриття лебідки) літера 5А-1 площею 15,5м2, будівлю трансформаторної підстанції №4 літера 4Ю-1 площею 200,2 м2, будівлю очисної станції літера 1У-1 площею 127,9 м2, будівлю котельної літера 4У-І площею 33,4 м2, будівлю ТП №99 літера 4З-І площею 32,6 м2, будівлю газорозподільної станції літера 4К-1 площею 57,1 м2, будівлю скрапорозділочного цеху літера 4Л-1 площею 2430,4 м2, споруду технічного обслуговування підземних резервуарів №1 літера 5Б-І площею 124,6 м2, будівлю пультового управління бензозаправної станції літера 4Р-І площею 22,2 м2, будівлю старої заправної станції літера 3Р-І площею 4,8 м2, споруду технічного обслуговування підземних резервуарів №2 літера 5В-І площею 11,6 м2, споруду технічного обслуговування підземних резервуарів №3 літера 5Д-І площею 10,9 м2 , будівлю насосної мазутозберігання літера 4О-І площею 33,9м2, будівлю охорони складу ПММ літера 4П-І площею 22,2 м2, будівлю насосної станції для закачування мазуту літера 3С-І площею 152,5 м2, будівлю (приміщення підігріву мазуту) літера 4С-І площею 57,5 м2, будівлю насосної станції мазутозберігання 4Н-1 площею 65,5 м2, будівлю побутових приміщень складу вугілля літера 4Т-1 площею 60,6 м2, гірку випробувальну для вагонеток літера VIII площею 94,9 м2, АПК скрапорозділочного цеху літера 4ЛІ-2 площею 1082,6 м2, будівлю ковальської майстерні літера 4Я-1 площею 18,6 м2.
Ухвалою від 19.06.2013р. суд прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом по справі №905/4170/13.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що вважає себе власником спірного нерухомого майна, оскільки це майно будувалось та поліпшувалось власними силами та його коштами протягом тривалого часу, що він є користувачем земельної ділянки, на якій розташовано це майно, та інші особи на теперішній час не висували вимог на це майно шляхом визнання права власності на нього.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом наполягав на задоволенні первісного позову та заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог.
Позивачем за первісним позовом було надано заяву про часткову відмову від позовних вимог, а саме в частині визнання припиненими господарські правовідносини між сторонами, що виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №06.07. від 06.07.2012р.
Вивчення матеріалів справи дає підстави стверджувати, що відмова позивача від частини позову не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому може бути прийнята судом.
До прийняття відмови позивача від частини позову господарським судом у відповідності з вимогами ст.78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій. Правові наслідки відмови від позову, передбачені ст.80 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз'яснено (протокол судового засідання від 26.06.2013р.).
Отже, суд вважає, що провадження у справі в частині визнання припиненими господарські правовідносини між сторонами, що виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №06.07. від 06.07.2012р. слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині.
Відповідач за первісним позовом обґрунтував свої заперечення в поданій ним зустрічній позовній заяві, в судових засіданнях підтримав позицію викладену у зустрічному позові та заперечував проти задоволення первісного позову.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд
06.07.2012р. позивачем (орендарем) та відповідачем (орендодавцем) укладено договір оренди нерухомого майна №06.07., згідно із п 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах цього договору нерухоме майно - нежилі (виробничі) приміщення (надалі - об'єкт оренди), що знаходяться за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул. Леніна, 7: будівля трансформаторної підстанції літера 4Д-1 площею 102,1 м2, будівля складу літера 4Ж-1 площею 55,5м2, будівля складу літера 4Ф-1 площею 159,0 м2, будівля трансформаторної підстанції №29 літера 4Х-1 площею 19,8м, будівля складського приміщення літера 4Ш-1 площею 68,2 м2, будівля гаражу літера 4Ц-1 площею 33,9 м2, будівля газорозподільної підстанції №2 літера 5Е-1 площею 4,0 м2, будівля укриття лебідки літера 5А-1 площею 15,5м2, будівля трансформаторної підстанції №4 літера 4Ю-1 площею 200,2 м2, будівля очисної станції літера 1У-1 площею 127,9 м2, будівля котельної літера 4У-1 площею 33,4 м2, будівля трансформаторної підстанції №99 літера 4З-1 площею 32,6 м2, будівля газорозподільної станції літера 4К-1 площею 57,1 м2, будівля скрапорозділочного цеху літера 4Л-1 площею 2430,4 м2, споруда технічного обслуговування підземних резервуарів №1 літера 5Б-І площею 124,6 м2, будівля пультового управління бензозаправної станції літера 4Р-І площею 22,2 м2, будівля старої заправної станції літера ЗР-І площею 4,8 м2, споруда технічного обслуговування підземних резервуарів №2 літера 5В-І площею 11,6 м2, споруда технічного обслуговування підземних резервуарів №3 літера 5Д-1 площею 10,9 м2 , будівля насосної мазутозберігання літера 4О-І площею 33,9м2, будівля охорони складу ПММ літера 4П-І площею 22,2 м2, будівля насосної станції для закачування мазуту літера ЗС-І площею 152,5 м2, будівля приміщення підігріву мазуту літера 4С-І площею 57,5 м2, будівля насосної станції мазутозберігання ера 4Н-1 площею 65,5 м2, будівля побутових приміщень складу вугілля літера 4Т-1 площею 60,6 м2, гірка випробувальна для вагонеток літера VIII площею 94,9 м2, АБК скрапорозділочного цеху літера 4ЛІ-2 площею 1082,6 м2, будівля ковальської майстерні літера 4Я-1 площею 18,6 м2.
Об'єкти оренди належать орендодавцю на праві приватної власності (п.1.2 договору).
Орендодавець свідчить, що об'єкти оренди знаходяться у його власності і до моменту укладення цього договору нікому не відчужені, під арештом, іпотекою, податковою заставою не перебувають, як внесок до статутного фонду інших юридичних осіб не внесені, судового спору щодо них немає, прав щодо нього у третіх осіб (за договором найму, оренди тощо) немає (п. 1.5 договору).
Передача об'єктів оренди у користування орендарю, а також повернення об'єктів оренди орендодавцю здійснюється за відповідними актами приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін (п. 2.1 договору).
Факт передачі майна в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нерухомого майна від 06.07.2012р., підписаним та скріпленим печатками сторін.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 05 липня 2013р. включно (п.11.1 договору).
Листом №25/02-2013 від 25.02.2013р. відповідач звернувся до позивача, у якому повідомив, що за відповідачем не зареєстровано право власності на нерухоме майно, що є об'єктом договору оренди №06.07. від .06.07.2012р.
Листом №1103 від 11.03.2013р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди №06.07. від 06.07.2012р. у зв'язку із порушенням відповідачем умов п 1.5 цього договору.
Листом №25/03-2013 від 25.03.2013р. відповідач повідомив позивача про те, що він відмовляється розірвати договір оренди №06.07. від 06.07.2012р., оскільки вважає, що спірне нерухоме майно належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується документами бухгалтерського обліку, технічними паспортами на об'єкти нерухомого майна та іншими документами.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди нерухомого майна №06.07. від 06.07.2012р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
За своєю правовою природою договір оренди нерухомого майна №06.07. від 06.07.2012р. є договором оренди, правовідносини за яким регулюються главою 58 Цивільного кодексу України.
Пунктом 1 ст. 760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Пунктом 1 ст. 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, відповідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку.
Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.
Так, ч. 1 та 3 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
23.03.2005р. Дружківською міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець згідно рішення Дружківської міської ради №4/21-29 від 22.02.2005р. «Про надання ВАТ «Дружківський машинобудівний завод» в оренду на 50 років земельної ділянки для обслуговування промислової площадки по вул. Леніна, 7 скрабцеху по вул. Привокзальна» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землі промисловості, яка знаходиться по вул. Леніна, 7 та по вул. Привокзальна міста Дружківки Донецької області.
В матеріалах справи наявний висновок експертного будівельно-технічного дослідження №2587/243 від 18.06.2013р., відповідно до якого встановлено, що при обстежені нерухомого майна, а саме: будівлі трансформаторної підстанції літера 4Д-1 площею 102,1 м2, будівлі складу літера 4Ф-1 площею 159,0 м2, будівлі трансформаторної підстанції №29 літера 4Х-1 площею 19,8м, будівлі складського приміщення літера 4Ш-1 площею 68,2 м2, будівлі гаражу літера 4Ц-1 площею 33,9 м2, будівлі газорозподільної підстанції №2 літера 5Е-1 площею 4,0 м2, будівлі (укриття лебідки) літера 5А-1 площею 15,5м2, будівлі трансформаторної підстанції №4 літера 4Ю-1 площею 200,2 м2, будівлі очисної станції літера 1У-1 площею 127,9 м2, будівлі котельної літера 4У-І площею 33,4 м2, будівлі ТП №99 літера 4З-І площею 32,6 м2, будівлі газорозподільної станції літера 4К-1 площею 57,1 м2, будівлі скрапорозділочного цеху літера 4Л-1 площею 2430,4 м2, споруди технічного обслуговування підземних резервуарів №1 літера 5Б-І площею 124,6 м2, будівлі пультового управління бензозаправної станції літера 4Р-І площею 22,2 м2, будівлі старої заправної станції літера 3Р-І площею 4,8 м2, споруди технічного обслуговування підземних резервуарів №2 літера 5В-І площею 11,6 м2, споруди технічного обслуговування підземних резервуарів №3 літера 5Д-І площею 10,9 м2 , будівлі насосної мазутозберігання літера 4О-І площею 33,9м2, будівлі охорони складу ПММ літера 4П-І площею 22,2 м2, будівлі насосної станції для закачування мазуту літера 3С-І площею 152,5 м2, будівлі (приміщення підігріву мазуту) літера 4С-І площею 57,5 м2, будівлі насосної станції мазутозберігання 4Н-1 площею 65,5 м2, будівлі побутових приміщень складу вугілля літера 4Т-1 площею 60,6м2, гірки випробувальної для вагонеток літера VIII площею 94,9 м2, АПК скрапорозділочного цеху літера 4ЛІ-2 площею 1082,6 м2, будівлі ковальської майстерні літера 4Я-1 площею 18,6 м2 - дефектів і пошкоджень, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність та довговічність не виявлено, порушень Державних будівельних, архітектурних, санітарних, протипожежних норм, що застосовуються до будівель такого типу, а також вимог, що пред'являються до цілісності несучих конструкцій і якості матеріалів, які можуть вплинути на міцність та безпеку будівель не встановлено.
Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом на підставі договору оренди землі від 23.03.2005р. є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти оренди, доказів того, що інші особи на даний час висувають вимоги на спірне майно суду не надано.
Як передбачено ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно є обґрунтованими, доведеними належним чином, та тому підлягають задоволенню.
Перевіряючи обставини, якими позивач за первісним позовом обґрунтовує свої позовні вимоги суд приходить до наступних висновків.
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на відсутність у відповідача права на передання майна в оренду за спірним договором, оскільки за ним не зареєстровано права власності на це майно, що є порушенням умов п.1.5 договору.
Згідно з ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 784 Цивільного кодексу України визначено, що наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Однак наведені підстави позивачем за первісним позовом для розірвання оренди №06.07. від 06.07.2012р. не відповідають обставинам справи та спростовуються наявним вищевикладеним висновком суду щодо визнання за відповідачем за первісним позовом права власності на нерухоме майно за спірним договором.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Враховуючи встановлені в перебігу розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволені первісних позовних вимог приватного акціонерного товариства «Гірничі машини» та вважає за необхідне задовольнити зустрічні позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод».
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 77, п.4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Прийняти відмову позивача за первісним позовом від частини позовних вимог та припинити провадження у справі за первісним позовом приватного акціонерного товариства «Гірничі машини» до публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» в частині визнання припиненими господарських правовідносин, що виникли на підставі договору оренди №06.07. від 06.07.2012р.
В задоволенні первісного позову приватного акціонерного товариства «Гірничі машини» до публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» про розірвання договору оренди №06.07. від 06.07.2012р. - відмовити.
Зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до приватного акціонерного товариства «Гірничі машини» про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за публічним акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 00165669) право власності на: будівля трансформаторної підстанції літера 4Д-1 площею 102,1 м2, будівля складу літера 4Ф-1 площею 159,0 м2, будівля трансформаторної підстанції №29 літера 4Х-1 площею 19,8м, будівля складського приміщення літера 4Ш-1 площею 68,2 м2, будівля гаражу літера 4Ц-1 площею 33,9 м2, будівля газорозподільної підстанції №2 літера 5Е-1 площею 4,0 м2, будівля (укриття лебідки) літера 5А-1 площею 15,5м2, будівля трансформаторної підстанції №4 літера 4Ю-1 площею 200,2 м2, будівля очисної станції літера 1У-1 площею 127,9 м2, будівля котельної літера 4У-І площею 33,4 м2, будівля ТП №99 літера 4З-І площею 32,6 м2, будівля газорозподільної станції літера 4К-1 площею 57,1 м2, будівля скрапорозділочного цеху літера 4Л-1 площею 2430,4 м2, споруда технічного обслуговування підземних резервуарів №1 літера 5Б-І площею 124,6 м2, будівля пультового управління бензозаправної станції літера 4Р-І площею 22,2 м2, будівля старої заправної станції літера 3Р-І площею 4,8 м2, споруда технічного обслуговування підземних резервуарів №2 літера 5В-І площею 11,6 м2, споруда технічного обслуговування підземних резервуарів №3 літера 5Д-І площею 10,9 м2 , будівля насосної мазутозберігання літера 4О-І площею 33,9м2, будівля охорони складу ПММ літера 4П-І площею 22,2 м2, будівля насосної станції для закачування мазуту літера 3С-І площею 152,5 м2, будівля (приміщення підігріву мазуту) літера 4С-І площею 57,5 м2, будівля насосної станції мазутозберігання 4Н-1 площею 65,5 м2, будівля побутових приміщень складу вугілля літера 4Т-1 площею 60,6 м2, гірка випробувальна для вагонеток літера VIII площею 94,9 м2, АПК скрапорозділочного цеху літера 4ЛІ-2 площею 1082,6 м2, будівля ковальської майстерні літера 4Я-1 площею 18,6 м2.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Гірничі машини» (01601, м. Київ, вул. Спортивна площа, 3В, код ЄДРПОУ 34046713) на користь публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 00165669) судовий збір у розмірі 68820,00 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 10.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 15.07.2013 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.М. Колесник