ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 липня 2013 року 14:17 № 826/7400/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Окис Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Луцьк Волинської області
до третя особаУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»
про стягнення заборгованості у розмірі 10944,80 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьк Волинської області (далі по тексту - позивач, УПФУ в м. Луцьк Волинської області) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (далі по тексту - відповідач, УДППЗ «Укрпошта») про стягнення заборгованості по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 10944,80 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та зобов'язано позивача до 30 травня 2013 року надати додаткові документи до матеріалів справи, а відповідача протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову.
30 травня 2013 року через канцелярію суду надійшли документи від позивача, а 03 червня 2013 року - заперечення проти позову від відповідача.
За результатами вивчення поданих відповідачем заперечень та доданих на їх обґрунтування документів, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2013 року справу призначено до судового розгляду на 17 червня 2013 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком».
У судове засідання 17 червня 2013 року з'явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи до суду не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. У зв'язку з неможливістю явки представника третьої особи та необхідністю надання сторонам часу подати витребувані судом документи, суд відклав розгляд справи на 26 червня 2013 року.
У судовому засіданні 26 червня 2013 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Представники третьої особи та позивача в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю більш тривалого часу для підготовки обґрунтованих пояснень по справі.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи відсутності жодного належного та допустимого доказу неможливості забезпечення участі у судових засіданнях представника третьої особи, судом постановлено протокольну ухвалу про продовження розгляду справи без участі представника ПАТ «Укртелеком».
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 26 червня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Волинська дирекція УДППЗ «Укрпошта», яка є структурним підрозділом УДППЗ «Укрпошта» без права юридичної особи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Луцьк Волинської області та в силу положень законодавства України є платником внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до розрахунку Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі сума витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» гр. ОСОБА_1 за 2012 рік, які підлягають до сплаті відповідачем становить 10944,80 грн., а частка сплати останнього становить 100%.
18 січня 2013 року позивачем на адресу відповідача направлено розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2012 рік на суму 10944,80 грн.
Однак, станом на 14 травня 2013 року вказаної суми підприємством сплачено не було, що і зумовило звернення з відповідним позовом до суду.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що наказом Міністерства зв'язку України №173 від 29 листопада 1994 року «Про реформування організаційної структури Волинського обласного підприємства зв'язку з 01 січня 1995 року» Волинське обласне підприємство зв'язку «Волиньзв'язок» реорганізовано та на його базі створено два підприємства : Волинське обласне підприємство електрозв'язку «Волиньтелеком» та Волинське обласне підприємство поштового зв'язку «Волиньпошта», перше з яких стало правонаступником Волинського обласного підприємства зв'язку в частині зобов'язань з питань електрозв'язку та проводного мовлення, а друге - з питань поштового зв'язку.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1, витрати на виплату і доставку пенсії якого просить стягнути відповідач, він працював газозварювальником при Ковельській автоколоні, яка згодом була реорганізована та увійшла до складу ПАТ «Укртелеком».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд приходить до наступного.
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №1058-ІV) та Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 1912.2003р. №21-1 з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Інструкція №21-1).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відшкодування підприємствами та організаціями витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється з коштів, призначених на оплату праці.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначених в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Процедура добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначені положеннями Інструкції №21-1.
Так, згідно з пунктом 6.1. розділу 6 названої Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. цієї Інструкції - також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право призначення пенсії за віком на пільгових умовах; а також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4. Інструкції №21-1).
У той же час, відповідно до приписів пункту 6.8. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Перевіряючи дотримання позивачем наведених правових норм, суд звертає увагу на те, що на підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми, до позовної заяви додано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), складений управлінням Пенсійного фонду України у м. Ковелі та Ковельському районі та переданий позивачу для направлення платнику.
Факт отримання відповідного розрахунку відповідачем під час розгляду справи не заперечувався, так само не надійшло від останнього і заперечень з приводу суми, визначеної у ньому для відшкодування.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про дотримання УПФУ в м. Луцьку Волинської області положень нормативно-правових актів щодо направлення платнику розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню таким платником, а також виникнення заборгованості саме у зв'язку з невиконанням останнім покладеного на нього обов'язку щодо проведення оплати відповідних сум.
Посилання відповідача на те, що у нього відсутній обов'язок по відшкодуванню відповідних витрат з огляду на те, що він не є правонаступником підприємства, на якому працював ОСОБА_1, суд вважає помилковим з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.
Згідно частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2012 року у справі №2а-11493/12/2670 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьк Волинської області до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про стягнення заборгованості позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по збору на суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2010 - 2011 роки в сумі 16748,61 грн., які були понесені останнім у зв'язку з виплатою пільгової пенсії ОСОБА_1
Під час перегляду зазначеної постанови в апеляційному порядку Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 13 червня 2013 року, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги УДППЗ «Укрпошта» та залишаючи без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2012 року, встановив, що автобаза Волинського обласного виробничо-технічного управління зв'язку з 01 січня 1995 року перейменована в автобазу Волинського обласного підприємства поштового зв'язку «Волиньпошта» (наказ ОПЗ «Волиньзв'язок» від 29 грудня 1994 року №143) та реорганізована шляхом приєднання її до Луцького поштамту обласного підприємства поштового зв'язку «Волиньпошта» 30 грудня 1998 року (наказ ОППЗ «Волиньпошта» від 30 грудня 1998 року №142). У той же час, з 01 січня 1999 року Волинське обласне підприємство поштового зв'язку «Волиньпошта» реорганізовано в Волинську дирекцію УДППЗ «Укрпошта» шляхом приєднання до УДППЗ «Укрпошта» (наказ УДППЗ «Укрпошта» від 02 листопада 1998 року №370).
З огляду на викладене, в силу приписів частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про правомірність звернення позивача саме до відповідача з вимогою про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_1, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьк Волинської області (43010, м. Луцьк, вул. Чехова, 4, код ЄДРПОУ 20125593, р/р 256017012237, банк одержувача ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 303398) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2012 рік, у розмірі 10944 (десять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
.
Суддя А.І. Савченко