ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 липня 2013 року 14:20 № 826/7117/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Аблова Є.В., Амельохіна В.В., при секретарі судового засідання Паньківу В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІР К"
до третя особаАнтимонопольного комітету України Державна пенітенціарна служба України
провизнання протиправним та скасування рішення №701-р/пк-ск від 30.04.2013р., зобов'язати вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: Нестеришин Т.С., Морозова В.В.
від відповідача: Горносталь О.С.
від третьої особи: Верба О.С.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.07.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІР К" з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа Державна пенітенціарна служба України про визнання протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код в ЄДРЮОФОП 00032767) №701-р/пк-ск від 30.04.2013р.; зобов'язати Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код в ЄДРЮОФОП 00032767) повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР К» (61177, м. Харків, вул. Юннатів, 1, кв.114, код в ЄДРЮОФОП 38158897) від 02.04. 2013 року про порушення Державною пенітенціарною службою України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код в ЄДРЮОФОП 37534799) вимог законодавства під час проведення процедури закупівлі м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці (м'ясо курей патраних 1 категорії заморожене) оголошення про проведення якого було опубліковане в Інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель» № 129/1 (731/1) від 19.11.2012 р. оголошення №322263.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване Рішення Відповідача прийнято без врахування всіх обставин справи, а тому дане Рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.
В наданих Суду запереченнях Відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення прийняте в межах наданих законодавством повноважень та ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Третя особа проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2012 р. Державною пенітенціарною службою України (надалі по тексту ДПтС України) було оголошено конкурс за процедурою відкритих торгів на закупівлю м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці (м'ясо курей патраних 1 категорії заморожене), згідно ВДЗ №129/1 (731/1) від 19.11.2012 р. про що подане до Інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель» № 129/1 (731/1) відповідне оголошення №322263.
Позивачем було подано до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель (надалі по тексту Колегія) Скаргу від 02.04.2013 б/н (зареєстрована в Комітеті 02.04.2013 за № 8-20/1018-ДЗ) щодо порушення Державною пенітенціарною службою України (надалі по тексту Замовник) порядку проведення процедури закупівлі - "м'ясо курей патраних, 1 категорії, заморожене - 4320 т".
Рішенням Колегії від 02.04.2013 року №477-р/пк-ск скарга була прийнята до розгляду.
Колегією 30.04.2013 р. було прийнято Рішення №701-р/пк-ск про відмову ТОВ «ВІР К» у задоволенні скарги від 02.04.2013 б/н.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлює Закон України "Про здійснення державних закупівель" (далі-Закон).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.
Зокрема, Антимонопольний комітет України, здійснює контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (ч.5 ст.7 Закону).
У відповідності до абз. 1, 5 та 8 ч.3 ст.8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Рішення органу оскарження може бути оскаржено суб'єктом оскарження чи замовником до суду протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася про його прийняття.
Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" (надалі по тексту Закон) визначено, що державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.
Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності (абзац перший частини першої статті 2 Закону).
Визначення понять "державні кошти", "замовники", "підприємства" та "розпорядник державних коштів" наведені у пунктах 4, 10, 21 та 27 частини першої статті 1 Закону відповідно.
Відповідно до абзаців другого та третього частини першої статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів від 22.01.2013 № 3 свої пропозиції конкурсних торгів надали такі учасники Процедури закупівлі:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІР К" (надалі - ТОВ "ВІР К") з ціновою пропозицією 70 800 000,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янська деревня" (надалі - ТОВ "Слов'янська деревня") з ціновою пропозицією 85 668 000,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіптезпродсервіс" (падалі ТОВ "Сіптезпродсервіс") з ціновою пропозицією 84 960 000,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Алавср-буд" (надалі - ТОВ "Алавср-буд") з ціновою пропозицією 74 340 000,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Візит" (надалі ТОВ "Візит") з ціновою пропозицією 70 658 400,00 грн.
Відповідно до протоколу засідання комітету з конкурсних торгів Замовника б/д б/н (додаток до протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 15.02.2013 № 2) пропозиції конкурсних торгів Скаржника та ТОВ "Алавер-буд" відхилені Замовником на підставі статті 29 Закону.
Згідно з протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 15.02.2012 № 2 до процедури оцінки допущені пропозиції конкурсних торгів ТОВ "Слов'янська деревня", ТОВ "Сіптезпродсервіс" та ТОВ "Візит", за результатами проведеної оцінки Замовником визнано найбільш економічно вигідною і акцептовано пропозицію конкурсних торгів ТОВ "Візит".
Відповідач зазначає, наступне: Замовник у своїх поясненнях по суті Скарги зазначав, що відповідно до висновку Уповноваженого органу за результатами здійснення моніторингу державних закупівель від 12.03.2013 р. № 3304-05/8652-07, пропозиція конкурсних торгів ТОВ "Візит" не відповідає вимогам документації конкурсних торгів. Відповідно до рекомендацій зазначеного висновку необхідно усунути вказане порушення.
За твердженням Замовника, 18.03.2013 р. відбулася повторна оцінка пропозицій конкурсних торгів, за результатами якої пропозицію конкурсних торгів ТОВ "Візит" відхилено та акцептовано пропозицію конкурсних торгів ТОВ "Сіптезпродсервіс".
Замовник стверджує, що під час підготовки повідомлень про результати та акцепт пропозиції конкурсних торгів було допущено технічну помилку, замість ціни пропозиції конкурсних торгів ТОВ "Сіптезпродсервіс" прописано ціну пропозиції конкурсних торгів ТОВ "Слов'янська деревня". Замовник стверджує, що з метою усунення зазначеної помилки до державного підприємства "Зовнішторгвидав України" було направлено листа.
Замовник у своїх поясненнях по суті Скарги зазначає, що пропозиція конкурсних торгів Скаржника відхилена Замовником у зв'язку з тим, що вона не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
У ході розгляду зазначеного питання Колегією було встановлено наступне.
Відповідно до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів цінова пропозиція ТОВ "Сіптезпродсервіс" становить 84 960 000,00 грн.
Разом з цим, відповідно до повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів ТОВ "Сіптезпродсервіс" цінова пропозиція ТОВ "Сіптезпродсервіс" становить 85 668 000.00 грн.
У складі матеріалів, наданих на розгляд Колегії Замовником, міститься лист Замовника від 02.04.2013 № 1/5-436-7.01/82-13, адресований ДП "Зовнішторгвидав України", з проханням змінити цінову пропозицію конкурсних торгів переможця Процедури закупівлі з 85 668 000,00 грн. на 84 960 000,00 грн. у зв'язку з допущенням технічної помилки.
Однак, Замовником не надано документального підтвердження надсилання зазначеного вище листа на адресу ДП "Зовнішторгвидав України".
На засіданні Колегії, яке відбулося 30.04.2013 р., представник Замовника повідомив, що вказаний вище лист було подано до ДП "Зовнішторгвидав України" наручно та відмітка про отримання відсутня.».
Крім того, Відповідач зазначає, що допущення технічної помилки відповідно до Закону не може бути підставою для відміни Процедури закупівлі.
Суд погоджується з доводами Відповідача про те, що Позивач у своїй Скарзі не довів та документально не підтвердив, яким чином внаслідок зазначених у Скарзі обставин порушуються його права та законні інтереси.
Порядок розгляду органом оскарження скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, а також прийняття рішень за результатами їх розгляду визначений статтею 18 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Частиною четвертою статті 18 Закону визначено, зокрема, що орган оскарження приймає протягом 30 робочих днів з дня отримання скарги обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні повністю чи частково; у разі коли скаргу не задоволено, - підстави та обґрунтування прийняття такого рішення; у разі коли скаргу задоволено повністю або частково, - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження оформлюється у письмовій формі і містить таку інформацію: найменування органу оскарження; короткий зміст скарги; мотивувальну частину рішення; резолютивну частину рішення; строк оскарження рішення.
Виходячи із законодавчо встановлених вимог щодо процедури розгляду скарг, порядку оформлення рішень, що приймаються за результатом їх розгляду, враховуючи наявні матеріали справи, Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення оформлене відповідно до вимог статті 18 Закону.
Враховуючи вищенаведені положення, виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте з урахуванням всіх обставин справи, а тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Крім того, в частині позовних вимог щодо зобов'язати Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код в ЄДРЮОФОП 00032767) повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР К» (61177, м. Харків, вул. Юнатів, 1, кв.114, код в ЄДРЮОФОП 38158897) від 02.04. 2013 року про порушення Державною пенітенціарною службою України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код в ЄДРЮОФОП 37534799) вимог законодавства під час проведення процедури закупівлі м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці (м'ясо курей патраних 1 категорії заморожене) оголошення про проведення якого було опубліковане в Інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель» № 129/1 (731/1) від 19.11.2012 р. оголошення №322263, суд зазначає наступне.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
З аналізу матеріалів справи та норм заковів, Суд приходить до висновку, що в даному випадку зобов'язати Антимонопольний комітет України повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР К» буде втручанням в дискреційні повноваження, а тому позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на вищенаведене, виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 99-102, 103, 158-163, 172, 177, 179 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.Б. Федорчук
Судді Є.В. Аблов
В.В. Амельохін