Справа № 914/1154/2012
Номер провадження №1/914/96/2012
20 червня 2012 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді - Бородовського С.О. ,
секретаря - Маланчук С.Г. ,
з участю прокурора Божи І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Любківці , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженої, не працює , раніше судимої Снятинським районним судом за ч. 2 ст. 389 КК України та ч. 1 ст. 185 КК України за ст. ч. 2 ст. 389 КК України,-
ОСОБА_1 вчинила злочин повторно ухилилась від відбування покарання у виді громадських робіт в розмірі 80 годин в період з 23 лютого 2011 року і до часу прийняття цього вироку суду 06/06/2012 року.
Підсудна свою вину визнала повністю. Просить здійснити розгляд справи в скороченому провадженні без виклику свідків. Просить її суворо не карати.
Судом постановлено здійснити розгляд справи, дослідивши письмові докази та пояснення підсудної.
Відповідно до встановленого графіку в табелі на березень 2011 року підсудна повинна була відпрацювати громадські роботи, але не відпрацювала їх.
06/04/2011 року складено акт про те, що підсудна не вийшла на виконання громадських робіт.
08/04/2011 року складено попередження підсудної про кримінальну відповідальність за ухилення від виконання рішення суду
Не дивлячись на те, що їй було роз'яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також те, що вона попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч. 2 КК України, підсудна умисно, з метою ухилення від відбування покарань у вигляді громадських робіт, на роботу не виходила, жодної години не відпрацювала.
Відповідно до вироку Снятинського районного суду від 22 лютого 2011 року підсудна була засуджена за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді арешту, строком на один місяць та звільнена від відбуття покарання. За вказаним вироком її було засуджено за ухилення від відбування громадських чи особою, засудженою до цього покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду. Підсудна вчинила новий злочин, оскільки ухилилась від виконання покарання у виді громадських робіт за період з 07 жовтня 2010 року і до 22 лютого 2011 року.
Відповідно до п. 10.1.2. Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19 грудня 2003 року № 270/1560 виконання покарання у виді громадських робіт припиняється, а засуджені особи знімаються з обліку у зв'язку з засудженням за ухилення від відбування громадських робіт - за наявності вироку суду, який набрав законної сили. Однак відповідно до вироку Снятинського районного суду від 22/02/2011 року невідбуте покарання у виді 80 годин громадських робіт підлягає самостійному виконанню.
У відповідності до ст. 299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і вважає за достатнє обмежитись допитом підсудньої, оскільки вона просила про це в своїй заяві.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 КК України арешт не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років. Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років. Так, підсудна має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, отже до неї не може бути застосовано покарання у вигляді арешту та обмеження волі.
В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»від 24 жовтня 2003 р. №7 вказано, що суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, відповідно до ст. 7 КПК повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.
Вчинений підсудньою злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Злочин вчинено з прямим умислом, з метою уникнути виконання покарання.
Пом'якшуючою покарання обставиною є щире каяття підсудної та наявність на її утриманні малолітньої дитини.
Обтяжуючою покарання обставиною є рецидив злочину.
З наведених обставин суд вважає, що підсудній необхідно призначити покарання у межах санкції ст. 389 ч.2 КК України. Зазначене покарання буде необхідне й достатнє для виправлення підсудної та, попередження нових злочинів.
Відповідно до зазначеного та на підставі ст.ст. 389 КК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити їй покарання у виді одного місяця арешту;
перевести покарання ОСОБА_1 за вироком Снятинського районного суду від 07 жовтня 2010 року з 80 годин громадських робіт в 10 днів арешту на підставі ст. 72 КК України;
остаточне покарання ОСОБА_1 призначити, шляхом повного складання покарань у виді арешту строком на один місяць 10 днів;
на підставі ст. 60 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді арешту на строк один місяць 10 днів у зв'язку з неможливістю його виконання;
запобіжний захід підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 15 діб з моменту проголошення через Снятинський районний суд.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду Бородовський С.О.