Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Справа № 2-а-4364/11
12.07.2011 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого -судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Рубан Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області про визнання бездіяльності неправомірною та покладення зобов'язання вчинити певні дії,,-
В червні 2011 року позивачка звернулася в суд з цим позовом до відповідача, посилаючись на порушення її прав через неповне нарахування доплати до пенсії, як особі, що має статус дитини війни.
Ухвалою суду від 16 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 13.12.2010 року залишено без розгляду внаслідок пропуску строку для звернення до суду без поважних причин / а.с. 13 /. В цій частині згадана ухвала оскаржена в апеляційному порядку / а.с. 16 -17 /.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлений позов підтримала, просила задовольнити його, пояснивши, що відповідач в супереч вимогам Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не повно виплачує їй доплату до пенсії, чим порушуються її права.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, в яких висловлено прохання про розгляд справи у відсутність його представника / а.с. 25, 27 /.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі, та, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов слід задовольнити з наступних обґрунтувань.
Позивачка є дитиною війни, що підтверджується копією її пенсійного посвідчення / а.с. 6 /.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вона має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно -правовими актами.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення „Про Пенсійний фонд України” та здійснює свої повноваження на підставі даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Приймаючи до уваги положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та суть заявлених позовних вимог, відповідач із 14 грудня 2010 року повинен був нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте не здійснював таких нарахувань і виплат у вказаний позивачкою період, чим порушив законні права позивачки, які підлягають захисту.
В супереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено правомірності його бездіяльності у правовідносинах з позивачкою, які чітко врегульовані законом. Відповідні докази про це суду не надані.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 100, 122, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд , -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період з 14 грудня 2010 року по день прийняття цієї постанови, протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 14 грудня 2010 року по день прийняття цієї постанови , з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3 ( три ) гривни 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_2