Справа № 1-кп/422/217/2013
422/3570/13-к
09 липня 2013 року м. Перевальськ
Перевальський районний суд Луганської області
в складі:
головуючого судді: Нікітіна В.В.
при секретарі судового засідання: Савельєвій К.В.
за участю:
прокурора: Лець Ю.В.
потерпілого: ОСОБА_1
обвинуваченої: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перевальськ, Луганської області матеріали кримінального провадження № 12013030520000532 у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Алчевська Луганської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 за обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
28 лютого 2013 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 знаходилась у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2, де також знаходився її знайомий ОСОБА_1 Під час сварки, яка виникла між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 на ґрунті неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на завдання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на завдання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 за допомогою дерев'яної палиці та металевого замка завдала потерпілому ОСОБА_1 декілька ударів по тулубу, голові та кінцівках, внаслідок яких останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:
· забою, гематоми лівого колінного суглоба, що відносяться до легких тілесних ушкоджень;
· закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою та саден голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
· закритого переламу правої ліктьової кістки в середній третині зі зміщенням, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я на строк більше 21 дня.
В кримінальному провадженні Перевальським районним територіальним медичним об'єднанням заявлено цивільний позов на суму 3875 гривень 00 коп.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину в пред'явленому обвинуваченні не визнала та пояснила, що потерпілий ОСОБА_1 деякий час допомагав їй по господарству.
На початку 2013 року з території її домоволодіння почали пропадати різноманітні речі: металеві вироби, посуд, техніка.
28 лютого 2013 року до неї прийшов ОСОБА_1, якого вона попросила прибрати у неї в сараї та почала спостерігати за ним. ОСОБА_1 зайшов до сараю та почав розтягувати металеву проволоку в сараї, після чого зайшов до її будинку.
Вона запитала ОСОБА_1 для чого він брав проволоку, на що ОСОБА_1 заперечив. Після цього вона зі злості, так як на власні очі бачила, як потерпілий брав металеву проволоку з її сараю, завдала останньому декілька ударів по різних частинах тіла.
28 лютого 2013 року вона дійсно завдавала потерпілому ОСОБА_1 ударів по голові та різних частинах тіла, але зробила це через те, що підозрює потерпілого у скоєнні у неї чисельних крадіжок її власного майна. Саме для того, щоб провчити ОСОБА_1, вона й побила його.
Цивільний позов не визнає.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_2, її вина доведена та підтверджується як поясненнями самої обвинуваченої, так і поясненнями потерпілого, протоколами огляду місця події, огляду предметів та висновком експерта.
Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він періодично допомагав ОСОБА_2 по господарству. 28 лютого 2013 року ОСОБА_2 попросила його прибрати в її сараї, після чого почала висувати йому претензії щодо викрадення її майна. Так як він ніякого чужого майна не брав, він почав заперечувати ОСОБА_2, після чого остання завдала йому декілька ударів дерев'яною палицею. 01 березня 2013 року ОСОБА_2 знову почала висувати йому претензії щодо викрадення її майна і знову побила його дерев'яною палицею. 03 березня 2013 року ОСОБА_2 прийшла до нього додому і знову почала звинувачувати його у викраденні її майна та знову побила його навісним замком, після чого він з допомогою друзів викликав швидку допомогу.
Протоколом огляду місця події від 03 березня 2013 року встановлено, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, в якому мешкає ОСОБА_2 було виявлено та вилучено дерев'яну палицю та навісний замок (а.с. 10, 11).
Протоколом огляду предмету від 06 червня 2013 року та фото таблицею до нього встановлено зовнішні ознаки предметів - дерев'яної палиці та навісного замка, вилучених з місця мешкання ОСОБА_2 під час огляду місця події (а.с. 67, 68).
Висновком судово-медичної експертизи № 111 від 20 травня 2013 року встановлено, що у ОСОБА_1 наявні наступні тілесні ушкодження: поєднана травма; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку; закритий перелам правої ліктьової кістки в середній третині зі зсувом; забій, садно голови, забій та гематома лівого колінного суглоба, з яких закритий перелам правої ліктьової кістки в середній третині зі зсувом відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Зазначені пошкодження мають ударно-травматичний характер спричинення. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, мало місце не менше трьох ударно-травматичних дій (а.с. 47, 48).
Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 повністю доведена і її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, так як вона умисно заподіяла середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Суд критично ставиться до твердження обвинуваченої про її невинуватість, так як вона не заперечувала факту нанесення ударів потерпілому ОСОБА_1 та спричинених йому тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; особу винної, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 27), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 25, 26).
Обставин, що обтяжують або пом'якшують покарання суд не вбачає.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України без покладення на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Заявлений цивільний позов підлягає повному задоволенню, так як матеріалами кримінального провадження доведена сума витрат цивільного позивача на лікування потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 56).
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням терміном 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Перевальського районного територіального медичного об'єднання 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 коп.
Речові докази: дерев'яну палицю та навісний замок, передані на зберігання до камери схову Перевальського РВ ГУМВС України в Луганській області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений а апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя В.В. Нікітін