"04" липня 2013 р.Справа № 5017/3285/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - Носенко І.П. - за довіреністю,
від відповідача-1 - Коваль К.П. - за довіреністю,
від відповідача-2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми „АЛЬТАІР С.А."
на рішення господарського суду Одеської області від 05 квітня 2013 року
у справі №5017/3285/2012
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми „АЛЬТАІР С.А."
до відповідачів:
1. Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс"
про визнання недійсним кредитного договору
В судовому засіданні 02 липня 2013 року оголошувалась перерва до 04 липня 2013 року.
встановив:
У листопаді 2012 року приватна виробничо-комерційна фірма (ПВКФ) „АЛЬТАІР С.А." (далі-позивач) звернулася до господарського суду Одеської області з позовом, з урахуванням уточнень до нього, до відповідачів: публічного акціонерного товариства (ПАТ) „Всеукраїнський акціонерний банк" (далі-відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Спільне підприємство „Аквавінтекс" (далі-відповідач-2) про визнання недійсними кредитного договору №196 від 31.03.2010р. та іпотечного договору від 01.04.2010р.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю умов кредитного договору №196 від 31.03.2010р. вимогам законодавства, оскільки вказаний договір суперечить положенням статуту ТОВ „СП „Аквавінтекс", вимогам Закону України „Про господарські товариства" від 19.09.1991р. №1576-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) та ставить позичальника у невигідне становище в питаннях порядку та умов, строків виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань.
За твердженням позивача, спірний кредитний договір суперечить ч.2ст.1056-1 ЦК України щодо зміни процентної ставки за користування кредитом та ст.ст.1050, 1054 ЦК України щодо права кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту.
Крім того, як зазначив позивач, спірний кредитний договір було укладено та підписано директором ТОВ СП „Аквавінтекс" з перевищенням наданих йому статутом товариства повноважень, у зв'язку з чим даний договір є таким, що не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню судом недійсним.
Оскільки недійсним є кредитний договір, то відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України недійсним є правочин щодо його забезпечення - в даному випадку іпотечний договір від 01.04.25010р., р.№153.
Крім того, за твердженням позивача, іпотечний договір укладено в порушення вимог ч.3 ст.6 Закону України „Про іпотеку".
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву заперечував проти її задоволення, зазначивши, що ним виконано зобов'язання за кредитним договором, надано відповідачу-2 кредит у розмірі, передбаченому договором, а оспорюваний кредитний договір відповідає положенням ст.180 Господарського суду України та ст.638 Цивільного кодексу України.
Від відповідача-2 заперечень на позовну заяву не надходило.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з недоведеністю позивачем своїх позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області та прийняти нове рішення, яким позов ПВКФ „АЛЬТАІР С.А." про визнання недійсними кредитного договору №196 від 31.03.2010р. та іпотечного договору від 01.04.2010р. задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що що оскаржене рішення ґрунтується на помилковому застосуванні судом першої інстанції норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги повторюють доводи позовної заяви.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача-1 в засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідач-2 не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу та не направив свого представника в засідання суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
31.03.2010р. між відкритим акціонерними товариством „Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк") (далі-ПАТ „ВіЕйБі Банк", Кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" (далі-ТОВ „СП „Аквавінтекс", Позичальник) було укладено кредитний договір №196, відповідно до умов якого Кредитодавець надав Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти на умовах договору та додаткових угод, що складають невід'ємну частину договору.
Кредит надано в сумі 11320673,28 грн. (п.1.1.1. договору).
Термін остаточного повернення кредиту 01.08.2016р. (п.1.1.2. договору).
Процентна ставка за користування кредитом складає 16% до 31.03.2010р., 18% з 01.04.2010р., 20% з 01.10.2010р., 22% з 01.04.2011р., 24% з 01.10.2011р. (п.1.1.3. договору). Кредит надано Позичальнику на рефінансування заборгованості по кредитному договору №03/08 від 31.07.2008р., укладеного між ВАТ „ВіЕйБі Банк" та ТОВ „СП „Аквавінтекс" (п.1.2. договору).
В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступає іпотека: комплекс будівель та споруд, загальною площею 10706,7 кв.м., розташованих за адресою Одеська область, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, що виступає забезпеченням по кредитному договору №03/08 від 31.07.2008р., посвідченому приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Реєкою Л.А. за реєстровим №1727; обладнання для виробництва вин та коньяків, офісна техніка, меблі, що виступають забезпеченням по кредитному договору №03/08 від 31.07.2008р., укладеному між ВАТ „ВіЕйБі Банк" та ТОВ „СП „Аквавінтекс", згідно договору застави від 31.07.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Реєкою Л.А. за реєстровим №1729; товари в обороті (виробничі запаси, готова продукція, товари) балансовою вартістю станом на 01.10.2010р. - 8665700,00 грн.; корпоративні права ТОВ „СП „Аквавінтекс" в розмірі сплачених частин в статутному капіталі підприємства (п.1.3. договору).
Повернення кредиту здійснюється згідно графіку зазначеного у додатковій угоді на видачу траншу (п.2.2. договору).
Надання траншу оформлюється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, строк його використання та графік погашення заборгованості за кредитом. При цьому термін остаточного повернення траншу не може бути пізнішим, ніж термін, вказаний у підпункті 1.1.2 договору. (п.2.4. договору).
Відповідно до п.2.6. договору проценти за користування кредитом/траншем нараховуються Банком наступним чином:
- проценти за користування траншем нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення траншу (в тому числі і за період прострочення погашення Траншу) (п.2.6.1. договору);
- проценти за користування траншем нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п.1.1.3. договору (п.2.6.2 договору);
- проценти за користування траншем нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць (2.6.3. договору);
- проценти за користування траншем нараховуються на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за траншем (п.2.6.4. договору);
- проценти за користування траншем нараховуються виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількості днів в році (або 360 днів в році - для кредиту у іноземній валюті) та календарна кількості днів у місяці (п.2.6.5. договору);
- проценти за користування траншем нараховуються у валюті кредиту (п.2.6.6. договору);.
- проценти за користування траншем нараховуються виходячи із умови, що враховується перший день зарахування траншу на поточний рахунок Позичальника та/або перерахування траншу по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом/траншем (п.2.6.7. договору).
Відповідно до п.2.7. договору проценти за користування кредитом/траншем сплачуються наступним чином:
- проценти, нараховані за місяць відповідно до пункту 2.6 договору Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 15 календарного числа місяця наступного за тим, за який вони нараховані.
- проценти, нараховані за місяць, в якому відповідно до пункту 1.1.2 договору закінчується термін користування кредитом, повинні бути сплачені не пізніше такого дня.
Погашення заборгованості Позичальника за договором здійснюється в наступній черговості:
а) проценти за користування кредитом, прострочені до сплати на строк понад 31 день;
b) комісії за договором, прострочені до сплати на строк понад 31 день;
c) проценти за користування кредитом, прострочені до сплати на строк до 31 дня;
d) комісії за договором, прострочені до сплати на строк до 31 дня;
e) прострочена до повернення частина кредиту;
f) строкові проценти за користування кредитом;
g) строкові комісії за договором;
h) сума основного боргу за кредитом;
i) пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів та штрафи за порушення інших умов договору.
При цьому, у випадку переказу/перерахування коштів на погашення будь-яких грошових зобов'язань Позичальника за договором, Позичальник надає Кредитодавцю право перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов'язань, всупереч встановленої цим пунктом черговості шляхом здійснення відповідних бухгалтерських проводок.
Банк залишає за собою право змінювати порядок черговості погашення заборгованості на власний розсуд (п.2.12. договору).
У разі порушення Позичальником умов цільового використання кредиту - Позичальник сплачує Кредитодавцю штраф у розмірі 25 (двадцять п'ять) процентів від суми кредиту, використаного не за цільовим призначенням, за реквізитами та у день, вказаними Кредитодавцем (п.4.1. договору).
При достроковому, не узгодженому з Кредитодавцем, поверненні кредиту Позичальник виплачує Кредитодавцю додатково штраф у розмірі 50% (п'ятдесят процентів) від суми недоотриманих Кредитодавцем процентів за користування кредитом за реквізитами та у день, вказаними Кредитодавцем (п.4.2. договору).
У разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними Кредитодавцем. При цьому, строк нарахування пені встановлюється з моменту виникнення факту прострочення заборгованості та закінчується в день погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі (п.4.3. договору).
Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.7.4. договору).
01.04.2010р. між ВАТ „ВіЕйБі Банк" (Іпотекодержатель) та ТОВ „СП „Аквавінтекс" (Іпотекодавець) в якості забезпечення виконання кредитного договору №196 від 31.03.2010р. було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого Іпотекодавець передав, а Іпотекодержатель прийняв в іпотеку цілісний майновий комплекс, загальною площею 10706,7 кв.м., розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126 на земельній ділянці площею 2,9612 га.
06.04.2010р. між сторонами була укладена додаткова угода до кредитного договору №196 від 31.03.2010р., якою сторони виклали п.1.1.1. договору в наступній редакції: „Кредит надається у сумі 11179164,86 грн.", змінили строк повернення кредиту у сумі 11179164,86 грн. до 01.08.2010р. та встановили зниження заборгованості за кредитним договором.
31.03.2011р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №196 від 31.2010р., яким виклали підпункти 1.1.2. та 1.1.3. п.1.1. статті „Предмет договору" в наступній редакції:
„1.1.2. Термін остаточного повернення кредиту - 30.12.2017р. включно.
1.1.3. Процентна ставка за користування кредитом: 16% до 31.03.2010р., 18% з 01.04.2010р., 20% з 01.10.2010р., 16% з 01.03.2011р., 18% з 01.09.2011р., 20% з 01.03.2010р., 22% з 01.09.2012р., 24% з 01.03.2013р."
Виклали п.1.3. в наступній редакції: „В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступає іпотека: комплекс будівель та споруд, загальною площею 10706,7 кв.м., розташованих за адресою Одеська область, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, що виступає забезпеченням по кредитному договору №03/08 від 31.07.2008р. укладеного між ВАТ „ВіЕйБі Банк" та ТОВ „СП „Аквавінтекс"; обладнання для виробництва вин та коньяків, офісна техніка, меблі, що виступають забезпеченням по кредитному договору №03/08 від 31.07.2008р., укладеного між ВАТ „ВіЕйБі Банк" та ТОВ „СП „Аквавінтекс", згідно договору застави від 31.07.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Реєкою Л.А. за реєстровим №1729; товари в обороті (виробничі запаси, готова продукція, товари) балансовою вартістю станом на 01.10.2009р. - 8665700,00 грн.; корпоративні права ТОВ „СП „Аквавінтекс" в розмірі сплачених частин в статутному капіталі підприємства. У разі подальшої сплати статутного капіталу оформити додаткову угоду до договору застави, щодо зміни розміру застави.
Встановили графік повернення кредиту у сумі 10299992,85 грн.
Виклали п.2.7.1. п.2.7. ст.2 „Порядок надання і повернення кредиту та сплати процентів" у наступній редакції: „Проценти, нараховані за лютий 2011р., Позичальник зобов'язаний сплатити до 15.03.2011р. Проценти нараховані за місяць відповідно до п.2.6. договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані".
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на наступне.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк договору.
При укладенні сторонами кредитного договору №196 від 31.03.2010 року погоджено предмет договору - надання кредиту на рефінансування заборгованості по кредитному договору №03/08ю від 31.07.2008р., строк договору - діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань та сума наданого кредиту - 11179164,86 грн. зі сплатою 24% річних.
Порядок збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом узгоджений сторонами, а отже одностороннього порядку збільшення процентної ставки (ч.2 ст.6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг") не встановлює.
Умови договору щодо права кредитора вимагати дострокового погашення заборгованості за договором у повному обсязі кореспондуються з приписами ч.2. ст.1050 та ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України.
Безпідставним є посилання Позивача на те, що кредитний договір підписаний директором ТОВ "СП „Аквавітекс" Дзюбан Е.В. з перевищенням повноважень.
Протоколом №3/2010-(48) загальних зборів учасників ТОВ „СП „Аквавітекс" від 31.03.2010р. в питанні №5 порядку денного, учасники ТОВ „СП „Аквавітекс" уповноважили директора ТОВ „СП „Аквавітекс" „виконувати усі дії та формальності, пов'язані з укладанням та підписанням кредитного договору...", та проголосували „за" одноголосно.
Кредитний договір №196 від 31.03.2010р., укладений між ВАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ „СП „Аквавінтекс" повністю відповідає вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України, а також не протирічить моральним засадам суспільства,
Особи, які підписали спірний договір, мали необхідний обсяг повноважень.
Сторонами було повністю дотримано вимоги чинного законодавства щодо форми договору.
Спірний кредитний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та додатково зазначає наступне.
Доводи позивача щодо недотримання вимог ст.6 та п.3 ч.1 ст.18 Закону України „Про іпотеку" при укладанні спірного іпотечного договору не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи.
Предметом іпотеки є нерухоме майно, а не земельна ділянка.
Договір іпотеки містить належний опис предмета іпотеки,достатній для його ідентифікації.
Земельній ділянці, на якій розташовані об'єкти нерухомості, передані в іпотеку, присвоєний кадастровий номер, про що зазначено в договорі іпотеки.
Відповідно до ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом,такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства і організації мають право звертатись до господарського суду згідно з підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивачем не доведено, в чому саме полягали порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів ПВКФ „АЛЬТАІР С.А.", як учасника ТОВ „СП „Акваінтекс", при укладенні спірних договорів та не доведено, в чому полягає його матеріально-правова зацікавленість в результатах розгляду позову.
Крім того, законодавством не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатись до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва.
За таких обставин судова колегія вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ПВКФ „АЛЬТАІР С.А." без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 05.04.2013р. - без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 05 квітня 2013 року у справі №5017/3285/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватної виробничо-комерційної фірми „АЛЬТАІР С.А." без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 09.07.2013р.
Головуючий суддя: Будішевська Л.О.
Судді: Бєляновський В.В.
Мишкіна М.А.