про повернення позовної заяви
15.07.13р. Справа № 904/5400/13
Суддя господарського суду Крижний О.М. , розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, у якому просить визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія", оформлені протоколами № 04/10-2 від 04.10.2011 року та № 7/10-2 від 07.10.2011 року та скасувати державну реєстрацію змін до Статуту (реєстрація його нової редакції) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" від 04.10.2011 року та від 10.10.2011 року, судові витрати покласти на відповідача.
Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
1) Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з п.2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Позивачем в якості доказу сплати судового збору надано нерозбірливу копію квитанції про оплату судового збору у розмірі 1147,00 грн., що не може вважатися належним доказом оплати судового збору.
2) Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
До позовної заяви від 11.07.2013 року додано поштові чеки про направлення поштового відправлення відповідачу та третій особі, однак не надано самих описів вкладення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, оцінка судом виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додатки: позовна заява від 11.07.2013 року з додатками, всього на 45 аркушах.
Суддя О.М. Крижний