Справа № 1710/2-855/12
24 грудня 2012 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуюча суддя - Грипіч Л.А.
при секретарі - Шлеюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Родина" про відшкодування шкоди, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3,
Позивачі звернулись в суд з позовом до ПАТ "Родина" про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що внаслідок ДТП, яке сталось 06.12.2011р з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем ГАЗ 5312, що належить відповідачу - автомобіль Опель Вектра, яким керував ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження. Позивач ОСОБА_1 в результаті ДТП поніс матеріальну і моральну шкоду. Оскільки матеріальна шкода ОСОБА_1 була відшкодована страховою компанією просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000грн
Моральну шкоду позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що йому довелось пережити душевні страждання внаслідок пошкодження транспортного засобу, яким він постійно користувався. Пошкодженням автомобіля, його було позбавлено нормального ритму та укладу повсякденного життя, адже крім страждань, яких він зазнав, сама ситуація негативно вплинула на його моральний стан. Події, що відбувались з моменту вчинення ДТП, негативно впливали на його спокій, душевний і фізичний стан, здоров'я, родину, господарську діяльність, особисті інтереси, позбавляючи можливості нормального відпочинку, відриваючи та відволікаючи від звичайних занять, адже він змушений був займатись тим, аби добиватись страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль. Усе це позбавило ОСОБА_1 душевного та фізичного спокою, завдаючи тим самим переживань, душевного та фізичного болю, примушуючи до зусиль з метою організації та налагодження втрачених нормальних життєвих зв'язків, адже через пошкоджений автомобіль, ОСОБА_1 змушений тепер організовувати свій повсякденний устрій життя по іншому, оскільки позбавився засобу для пересування. Змушений корегувати свій графік роботи та звичайний ритм життя. Розмір завданих йому моральних збитків позивач ОСОБА_1 оцінив у 5000грн.
Крім того пасажир автомобіля Опель Вектра, ОСОБА_2, тобто другий позивач, отримав легкі тілесні ушкодження, в результаті чого йому було завдано матеріальну шкоду в сумі 216,12грн та моральну шкоду, яку позивач оцінив в 5000грн та просив стягнути їх з відповідача.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі покликаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача Нетужилов О.Б. позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Його представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, покликаючись на те, що позов є безпідставними та необгрунтованими, а покликання позивачів про понесення ними шкоди нічим не підтверджене. Просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 06.12.2011 року приблизно о 17,30год у м.Костопіль по вул.Коперніка, ОСОБА_3, керуючи вантажним автомобілем марки ГАЗ 5312 д.н.з. НОМЕР_2, що належить ПРАТ "РОДИНА" під час виїзду з автозаправної станції "WOG" не надав переваги в русі автомобілю марки "Опель Вектра" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул.Коперніка в напрямку вул.Бурова та допустив зіткнення з правою стороною вказаного автомобіля. В результаті даного ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження, пасажир автомобіля марки "Опель Вектра" д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримав незначні тілесні ушкодження у вигляді забою правої половини грудної клітки, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Постановою судді Костопільського районного суду від 03.02.2012р ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн.
Дана постанова ніким не оскаржена та набрала законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення , що набула законної чинності, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці події та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що винною особою в зазначеній ДТП є водій ОСОБА_3, який перебуває з ПРАТ "РОДИНА" у трудових відносинах.
З пояснень позивача ОСОБА_1 та письмових доказів по справі, вбачається, що йому відшкодовано матеріальну шкоду за пошкодження автомобіля в сумі 19191,02грн. відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 15.05.2012р. (а.с.14).
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування моральної немайнової шкоди (п.9).
Позивач ОСОБА_1 просив захистити його права, як власника пошкодженого майна (автомобіля), шляхом відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження її майна.
Згідно ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до ч.2 цієї ж статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Суд рахує, що позивач ОСОБА_1 переніс душевні страждання, які негативно вплинули на його спокій, душевний і фізичний стан, здоров'я, родину, особисті інтереси, , оскільки в результаті ДТП було пошкоджено його майно - автомобіль, тобто зазнав моральну шкоду.
Враховуючи, що ОСОБА_3 є винуватцем ДТП , то суд приходить до висновку, що він є тією особою, що завдала моральної шкоди, що призвело до порушення прав позивача , яка підлягає відшкодуванню відповідно до ст.1172 ЦК України з ПРАТ "РОДИНА".
При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з положень ч.3 ст.23 ЦК України засад розумності, виваженості і справедливості та з врахуванням характеру порушення законного права на особисті майнові та немайнові блага з боку відповідача, глибини душевних страждань, суд визначив розмір її грошового відшкодування в сумі 2000 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за їх необґрунтованістю.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.
Таким чином, причинний зв'язок з'ясовується між причиною, тобто протиправністю поведінки, та шкодою як наслідком. Заподіювач несе відповідальність лише за ту шкоду, яка є наслідком саме його поведінки.
Відповідно до ч. 3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивачем ОСОБА_2 не надано переконливих доводів та належних доказів на обґрунтування того, що в результаті неправомірних дій відповідача чи його працівника ОСОБА_3 у вчиненні ДТП йому завдано тілесні пошкодження, тому доводи позивача про те, що саме цими діями йому завдано моральної шкоди нічим не доведені.
Крім того, позивачем ОСОБА_2 заявлено позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 216,12грн, проте не надано суду доказів на обґрунтування даної обставини та понесення ним збитків у визначеній сумі.
За таких обставин, суд приходить до переконання про необґрунтованість позовних вимог позивача ОСОБА_2, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з сплаченого ним при пред'явленні позову судового збору в сумі 214,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16,23, 1172 ЦК України, п.5, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Родина" про відшкодування шкоди, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Родина" на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі)грн. на відшкодування моральної шкоди та 214 (двісті чотирнадцять)грн 60коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Родина" про відшкодування шкоди, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Грипіч Л.А.