ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4236/13 03.07.13 р.
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС»
до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»
простягнення заборгованості
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС»
про стягнення пені, збитків та безпідставно отриманих грошових коштів
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:не з'явились
від відповідача:Гарбуз С.О., Дзера Ю.М., Коховський С.П., Саушева В.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 53 на будівництво житлового будинку від 15.12.2010 р. позивачем виконано будівельні роботи, а відповідач зобов'язання з оплати виконаних робіт належним чином не виконав у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість у розмірі 6 320 930,24 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 575 906,10 грн. пені, 69 921,19 грн. 3 % річних та 982 144,65 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/4236/13 та призначено розгляд справи на 25.03.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2013 р. у справі № 910/4236/13 з метою забезпечення первісного позову накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» в розмірі 7 948 902,18 грн. на всі виявлені державною виконавчою службою банківських рахунках.
В судовому засіданні 20.05.2013 р. оголошувалась перерва до 21.05.2013 р.
21.05.2013 р. представником позивача за зустрічним позовом подано заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» на його користь 16 721 529,95 грн., з яких: 6 687 101,92 грн. пені, 2 909 157,56 грн. збитків, 6 520 368,07 грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави, а також 168 902,40 грн. витрат за проведення експертизи Комунальним підприємством «Київекспертиза».
Ухвалами господарського суду міста Києва від 21.05.2013 р. у справі № 910/4236/13 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі до проведення експертизи та отримання висновку експертів.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.06.2013 р. справу № 910/4236/13 передано для розгляду судді Бойку Р.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. суддею Бойком Р.В. прийнято справу до провадження, поновлено провадження у справі № 910/4236/13 та призначено розгляд справи на 20.06.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. з метою забезпечення зустрічного позову накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС», які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, у межах суми у розмірі 16 285 529,95 грн.
В судовому засіданні 20.06.2013 р. оголошено перерву до 01.07.2013 р.
01.07.2013 р. через канцелярію суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про збільшення зустрічних позовних вимог, в якій позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача 6 687 101,92 грн. пені, 5 047 008,40 грн. збитків, 5 033 835,95 грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави та 168 902,40 грн. витрат на проведення експертизи.
При цьому, судом враховується, що при визначенні загальної суми, заявленої до стягнення, позивачем за первісним позовом допущено арифметичну помилку. З урахуванням складових заявленої до стягнення суми, розмір яких наведено як безпосередньо в тексті позовної заяви, так і поданих розрахунках заборгованості, загальний розмір заявленої до стягнення суми становить 16 936 848,67 грн., а не 16 767 946,27 грн.
02.07.2013 р. до господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення питання щодо мирного врегулювання спору.
01.07.2013 р. представником позивача за первісним позовом подані клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі до закінчення проведення експертизи.
Стосовно заявлених клопотань суд відзначає наступне.
За змістом ст. 883 Цивільного кодексу України обов'язок доказування відсутності недоліків у виконаній роботі покладається на підрядника. У разі наявності спору стосовно якості виконаних робіт позивач за первісним позовом повинен був в порядку ст. 853 Цивільного кодексу України призначити експертизу. Однак, своїм правом останній не скористався. Натомість, таку експертизу було проведено на вимогу відповідача за зустрічним позовом, а в судовому засіданні останнім було подано висновок КП «Київекспертиза», затверджений 06.06.2013 р. за № 09/105-211, з проставленими на ньому мокрими печатками підприємства.
Відтак, необхідність у призначенні експертизи у даній справі, що була зумовлена відсутністю в матеріалах справи належним чином оформленого та засвідченого експертного висновку, відпала, а тому клопотання позивача про призначення експертизи та зупинення провадження у справі судом відхиляються.
01.07.2013 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про залучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства холдингова компанія «Київміськбуд» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом.
В судовому засіданні 01.07.2013 р. представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства «Комплексного підприємства широко профільного будівництва-2» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотань позивача, оскільки обставин, які б свідчили, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ПАТ ХК «Київміськбуд» або КП «Комплексного підприємства широко профільного будівництва-2» щодо однієї із сторін, позивачем не наведено.
01.07.2013 р. до початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване недостатністю часу для ознайомлення з матеріалами поданої позивачем за зустрічним позовом заяви про збільшення позовних вимог.
Розглянувши подані представником позивача за первісним позовом клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
По-перше, в судовому засіданні 03.07.2013 р. представники відповідача за зустрічним позовом підтримали зустрічні позовні вимоги в повному обсязі та пояснили, що про проведення переговорів щодо мирного врегулювання спору їм не відомо.
По-друге, з матеріалами справи № 910/4236/13, в тому числі заявою про збільшення зустрічних позовних вимог, представник позивача був ознайомлений 01.07.2013 р., про що свідчить відповідний запис у журналі обліку заяв про надання доступу до матеріалів судових справ та судових рішень.
Крім того, 20.06.2013 р. суд зобов'язав позивача за первісним позовом надати в наступне судове засідання ряд документів. Однак, вимог суду позивачем не виконано, факт чого представник позивача визнала в судовому засіданні 01.07.2013 р. та обіцяла надати витребувані документи в засіданні 03.07.2013 р.
Проте, в судове засідання, призначене на 03.07.2013 р., представники позивача не з'явились, витребуваних документів не надали, що свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами. При цьому судом також враховується, що клопотання про відкладення розгляду справи було подано представником позивача до канцелярії суду 03.07.2013 р. о 09 год. 46 хв., тобто за 14 хв. до судового засідання.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
15.12.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Трест Київпідземшляхбуд-2», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» (надалі - «генпідрядник»), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Геос» (надалі - «головний підрядник») укладено договір № 53 від 15.12.2010 р. (надалі - «Договір»), за умовами якого сторони домовились здійснити будівництво об'єкта «Житловий будинок № 7 секція № 4 з 2-го по 22-й поверх, секція № 5 з 11-го по 24-й поверх, секція № 6 з 13-го по 24-й поверх у 2-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки» у Дарницькому районі м. Києва».
Відповідно до п. 1.2 Договору головний підрядник виконує роботи по будівництву об'єкта з будівництвом інженерних мереж в межах будівельного майданчика, благоустроєм, озелененням території, зовнішнім освітленням, виконанням пусконалагоджувальних робіт у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією і технічною характеристикою об'єкта.
Пунктами 1.3 - 1.4 Договору встановлено: початок робіт - по секції № 4 - з 25 січня 2011 р., закінчення - липень 2012 р., заселення - вересень 2012 р. По секціям № 5, № 6 - початок робіт - лютий 2011 р., закінчення - липень 2012 р., заселення - вересень 2012 р.
Як визначено п.п. 2.1, 2.2 Договору, вартість будівництва є договірною ціною зазначеного об'єкта, яка визначається відповідно до норм ДБН Д.1.1-1-2000, з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт і вартості матеріалів і обладнання, узгоджених замовником. Договірна ціна визначена: без оздоблення квартир, без вартості обладнання, з урахуванням оздоблення й встановлення сантехфаянсу, ванн та електроплит у службових квартирах і квартирах, які передаються Головному управлінню житлового забезпечення КМДА, оздоблення місць загального користування, інженерних мереж, благоустрою, озеленення території, зовнішнього освітлення в межах будівництва, пусконалагоджувальних робіт і на день укладення Договору орієнтовно складає - 73 695 416,67 грн., крім того ПДВ 20% - 14 739 083,33 грн., разом з ПДВ - 88 434 500,00 грн.
Договірна ціна є динамічною. Договірна ціна може переглядатись в разі зміни нормативно законодавчих актів, зміни проектно-кошторисної документації та у випадку збільшення вартості матеріально-технічних ресурсів. Зміна ціни допускається в разі надання генпідрядником, в письмовій формі, додаткових обсягів робіт, не передбачених проектом.
Згідно з п.п. 3.1.1 Договору головний підрядник зобов'язаний побудувати об'єкт у встановлені п. 1.3 цього Договору терміни, включаючи можливі роботи, які чітко не вказані в технічній характеристиці об'єкта, але необхідні для повного спорудження об'єкта та нормальної його експлуатації.
Підпунктом 3.2.7 Договору передбачено обов'язок генпідрядника підписувати ф. КБ-2в, ф. КБ-3 у дводенний термін після подання її головним підрядником та розраховуватися з ним за виконані роботи до 15 числа наступного за звітним місяцем.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача за первісним позовом, виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати виконаних на підставі Договору будівельних робіт. В свою чергу, відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом, в якому стверджує, що вартість виконаних позивачем робіт є значно завищеною, а самі роботи мають численні недоліки, тому просить суд, зокрема, стягнути з позивача безпідставно отримані кошти та збитки.
Отже, між сторонами існує спір стосовно якості, кількості та вартості виконаних підрядником робіт, а тому саме зазначені обставини входять до предмету доказування у даній справі.
Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, на виконання умов Договору в періоді з січня 2011 р. по травень 2012 р. позивачем (за первісним позовом) виконувались передбачені Договором будівельні робити.
В матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-2в та форми КБ-3 за період з січня 2011 р. по травень 2012 р., що підписані представниками та скріплені печатками сторін, на загальну суму 48 174 011,97 грн.
За змістом ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Пунктом 3.2.7 Договору передбачено обов'язок генпідрядника підписувати ф. КБ-2в, ф. КБ-3 у дводенний термін після подання її головним підрядником та розраховуватися з ним за виконані роботи до 15 числа наступного за звітним місяцем.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору відповідачем за первісним позовом було здійснено оплату за виконані позивачем в періоді з січня 2011 р. по травень 2012 р. роботи на загальну суму 46 082 861,87 грн.
При цьому, сума коштів у розмірі 26 040 166,24 грн. була сплачена відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, доказом чого є долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень.
Також між позивачем та відповідачем було укладено ряд угод про зарахування зустрічних вимог та підписано протоколи про залік взаємних вимог на загальну суму 18 317 856,94 грн.
За результатами переведення боргів відповідача за зустрічним позовом перед субпідрядними організаціями, що виконували роботу на об'єкті позивача, шляхом підписання відповідних трьохсторонніх договорів відповідачем здійснено оплату робіт на суму 761 358,50 грн.
Крім того, в п. 3.1.11 Договору сторони погодили, що головний підрядник зобов'язаний відраховувати генпідряднику кошти за послуги генпідряду в розмірі 2% від вартості виконаних робіт. Відтак, суму коштів у розмірі 963 480,19 грн. було зараховано відповідачем на підставі двосторонніх актів наданих послуг генпідряду.
Належним чином засвідчені копії платіжних доручень, угод про зарахування зустрічних вимог, протоколів про залік взаємних вимог, договорів про переведення боргу та актів здачі-прийняття послуг генпідряду містяться в матеріалах справи.
Факту здійснення відповідачем розрахунків за Договором на суму 46 082 861,87 грн. позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами не спростовано, в тому числі не надано будь-яких доказів, які б надавали підстави сумніватись в легітимності зазначених вище документів.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» зазначає, що виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» на виконання Договору роботи мали численні недоліки, а також те, що вартість виконаних робіт була завищена.
В свою чергу, позивач наявність недоліків у виконаних роботах та факт завищення вартості робіт заперечує, посилаючись на положення абз. 2 ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України і, крім того, пояснює виявлення відповідачем невідповідностей у зв'язку з внесенням змін до проектної документації після виконання таких робіт.
У відповідності до ч.ч. 1,3 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
За результатами перевірок, проведених комісіями у складі представників позивача та відповідача, сторонами складено та підписано дефектні акти, якими засвідчено наявність недоліків у виконаних позивачем роботах та зазначено у чому саме такі недоліки полягають. При цьому, вказані дефектні акти в залежності від специфіки виконуваних головним підрядником робіт та виду недоліків складались сторонами як в ході виконання таких робіт (щодо якості прихованих робіт), так і після завершення робіт.
В матеріалах справи наявні докази листування між сторонами, з яких вбачається, що в адресованих позивачу листах від 17.08.2012 р., 12.09.2012 р., 10.10.2012 р. відповідач повідомляв про наявність недоліків у виконаній роботі, вимагав їх усунення, а також просив направити уповноважених представників для складання дефектних актів.
Отже, враховуючи, що дефектні акти були складені та підписані комісіями у складі представників обох сторін, та враховуючи зміст листування між сторонами, відповідач за первісним позовом у відповідності до вимог ст. 853 Цивільного кодексу України своєчасно повідомляв підрядника про наявність недоліків у виконаних роботах.
Відповідач за зустрічним позовом в своїх письмових поясненнях стверджує, що подані відповідачем (за первісним позовом) дефекті акти не можуть бути доказом наявності недоліків у виконаних роботах, оскільки з боку ТОВ «Будівельна компанія «ГЕОС» підписані не уповноваженими на те особами.
За змістом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні 26.06.2013 р. суд зобов'язував позивача (за первісним позовом) надати інформацію стосовно посади та повноважень осіб, які підписували дефектні акти, однак зазначених вимог позивачем не виконано.
Належних та допустимих доказів на підтвердження некомпетентності осіб, що підписали дефектні акти позивачем не подано.
Більш того, 03.07.2013 р. позивачем за первісним позовом для долучення до матеріалів справи подано дефектні акти від 11.10.2012 р., 17.10.2012 р., 17.10.2012 р., 25.10.2012 р. та 12.11.2012 р., які від імені позивача, як і решта наявних в матеріалах справи дефектних актів, підписані Мартинцовим К.Г. При цьому, про те, що зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін вказано самим позивачем у клопотанні про долучення документів до матеріалів справи.
Відтак, позивач фактично визнав, що Мартинцов К.Г. в силу своїх посадових обов'язків був уповноважений на підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» дефектних актів.
Відповідно до ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
В той же час суд звертає увагу, що за змістом ч. 1 ст. 883 Цивільного кодексу України обов'язок доказування відсутності порушень умов договору підряду та відсутності недоліків покладається саме на підрядника.
Таким чином, враховуючи, що саме головним підрядником заперечувалась наявність недоліків у виконаних роботах та порушення ним умов Договору, то саме він мав виступати ініціатором призначення відповідної експертизи.
Проте, з огляду на існування між сторонами спору стосовно якості виконаних підрядником робіт та відсутності з боку останнього вимоги про призначення експертизи, з метою перевірки відповідності обсягів виконаних підрядних робіт затвердженій проектно-кошторисній документації та поданих до сплати обсягів робіт відповідачем було укладено відповідний договір з Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза». Перевірці підлягали будівельно-монтажні роботи, які виконувались ТОВ «ГЕОС» за період з лютого 2011 р. по травень 2012 р.
Як встановлено у висновку перевірки вартості виконаних обсягів робіт, складеного КП «Київекспертиза» та затвердженого 06.06.2013 р. за № 09/105-211, загальна вартість перевірених робіт склала 48 174 011,97 грн. При здійсненні перевірки виявлені завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 6 520 368,07 грн. Фактична вартість виконаних робіт, згідно висновку, становить 41 653 643,90 грн.
При цьому, як вбачається з вказаного висновку завищення пов'язані з невірним застосуванням коефіцієнтів на загальновиробничі витрати та РЕКНів. Крім того, у висновку встановлено, що якість деяких видів робіт є низькою та потребує додаткових витрат на усунення недоліків.
Отже, за результатами проведення експертизи було встановлено, що вартість фактично виконаних позивачем робіт є меншою, аніж визначено у відповідних актах приймання-передачі виконаних робіт та вказано на наявність недоліків у виконаних роботах.
У відповідності до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Матеріалами справи (в тому числі, дефектними актами та висновком КП «Київекспертиза») підтверджується відхилення виконаних позивачем в періоді з січня 2011 р. по травень 2012 р. робіт від проектної документації та будівельних норм і правил. При цьому, з аналізу змісту дефектних актів та встановлених в ході проведення експертизи обставин, наведених у висновку експерта, слідує, що такі недоліки за своєю сутністю є саме прихованими, тобто такими, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт.
Положеннями п. 4.3 Договору встановлено, що у випадку, якщо генпідрядником будуть виявлені неякісно виконані роботи, то головний підрядник своїми силами у погоджений із генпідрядником термін повинен переробити неякісно виконані роботи. При невиконанні головним підрядником цього обов'язку, генпідрядник вправі залучити іншу організацію для виправлення недоліків з оплатою витрат іншій організації за рахунок головного підрядника.
З огляду на те, що виконані позивачем за первісним позовом роботи мали недоліки, які мають ознаки прихованих, а також враховуючи, що про наявність таких недоліків позивач був повідомлений та не зважаючи на вимоги відповідача не вчинив дій по їх виправленню, на підставі п. 3 ч 1 ст. 858 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору відповідач набув право залучити для усунення недоліків інші організації та вимагати відшкодування відповідних витрат.
З метою усунення допущених позивачем порушень та виправлення браку відповідачем укладено наступні договори з підрядними організаціями: Контракт № 61 від 29.10.2012 р. (підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міськбудметал»), Контракт № 58 від 23.10.2012 р. та Контракт № 63 від 02.11.2012 р. (підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця»), Контракт № 24-1 від 22.04.2013 р. (підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Основа Євро»), Контракт № 25-1 від 23.04.2013 р. (підрядник - «Укрпартнербуд»).
На виконання вказаних договорів підрядними організаціями було виконано роботи по усуненню недоліків та виправленню браку на загальну суму 3 817 578,16 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними представниками обох сторін договорів та скріпленими печатками.
На підставі зазначених актів відповідачем здійснено оплату виконаних робіт шляхом укладення з відповідними організаціями договорів (угод) про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: угода від 29.03.2013 р. на суму 277 904,00 грн., угода від 29.03.2013 р. на суму 1 401 823,32 грн., угода від 31.05.2013 р. на суму 1 790 935,39 грн. та угода від 31.05.2013 р. на суму 346 915,45 грн.
Крім того, для виконання робіт по усуненню недоліків відповідачем було передано (без передачі права на власність) Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця» будівельних матеріалів на суму 953 221,99 грн. згідно актів приймання передачі, підписаних в листопаді 2012 р. (на суму 526 900,56 грн.) та грудні 2012 р. (на суму 426 321,43 грн.).
Таким чином, загальна вартість понесених відповідачем витрат, спричинених неналежним виконанням позивачем умов Договору та допущенням останнім недоліків у виконаних роботах складає 4 770 800,15 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, за змістом ст. 883 Цивільного кодексу України обов'язок доведення відсутності вини підрядника у вчиненні порушень Договору, що спричинили виникнення недоліків, покладається на підрядника.
З огляду на те, що: 1) судом встановлено факт порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору щодо якості виконання робіт, 2) розмір витрат в сумі 4 770 800,15 грн. на усунення недоліків підтверджено позивачем за зустрічним позовом документально; 3) саме внаслідок порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору були спричинені недоліки у виконаних роботах, для виправлення яких залучались інші підрядні організації, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою підрядника та завданими збитками, 4) відсутності своєї вини у вчиненні порушень відповідачем за зустрічним позовом не доведено, вимоги Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» збитків у розмірі 4 770 800,15 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В той же час, за твердженням відповідача, останнім також були понесені витрати у розмірі 276 209,28 грн. на усунення недоліків по улаштуванню на об'єкті цегляної кладки за пілонами між секціями. Однак, належних доказів понесення зазначених витрат відповідачем не подано, а тому вимоги за зустрічним позовом про стягнення суми збитків у розмірі 276 209,28 грн. задоволенню не підлягають.
Стосовно заявлених позивачем за зустрічним позовом вимог про стягнення 5 033 835,95 грн. як коштів, отриманих без достатньої правової підстави суд відзначає наступне.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач за зустрічним позовом зазначає, що оскільки вартість фактично виконаних в періоді з січня 2011 р. по травень 2012 р. робіт склала 41 653 643,90 грн., а оплату відповідачем здійснено на суму 46 082 861,87 грн., то різниця - сума коштів у розмірі 4 429 217,87 грн. є такими, що отримані головним підрядником без достатньої правової підстави. Крім того, позивач за зустрічним позовом стверджує, що 604 618,08 грн. були визнані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» в якості завищення обсягів робіт по муруванню зовнішніх та внутрішніх стін керамічною цеглою.
У відповідності до п. 7.6 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Однак, не виконавши в повному обсязі передбачені Договором роботи, в травні 2012 р. позивач за первісним позовом припинив виконання всіх будівельно-монтажних робіт та залишив об'єкт будівництва.
Представник позивача даний факт не заперечує, підтвердивши в судовому засіданні 20.06.2013 р. вивезення з об'єкта будівельного обладнання та техніки в травні 2012 р.
В свою чергу, відповідачем разом із представниками замовника будівництва було підписано акт від 25.06.2012 р., яким засвідчено факт відсутності позивача на об'єкті та припинення ним відповідних робіт. В той же час, з метою закінчення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію відповідачем було залучено інші підрядні організації. Будь-яких вимог до позивача стосовно необхідності виконання незавершеного обсягу робіт відповідачем не пред'являлось.
Також в матеріалах справи наявний наказ від 29.06.2012 р., підписаний головою правління Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2», про створення комісії для проведення прийому-передачі об'єкту незавершеного будівництва «Житловий будинок № 7 секція № 4 з 2-го по 22-й поверх, секція № 5 з 11-го по 24-й поверх, секція № 6 з 13-го по 24-й поверх у 2-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки» у Дарницькому районі м. Києва», а директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» підписано наказ від 04.07.2012 р. про ствоверення комісії для проведення передачі вказаного об'єкту.
Таким чином, залишення позивачем об'єкта будівництва, залучення відповідачем інших підрядних організацій (без попереднього пред'явлення позивачу вимоги про закінчення робіт) та підписання посадовими особами сторін наказів для створення комісій з метою прийому та передачі об'єкта свідчить про взаємний намір сторін до припинення Договору № 53 від 15.12.2010 р., а відтак суд дійшов висновку, що останній фактично припинив свою дію в травні 2012 р.
Доводи позивача за первісним позовом стосовно того, що ним було лише зупинено дію Договору в порядку п. 6.3 Договору у зв'язку із наявністю у генпідрядника заборгованості за виконані роботи, свого підтвердження не знайшли. Як вже зазначалось вище, об'єкт, на якому здійснювалось будівництво, залишено позивачем в травні 2013 р., натомість за змістом п. 6.3 Договору, що не заперечується позивачем (та зазначено у поданому відзиві на зустрічний позов), у разі наявності заборгованості генпідрядника, право на таке зупинення виникло б у головного підрядника з 08.07.2012 р. Крім того, прийнявши рішення про призупинення робіт, останній зобов'язаний був в порядку п. 6.4 Договору повідомити генпідрядника про прийняте рішення не менше, ніж за 15 днів до вступу в дію такого рішення, чого позивачем здійснено не було.
З системного аналізу положень ст.ст. 629, 857, 858 Цивільного кодексу України вбачається, що поняття «недоліки» за своєю юридичною природою є невідповідністю виконаних підрядником робіт умовам договору та нормативним актам, які регулюють відповідні правовідносини. При цьому, такі невідповідності можуть мати місце як за якісними показниками (тобто такими, що впливають на можливість подальшого використання результатів робіт), так і за кількісними (тобто невідповідність обсягів фактично виконаних робіт тим, що передбачені умовами договору та відображені у відповідних актах).
Висновком КП «Київекспертиза», затвердженим 06.06.2013 р. за № 09/105-211, встановлено невідповідність реального обсягу виконаних позивачем робіт тим, що зафіксовані сторонами у актах приймання-передачі виконаних робіт, що свідчить про наявність у виконаних позивачем роботах, окрім недоліків, що погіршують якість результатів такої роботи, невідповідність її умовам договору в частині обсягу робіт. Іншими словами, мають місце недоліки щодо кількості виконаних робіт.
Відтак, в даному випадку з огляду на положення ст. 858 Цивільного кодексу України, якою передбачено правові наслідки виконання підрядником робіт з відступами від умов договору підряду, відповідач набув права в тому числі пропорційного зменшення ціни роботи в залежності від фактично виконаного обсягу робіт.
Положення зазначеної статті можуть застосовуватись як до оплачених робіт, так і до робіт, відображених в актах приймання-передачі, проте оплата за які не надходила. При цьому, в останньому випадку у замовника не виникає обов'язку сплачувати різницю між вартістю, визначеною в актах, та вартістю робіт з урахування пропорційного зменшення їх ціни.
Однак, якщо таку оплату було здійснено, то застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України в сукупності з фактом припинення дії Договору виключає можливість використання сплачених коштів для оплати виконаних робіт в майбутньому та зумовлює відпадання правової підстави для отримання оплати робіт.
Таким чином, з урахуванням результатів проведеної КП «Київекспертиза» перевірки та за наслідками застосування положень п. 2 ст. ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України, виконані відповідачем роботи підлягають оплаті на суму 41 653 643,90 грн. При цьому, як встановлено судом відповідачем було оплачено вартість таких робіт на загальну суму 46 082 861,87 грн.
У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Тобто, зазначені положення законодавства передбачають обов'язок сособи повернути відповідне майно в тому числі, у разі коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Правовою підставою для оплати відповідачем суми коштів у розмірі 46 082 861,87 грн. була наявність Договору та підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.
Однак, у з'язку із припиненням з травня 2012 р. дії Договору як правової підстави здійснення оплати вартості виконаних робіт та внаслідок реалізації відповідачем передбаченого п. 2 ст. ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України права на пропорційне зменшення вартості робіт до 41 653 643,90 грн. після припинення дії Договору, то відповідно правова підстава для оплати суми коштів у розмірі 4 429 217,87 грн. відпала.
Отже, враховуючи, що після набуття відповідачем за зустрічним позовом суми коштів у розмірі 4 429 217,87 грн. правова підстава для їх отримання відпала, такі кошти за своєю сутністю є безпідставно набутим майном, а тому з огляду на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню на користь Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2».
Заперечуючи проти зустрічних позовних вимог, позивач посилається на правову позицію, наведену в постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 р. у справі № 5006/18/13/2012, за змістом якої приписи статті 1212 ЦК України (повернення безпідставно набутого майна) застосовуються лише за умови набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутності для цього правових підстав або якщо такі відпали. У вказаній постанові зазначено, що оскільки сторонами у справі укладено договір про оплатне виконання замовлення на капітальний ремонт, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.
Проте, твердження позивача про необхідність застосування у даній судовій справі висновків Верховного Суду України, викладених в постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 р. у справі № 5006/18/13/2012, судом відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Однак, по-перше, у справі № 5006/18/13/2012 між сторонами існував чинний на момент прийняття рішення договір підряду як правова підстава для здійснення оплати вартості виконаних робіт, що виключало висновок про відсутність правової підстави володіння коштами.
Натомість в даній справі судом встановлено факт припинення договору з травня 2012 р.
По-друге, на відміну від обставин справи № 5006/18/13/2012, генпідрядником після припинення дії Договору було реалізовано право на пропорційне зменшення ціни робіт внаслідок допущення підрядником недоліків у таких роботах, а вартість робіт, зазначена в актах, не спростована висновком експертизи.
Отже, обставини справи № 5006/18/13/2012 не є подібними правовідносинами, які виникли між сторонами у даній справі, і зазначена постанова Верховного Суду України прийнята за інших фактичних обставин.
Крім того, в п. 4 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» наведено правову позицію про відсутність підстав для повернення коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України саме з огляду наявність чинного договору. В даній справі судом встановлено факт припинення Договору.
Заявлена до стягнення сума коштів у розмірі 604 618,08 грн., визначена як безпідставно набуте майно у зв'язку з визнанням відповідачем за зустрічним позовом завищення вартості робіт по муруванню зовнішніх та внутрішніх стін керамічною цеглою, позивачем за зустрічним позовом нормативно та документально не обґрунтована, а тому в цій частині зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Посилання відповідача за зустрічним позовом, що виявлені позивачем недоліки не можуть вважатись як неналежне виконання головним підрядником зобов'язань за Договором, оскільки були виявлені внаслідок внесення змін у проектну документацію після виконання таких робіт є необгунтованими.
Згідно зі ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Отже, виконувані підрядником роботи мають відповідати нормативним актам у відповідній сфері.
Крім того, обов'язок головного підрядника при здійсненні будівництва окрім вимог проекту та технічної документації, дотримуватись будівельних норм і правил випливає зі змісту п. 6.1 Договору.
Як зазначено у висновку КП «Київекспертиза», недоліки, допущені відповідачем та завищення вартості робіт пов'язані з невірним застосуванням коефіцієнтів на загальновиробничі витрати та РЕКНів. Дані показники є показниками, що встановлюються в нормативному порядку та закріплюються у державних будівельних нормах.
Тому, навіть у разі невідповідності застосованих в проектній документації показників тим, що передбачені ДБН, відповідач зобов'язаний був застосовувати коефіцієнти, встановлені саме у нормативних актах та ДБН, про які він не міг не знати.
Також позивачем за зустрічним позовом заявлено вимоги про стягнення з відповідача 168 902,40 грн. витрат на проведення експертизи.
За змістом ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України витрати на проведення експертизи, проведеної у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.
Враховуючи, що проведеною КП «Київекспертиза» перевіркою вартості виконаних обсягів робіт встановлено наявність недоліків у виконаних головним підрядником роботах завищення вартості робіт, та зважаючи, що матеріали справи містять докази здійснення оплати позивачем за зустрічним позовом вартості проведеної перевірки, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 168 902,40 грн. витрат на проведення експертизи підлягають задоволенню.
За неналежне виконання умов Договору, що призвело до прострочення здачі об'єкта в експлуатацію, відповідач просить стягнути з позивача пеню у розмірі 6 687 101,92 грн., нараховану за період з 01.08.2012 р. по 01.02.2013 р. (не включаючи 01.02.2013 р.).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Підпунктом 5.2.1 Договору передбачено, що за несвоєчасне введення об'єкта в експлуатацію з вини головного підрядника, головний підрядник сплачує генпідряднику пеню у розмірі 0,1 % від вартості будівельно-монтажних робіт за цим Договором за кожен день прострочення, починаючи з дня наступного за датою закінчення робіт, передбаченого п. 1.3 цього Договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
В пункті 1.3 Договору сторони погодили, що передбачені Договором роботи мають бути завершені у липні 2012 р. Проте, як було встановлено судом, по-перше, в травні 2012 р. позивач залишив об'єкт, не завершивши виконання робіт в повному обсязі, а по-друге, виконані роботи мали недоліки, у зв'язку з чим відповідач змушений був проводити роботи по їх виправленню та залучати інші підрядні організації.
Сертифікат серії ІУ № 164130320011 про готовність об'єкта до експлуатації видано замовникові будівництва 01.02.2013 р. на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 31.01.2013 р.
Отже, порушення позивачем умов Договору стало наслідком порушення строків закінчення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію, що свідчить про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені.
За перерахунком суду за прострочення виконання зобов'язання з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума пені у розмірі 6 671 909,29 грн. за період з 01.08.2012 р. по 31.01.2013 р. включно.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення зустрічних позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» на користь Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» 4 770 800,15 грн. збитків, 4 429 217,87 грн. коштів, набутих без достатньої правової підстави, 168 902,40 грн. вартості проведення експертизи та 6 671 909,29 грн. пені.
Оскільки судом встановлено, що вартість фактично виконаних відповідачем за первісним позовом в періоді з січня 2011 р. по травень 2012 р. будівельних робіт з урахуванням пропорційного зменшення генпідрядником ціни роботи становить 41 653 643,90 грн., а сплачена відповідачем сума коштів у розмірі 4 429 217,87 грн. підлягає поверненню відповідачу як безпідставно набуте майно, то вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 371 826,08 грн. (які складаються із суми, що перевищує визначений обсяг здійснених робіт) задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач за первісним позовом стверджує, що на виконання умов Договору останнім виконано будівельні роботи на загальну суму 2 949 104,16 грн., яка відповідачем не оплачена, а тому просить стягнути її в судовому порядку. В якості доказу на виконання таких робіт позивач посилається на складені та підписані ним в односторонньому порядку акти приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2012 р.
Однак, зазначені твердження позивача не узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом в ході розгляду справи обставинами.
По-перше, той факт, що в травні 2012 р. позивачем було залишено об'єкт будівництва разом із вивезенням усього належного йому обладнання, виключає можливість здійснення таких робіт після зазначеної дати.
По-друге, судом встановлено, що Договір підряду № 53 від 15.12.2010 р. припинив свою дію в травні 2012 р. Відтак, навіть у разі виконання позивачем будь-якого роду робіт на об'єкті після травня 2012 р., правова підстава для оплати таких робіт відсутня, а тому вимоги про стягнення з відповідача 2 949 104,16 грн. на підставі Договору є безпідставними.
З огляду на те, що наявність заборгованості відповідача за виконані в періоді з січня 2011 р. по травень 2012 р. роботи у розмірі 3 371 826,08 грн., а також факт виконання робіт і наявність заборгованості за червень 2012 р. матеріалами справи спростовується, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача пені, 3 % відсотків річних та інфляційних втрат також задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що судом встановлено загальну вартість виконаних позивачем за первісним позовом робіт та відсутність заборгованості відповідача з оплати таких робіт, первісний позов задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовних вимог за первісним позовом, а також судовий збір за розгляд заяви про забезпечення первісного позову покладається на позивача за первісним позовом.
Судовий збір за розгляд зустрічних позовних вимог та за розгляд заяви про забезпечення зустрічного позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» відмовити.
2. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» (78256, Івано-Франківська обл., Коломийський район, с. Підгайчики, вул. Соборна, 15, ідентифікаційний код 33156172) на користь Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б, ідентифікаційний код 04012721) 6 671 909 (шість мільйонів шістсот сімдесят одну тисячу дев'ятсот дев'ять) грн. 29 коп. пені, 4 770 800 (чотири мільйони сімсот сімдесят тисяч вісімсот) грн. 15 коп. збитків, 4 429 217 (чотири мільйони чотириста двадцять дев'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 87 коп. коштів, набутих без достатньої правової підстави, 168 902 (сто шістдесят вісім тисяч дев'ятсот дві) грн. 40 коп. коштів, сплачених за проведення експертизи, та 66 808 (шістдесят шість тисяч вісімсот вісім) грн. 91 коп. судового збору. Видати наказ.
4. В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 08.07.2013 р.
Суддя Р.В. Бойко