ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 липня 2013 року 16:18 № 826/9413/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Окис Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання протиправними бездіяльності та рішень, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3
від відповідача 1 - Лукашенко Т.П.
від відповідача 2 - Лукашенко Т.П.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича (далі по тексту - відповідач 1, Уповноважена особа Курений О.В.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2, Фонд) та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08 липня 2013 року, просила визнати неправомірною бездіяльність відповідачів при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Ерде банк», зобов'язати відповідачів включити її до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) №12/10-05/КлП від 12 жовтня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 26 червня 2013 року.
У судовому засіданні 26 червня 2013 року судом оголошувалась перерва до 08 липня 2013 року для надання відповідачам часу подати письмові заперечення проти позову та копії витребуваних судом документів.
У судовому засіданні 08 липня 2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому. Представник відповідачів проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
12 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 (Вкладник) та ПАТ «Ерде Банк» (Банк) укладено Договір №12/10-05/КлП банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб).
Відповідно до підпунктів 1.1-1.4 пункту 1 вказаного Договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок, а Вкладник вносить на цей рахунок готівкою або шляхом безготівкового перерахування з власного рахунку грошові кошти у сумі 190000,00 в валюті гривня, на умовах, визначених цим Договором. Вклад залучається на строк 1 місяць, з 12 жовтня 2012 року по 12 листопада 2012 року. Термін повернення вкладу 12 листопада 2012 року. Процентна ставка за вкладом складає 22,00 % процентів. Додаткові внески коштів на вкладний (депозитний) рахунок допускаються.
Пунктом 2.7 зазначеного Договору встановлено, що підписанням цього Договору вкладник підтверджує, що він належним чином ознайомлений з тарифами Банку, що містять розмір процентів для вкладу на вимогу.
Згідно з підпунктами 3.2.4 пункту 3.2 та 3.3.3. пункту 3.3. Договору Банк зобов'язаний за спливом строку, передбаченого пунктом 1.2 цього Договору, повернути Вкладникові суму вкладу та виплатити проценти, нараховані на суму вкладу, а Вкладник має право зі спливом строку, встановленого пунктом 1.2 цього Договору, одержати суму вкладу та суму нарахованих процентів згідно з умовами цього Договору.
На виконання умов договору 12 жовтня 2012 року ОСОБА_1 здійснила перерахунок коштів у сумі 190000,00 грн., що підтверджується квитанцією №992, копія якої наявна в матеріалах справи.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29 жовтня 2012 року прийнято рішення № 25 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Ерде Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 30 жовтня 2012 року по 29 січня 2013 року.
В даній інформації повідомлено вкладників, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники АТ «Ерде Банк» можуть отримати свої кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб АТ «Ерде Банк» з ринку, але не більше 200 000,00 грн.
З метою забезпечення сприятливих умов для отримання вкладниками своїх коштів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб пропонував вкладникам, строк договорів яких закінчився, закінчиться протягом дії тимчасової адміністрації та вкладникам, які планують звернутися за отриманням своїх коштів за договорами банківського рахунку, звернутися до уповноваженої особи Фонду з відповідною заявою, за адресою: м. Київ, вул. Гончарна, 20 або за адресою відокремлених підрозділів АТ «Ерде Банк».
У зв'язку з закінченням терміну дії Договору №12/10-05/КлП, для отримання вкладу та процентів за вкладом, позивач 28 грудня 2012 року звернулась до відповідача 1 із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої 04 січня 2013 року їй було надано відповідь та відмовлено у виплаті суми вкладу та процентів, у зв'язку з прийняттям Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 29 жовтня 2012 року рішення №25 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи.
29 січня 2013 року позивач повторно звернулась до відповідача 1 з заявою про включення до Реєстру виплат та виплату гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми.
25 лютого 2013 року за результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем 1 надано відповідь, згідно якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не відшкодовує кошти, що розміщені на вклад особою за договором, умовами якого передбачено отримання від банку процентів на більш сприятливих умовах ніж ті, що передбачені умовами договору банківського вкладу (депозиту) відповідного виду.
Отримання названої відповіді стало підставою для звернення 20 березня 2013 року позивача до відповідача 2 з проханням сприяти у виплаті гарантованої Фондом суми відшкодування за її вкладом, за результатами розгляду якої 30 квітня 2013 року останнім надано відповідь про відсутність підстав для проведення відповідних виплат.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, а відмову у включенні до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб необґрунтованою, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд звертає увагу на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі по тексту - Закон України № 4452-VI).
Частиною 1 статті 3 Закону України № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно частини 1 статті 11 цього Закону управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2 та 4 частини 3 названої статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Статтею 27 Закону України № 4452-VI врегульовано порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
При цьому, у відповідності до частини 6 статті 27 Закону України № 4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини 4 статті 26 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно частини 5 вказаної статті, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Відповідно до пункту 9 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860 (далі по тексту - Положення №14), для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 11 до цього Положення.
Так, Правлінням Національного банку України 09 січня 2013 року прийнято Постанову № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Ерде Банк», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 3 від 10 січня 2013 року про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ПАТ «Ерде Банк» (Куреного О.В.), про що розміщено інформацію для вкладників на офіційному сайті.
Згідно даного повідомлення, зокрема, виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ «Ерде Банк» будуть здійснюватись відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду з 15 січня по 22 лютого 2013 року через установи банку-агента Фонду ПАТ «КБ «Хрещатик».
Як встановлено судом, позивач зверталась із заявою щодо отримання гарантованої їй суми відшкодування.
Проте, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено в реєстр вкладників для здійснення виплат. Крім того, суд звертає увагу на те, що перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню уповноваженою особою Фонду взагалі не складався. А з листів від 25 лютого 2013 року за № 1256 та від 30 квітня 2013 року №02-036-3243/13, направлених позивачу за результатами розгляду її звернень щодо проведення відшкодування вкладу, не вбачається ґрунтовної відповіді з наведенням відповідних обґрунтувань.
Заперечуючи проти позову в частині допущеної бездіяльності Фонд стверджує, що у нього не виникло жодних зобов'язань перед позивачем, оскільки реєстр складає уповноважена особа Фонду.
Однак, суд не погоджується з такою думкою відповідача 2, оскільки норми Закону України №4452-VI покладають саме на Фонд обов'язки по вчиненню певних дій, зокрема, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії затверджується реєстр вкладників для здійснення виплат, і відповідно, в разі звернення вкладників зі скаргами чи заявами, перевірити підстави для включення в реєстр таких осіб, або ж, відмовити у вчиненні таких дій.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачами не було належним чином розглянуто звернення позивача щодо відшкодування коштів за її вкладом в ПАТ «Ерде Банк», чим допущено протиправну бездіяльність при розгляді відповідних вимог ОСОБА_1
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Згідно частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Частиною 1 статті 1061 Цивільного кодексу України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
У той же час, з метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України приписами Закону України №4452-VI, а саме частиною 1 статті 26, закріплено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини 1 статті 52 цього Закону.
Разом з тим, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Такі випадки встановлені частиною 4 статті 26 Закону України №4452-VI.
Так відповідач 2, відмовляючи позивачу відшкодувати гарантовану суму вкладу, послався на пункт 7 частини 4 статті 26 Закону України №4452-VI, згідно якої Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку.
При цьому відповідачі звертали увагу на Протокол №140 засідання комітету управління активами та пасивами (КУАП) ПАТ «Ерде Банк» від 31 липня 2012 року, згідно Додатку №01 «Депозити для фізичних осіб Тип вкладу «Класичний Плюс» якого - при розміщенні фізичними особами - вкладниками грошових коштів на депозит «Класичний Плюс» в національній валюті строком на 1 місяць з виплатою процентів вкінці строку процентна ставка складала 18,00 % процентів річних.
За умовами Договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) від 12 жовтня 2012 року № 12/10-05/КлП процентна ставка за вкладом складала 22,00 % процентів річних, а тому, відповідачі вважають, що для позивача ПАТ «Ерде Банк» індивідуально визначив процентну ставку за вкладом.
Разом з тим, частиною 2 статті 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
Відповідно до частини 2 статті 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно частини 6 статті 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
З наведеного випливає, що умови договору банківського вкладу повинні бути однаковими для всіх вкладників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно, до осіб, які мають надані законом пільги, банк може застосувати більш сприятливі договірні умови, аніж до інших вкладників, і особа має усвідомлювати, що при наявності таких пільг, банком до неї застосовані саме такі (більш сприятливі) умови.
За своєю суттю, індивідуальні умови - це умови, які погоджені між банком та конкретним вкладником і відмінні від умов, застосованих до інших вкладників банку. Тобто, особі (вкладнику) банк надав (при наявності певних обставин, про які відомо і вкладнику, і банку) фінансові привілеї, які не надав іншим вкладникам.
Під час розгляду справи судом встановлено, що будь-яких пільг позивач не мала і не повідомляла банк про обставини, які б надавали їй можливість отримати від банку фінансові привілеї. Зазначене відповідачами під час розгляду справи спростовано не було.
Слід звернути увагу і на те, що на спростування вимог позивача відповідачі посилались лише на Додаток №01 «Депозити для фізичних осіб Тип вкладу «Класичний Плюс» до Протоколу № 140 засідання комітету управління активами та пасивами (КУАП) ПАТ «Ерде Банк» від 31 липня 2012 року, згідно якого при розміщенні фізичними особами - вкладниками грошових коштів на депозит «Класичний Плюс» строком на 1 місяць з правом поповнення процентна ставка склала 18,0 % річних в національній валюті.
У той же час, Протоколом засідання управління активами і ПАТ «Ерде Банк» від 03 вересня 2012 року №143 затверджено спеціальні пропозиції процентних ставок за вкладом «Класичний Плюс», відповідно до яких при розміщенні фізичними особами грошових коштів в гривні на депозит «Класичний Плюс» строком на 1, 3, 6 місяців з правом поповнення з виплатою відсотків в кінці строку процентна ставка складала до 26 %, що свідчить про безпідставність тверджень відповідачів щодо укладення договору з позивачем на більш сприятливих умовах ніж ті, що передбачені умовами договору банківського вкладу (депозиту) відповідного виду.
З урахуванням всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем укладався договір банківського вкладу на звичайних умовах, що були передбачені спеціальною пропозицією банку щодо процентних ставок за вкладом «Класичний Плюс», затверджених Протоколом засідання управління активами і пасивами ПАТ «Ерде Банк» від 03 вересня 2012 року №143 та відповідали умовам договору банківського вкладу відповідного виду.
Такі висновку суду узгоджуються з позицією Київського апеляційного адміністративного суду, викладеною в ухвалах від 25 червня 2013 року у справі №826/2609/13-а, від 13 червня 2013 року у справі №826/2439/13-а, від 21 травня 2013 року у справі № 826/2611/13-а та у справі №826/2613/13-а.
За таких обставин, відповідачами необґрунтовано не включено ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі суду не надали.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачами не доведено законність вчинених ними дій, що оскаржуються позивачем, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 по договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку № 12/10-05/КлП від 12 жовтня 2012 року в Публічному акціонерному товаристві «Ерде Банк».
3. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича включити ОСОБА_1 в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича солідарно на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко