Справа № 406/5063/13-а
Провадж. 2а/406/135/13
12 липня 2013 року Алчевський міський суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Карпенка С.Ф.
при секретарі Насико Ю.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську, про визнання протиправною бездіяльності та рішення органу державної виконавчої служби та зобов'язання його вчинити певні дії,
ОСОБА_1, в інтересах якого діє згідно нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до УДВС ГУЮ в особі його відділу примусового виконання рішень, в якому просить :
- визнати протиправною бездіяльність УДВС ГУЮ в особі його ВПВР щодо нездійснення в ході виконавчого провадження ВП № 28750836, відкритого 16.09.2011 р., передбачених ч. 1 ст. 28, ст.ст. 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання виконавчого листа, виданого 06.09.2011 р. Донецьким апеляційним адміністративним судом по справі № 2а-729/11/1201, в частині зобов'язання УПФУ виплатити йому донараховані в результаті перерахунку суми пенсії за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р. ;
- визнати протиправною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ, датовану 29.11.2011 р., про закінчення вказаного виконавчого провадження ;
- зобов'язати УДВС ГУЮ в особі його ВПВР відновити вказане виконавче провадження і виконати передбачені ч. 1 ст. 28, ст.ст. 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження» дії по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа в частині зобов'язання УПФУ виплатити йому донараховані в результаті перерахунку суми пенсії за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р. в розмірі 42 607, 20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
16.09.2011 р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ Щербатюк Ю.Г. було відкрито виконавче провадження ВП № 28750836 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-729/11/1201, виданого 06.09.2011 р. Донецьким апеляційним адміністративним судом про зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок його пенсії, призначивши йому за період з 01.12.2010 р. основний розмір його пенсії інваліда Чорнобильської катастрофи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, та виплатити йому донараховані в результаті цього перерахування суми пенсії.
Однак, вказану постанову державного виконавця УПФУ виконало лише частково - здійснивши перерахунок його пенсії у вказаних розмірах за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р. Виплатити донараховану суму пенсії в розмірі 42 607, 20 грн. УПФУ відмовилося, посилаючись на відсутність фінансування з Державного бюджету України (далі - Держбюджету), хоча обов'язок виплатити донараховану суму заборгованості прямо встановлений судовим рішенням, на підставі якого був виданий виконавчий лист і відкрито виконавче провадження. У зв'язку з цим 11.04.2013 р. представник позивача подав до ВПВР УДВС ГУЮ письмову заяву з проханням повідомити його про стан вказаного виконавчого провадження. 14.06.2013 р. представник позивача отримав листа від ВПВР УДВС ГУЮ, датованого 25.04.2013 р., з якого дізнався, що ВПВР УДВС ГУЮ після відкриття виконавчого провадження не здійснив жодних дій щодо примусового виконання вищевказаного судового рішення і 29.11.2011 р. виніс постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» через те, що УПФУ надало листа про неможливість виплати нарахованих сум пенсії через відсутність фінансування з Держбюджету.
Позивач вважає протиправною цю постанову про закінчення виконавчого провадження, а також вважає протиправною бездіяльність ВПВР УДВС ГУЮ щодо нездійснення заходів примусового виконання вказаного судового рішення (виконавчого листа) через те, що державний виконавець не здійснив жодного з заходів примусового виконання рішення, передбачених статтями 28, 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження (стягнення виконавчого збору, накладення штрафів за невиконання судового рішення, направлення подання (повідомлення) до правоохоронних органів про притягнення боржника (його посадових осіб) до відповідальності за невиконання судового рішення тощо).
Також позивач вважає, що посилання на відсутність фінансування з Держбюджету є безпідставним, тому що жодним законодавчим актом такі обставини не передбачені в якості підстави для невиконання судового рішення. Крім того, постановою Алчевського міського суду від 11.11.2011 р. по справі № 2а-729/2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р. по справі № 2а-729/11/1201, винесеними в порядку ч.9 ст. 267 КАС України підтверджено безпідставність та протиправність посилань УПФУ на неможливість виконання судового рішення через відсутність фінансування.
У судове засідання позивач та його представник, а також представники відповідача та третьої особи не з'явилися, хоча всі вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Від представника позивача та від третьої особи до суду надійшли письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ніяких пояснень, заперечень на позовну заяву суду не надав, участь свого представника в судовому розгляді цього позову не забезпечив, матеріали виконавчого провадження суду не надав, хоча суд завчасно і належним чином надсилав відповідачу копію позовної заяви з доданими та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
У зв'язку з цим розгляд цієї справи здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Представник позивача подав підтримав позовні вимоги позивача (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог), надав пояснення, аналогічні тим, які були викладені в позовній заяві та в заяві про доповнення позовних вимог.
Від УПФУ (третьої особи) до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких воно зазначає, що не погоджується з позовом і просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі, тому що, на думку УПФУ, не має можливості виконати судове рішення на користь позивача в частині виплати нарахованих сум в розмір 42 607, 20 грн. з таких причин :
- виплата нарахованих сум може бути здійснена лише при наявності фінансування за
рахунок коштів Державного бюджету України, як це передбачено статтею 63 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- відповідно до ч.1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) будь-які
бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення ;
- згідно з п.п. 20 та 29 ч.1 ст. 116 БК України взяття зобов'язань без відповідних
бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень (в т.ч. на виконання судового рішення про стягнення цих сум) є порушенням бюджетного законодавства ;
- видатки, необхідні для виконання судового рішення про виплати особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не передбачені бюджетною програмою,
згідно з якою Пенсійному фонду України (далі - ПФУ) на 2013 рік біли виділені бюджетні асигнування ;
- про потребу в додаткових бюджетних асигнуваннях для здійснення пенсійних виплат,
нарахованих позивачу, УПФУ повідомило ГУПФУ у Луганській області, головний розпорядник бюджетних коштів повинен підготувати відповідний проект бюджетного запиту ;
- у зв'язку з тим, що судове рішення в частині нарахування виплат виконано УПФУ,
постає питання звернення державного виконавця до суду відповідно до ст. 263 КАС України із заявою про відстрочення виконання судового рішення з огляду на відсутність у боржника коштів для виконання рішення на певний бюджетний рік ;
- згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 р.
№ 1483/12/13-12 установивши, що відповідачі порушили норми права, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум ;
- розрахункові рахунки УПФУ мають цільове значення - на фінансування виплат
поточних пенсій, втрати на отримання апарату, відшкодування лікарняних, для зарахування внесків на загальнообов'язкове соціальне і пенсійне страхування ; накладення арешту на ці рахунки паралізує роботу УПФУ та призведе до затримки у виплаті нарахованих поточних пенсійних виплат ;
- немає підстав для накладення штрафів за невиконання судового рішення та притягнення
до кримінальної відповідальності у зв'язка уз відсутністю фінансування з Держбюджету.
Перевіривши доводи позовної заяви, заперечення третьої особи (УПФУ), дослідивши матеріали судової справи, суд визнає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю з нижченаведених підстав.
Судом встановлено наступне.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ Щербатюк Ю.Г. від 16.09.2011 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 28750836 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2а-729/11/1201, виданого 06.09.2011 р. Донецьким апеляційним адміністративним судом, про зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача, призначивши йому за період з 01.12.2010 р. основний розмір його пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, та виплатити йому донараховані в результаті цього перерахування суми пенсії.
Зазначена постанова надійшла до УПФУ 19.09.2011 р.
Листами від 06.10.2011 р. та від 25.10.2011 р. УПФУ повідомило позивача, що воно здійснило перерахунок пенсії позивача за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р., донарахована сума доплати пенсії за цей період у розмірі 42 607, 20 грн. нарахована на додаткову відомість і буде сплачена по мірі надходження коштів на ці виплати.
11.04.2013 р. до ВПВР УДВС ГУЮ надійшов письмовий запит представника позивача ОСОБА_2 від 11.04.2013 р., в якому було вказано, що вищезазначена сума доплати пенсії (42 607, 20 грн.) до сих пір не сплачена позивачу навіть частково, і містилася вимога про надання письмової інформації про стан виконавчого провадження та про заходи, які були здійснені державним виконавцем для забезпечення примусового виконання судового рішення на користь позивача, а також про надання копій всіх постанов державного виконавця, які були винесені в рамках вказаного виконавчого провадження.
14.06.2013 р. представник позивача ОСОБА_2 отримав нарочним під розписку листа ВПВР УДВС ГУЮ на своє ім'я, датованого 25.04.2013 р., в якому було зазначено, що після відкриття виконавчого провадження на користь позивача до ВПВР УДВС ГУЮ від УПФУ надійшла відповідь про те, що у зв'язку з відсутністю фінансування з Держбюджету УПФУ не має можливості виконати рішення суду в частині виплати заборгованості за цим рішенням, нараховані позивачу суми пенсії включені в додаткову відомість та будуть виплачені за умови наявного фінансування з Держбюджету. У зв'язку з цим 29.11.2011 р. державним виконавцем на підставі п.11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. До цього листа не було додано копії постанови про закінчення виконавчого провадження.
Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд належним чином повідомляв відповідача (ВПВР УДВС ГУЮ) про необхідність надання суду матеріалів виконавчого провадження ВП № 28750836 та/або надання письмових пояснень по суті позовних вимог. Але відповідач зазначені вимоги суду проігнорував, жодних пояснень та заперечень проти позовних вимог позивача не надав, жодних стверджень позивача, зазначених в позовній заяві і в заяві про доповнення позовних вимог, не спростував.
Зі змісту вищевказаного листа ВПВР УДВС ГУЮ на адресу представника позивача, датованого 25.04.2013 р., вбачається що закінчення виконавчого провадження ВПВР УДВС ГУЮ обґрунтовує лише посиланням на лист УПФУ про неможливість виплати нарахованих сум пенсії через відсутність фінансування з Держбюджету, і після відкриття виконавчого провадження будь-яких заходів примусового виконання судового рішення на користь позивача ВПВР УДВС ГУЮ не здійснило.
З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає доведеними і такими, що відповідають дійсності наступні ствердження позивача :
- про те, що ВПВР УДВС ГУЮ після відкриття виконавчого провадження не здійснив
жодних заходів примусового виконання рішення на користь ОСОБА_1, встановлених статтями 28, 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження» ;
- про те, що копія постанови, датованої 29.11.2012 р., про закінчення виконавчого
провадження, позивачу або його представнику не вручалася і на їх адресу не надходила, а про винесення цієї постанови представник позивача ОСОБА_2 дізнався лише 14.06.2013 р., коли отримав нарочним вказаного листа ВПВР УДВС ГУЮ, датованого 25.04.2013 р.
В оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження зазначено, що вона винесена на підставі п. 11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Ця норма Закону встановлює, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону. Частина 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Проте в даному випадку ВПВР УДВС ГУЮ не виконав жодних вищевказаних дій, які мають передувати закінченню виконавчого провадження.
До того ж суд погоджується з доводами позивача про те, що в даному випадку ВПВР УДВС ГУЮ мало можливість забезпечити виконання судового рішення на користь позивача (в частині зобов'язання виплатити вже нараховану УПФУ доплату пенсії за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р. в розмірі 42 607, 20 грн.) без участі боржника (УПФУ) шляхом звернення до суду з заявою про зміну способу виконання судового рішення на стягнення вказаної суми (в порядку ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» і наступного накладення арешту на кошти боржника в межах цієї суми, які знаходяться на його рахунках в банках чи інших кредитно-фінансових установах.
Посилання третьої особи (УПФУ) на неможливість виконати судове рішення на користь позивача через відсутність фінансування з Держбюджету, суд не приймає до уваги з наступних причин.
Відсутність фінансування з Держбюджету не може бути визнана поважною причиною для невиконання судового рішення, бо така обставина жодним законодавчим актом не визначена в якості підстави для невиконання або затримки виконання судового рішення.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язок щодо повної та своєчасної виплати пенсій (в т.ч. і пенсій інвалідам Чорнобильської катастрофи) покладений саме на органи ПФУ, а не на Держбюджет чи інші органи державної влади. Тому невиконання державними органами, які розпоряджуються коштами Держбюджету, обов'язку щодо повного та своєчасного покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України у випадках, встановлених законом, не може бути
правовою підставою для невиконання органами ПФУ своїх зобов'язань перед пенсіонерами щодо повної та своєчасної виплати пенсій (тим більше тих зобов'язань, які встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і були звернуті до примусового виконання).
Ч.5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України
Ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади,, їх посадовими та службовими особами на всій території України.
Ч. 2 ст. 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» встановлено, що практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права в Україні.
Європейський Суд з прав людини в своїх Рішеннях, в тому числі прийнятих відносно України, неодноразово зазначав, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Зокрема, в Рішенні Європейського Суду з прав люди людини від 08.11.2005 р. (справа «Кечко проти України», заява № 63134/00) зазначено таке :
« Суд не приймає аргумент Уряду відносно бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.»
Крім того, суд приймає до уваги, що постановою Алчевського міського суду від 11.11.2011 р. по справі № 2а-729/2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р. по справі № 2а-729/11/1201, була визнана протиправною бездіяльність УПФУ щодо невиплати позивачу його основної та додаткової пенсій, нарахованих на виконання судових рішень за період з 01.12.2010 р. Ці судові рішення були винесені в порядку ч.9 ст. 267 КАС України (судового контролю за виконанням судового рішення) і у зв'язку з цим є остаточними і подальшому оскарженню не підлягають на підставі абз.2 ч.10 ст. 267 КАС України.
Також суд зазначає, що ствердження УПФУ про відсутність належного фінансування з Держбюджету для виконання судових рішень щодо виплати пенсій інвалідам Чорнобильської катастрофи не відповідає дійсності, бо суперечить дійсним обсягам фінансування з Держбюджету України на ці потреби, які зафіксовані в Держбюджеті та бюджетах ПФУ. Так, аналіз Держбюджетів та бюджетів ПФУ за останні чотири роки (2010-2013рр.) однозначно свідчить про те, що обсяг коштів, які були виділені з Держбюджету в 2012 та 2013 роках на виплату пенсій, є достатнім для того, щоб судові рішення відносно виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (як і іншим категоріям пенсіонерів) виконувалися в повному обсязі.
Так в 2012 році фінансування з Держбюджету на виплату пенсій було передбачено (з урахуванням змін, внесених 25.06.2012р.) в розмірі більше 49, 1 млрд. грн. (49 170 216 700 грн.). А в 2013 році сума цього фінансування запланована в розмірі майже 61,5 млрд. грн. (61 469 768 300 грн.). В той час як в 2011 році ця цифра складала трохи більше 40, 5 млрд. грн. (40 562 100 500 грн.), а в 2010 році - більше 38, 1 млрд. грн. (38 175 149 200 грн.). Зазначені цифри містяться в Законах України про Держбюджет на 2010-2013 роки і в бюджетах ПФУ, які були затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 21.07.2010р. № 626 (на 2010 рік), від 09.06.2011р. № 643 (на 2011 рік), від 08.02.2012р. № 69 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 25.06.2012р. № 576 - на 2012 рік) та від 11.02.2013р. № 101 (на 2013 рік).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 99, 159-163, 167, 181 КАС України, ст.ст. 19 Конституції України, ст.ст. 28, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» , суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області, про визнання протиправними бездіяльності та рішення органу державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області в особі його відділу примусового виконання рішень щодо нездійснення в ході виконавчого провадження ВП № 28750836, відкритого 16.09.2011 р., передбачених частиною 1 статті 28, статтями 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання виконавчого листа, виданого 06.09.2011 р. Донецьким апеляційним адміністративним судом по справі № 2а-729/11/1201, в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевськ виплатити ОСОБА_1 донараховані в результаті перерахунку суми пенсії за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, датовану 29.11.2011 р., про закінчення виконавчого провадження ВП № 28750836 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 06.09.2011 р. Донецьким апеляційним адміністративним судом по справі № 2а-729/11/1201, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевськ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, призначивши йому за період з 01.12.2010 р. основний розмір його пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, та виплатити йому донараховані в результаті цього перерахування суми пенсії
Зобов'язати Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області в особі його відділу примусового виконання рішень відновити виконавче провадження ВП № 28750836, яке було відкрите 16.09.2011 р., і виконати передбачені частиною 1 статті 28, статтями 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження» дії по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 06.09.2011 р. Донецьким апеляційним адміністративним судом по справі № 2а-729/11/1201, в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевськ виплатити ОСОБА_1 донараховані в результаті перерахунку суми пенсії за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р. в розмірі 42 607грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя : Карпенко С.Ф.