Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "04" липня 2013 р. Справа № 6/5007/26/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Ляхевич А.А.
за участю представників сторін:
від позивача (за первісним позовом): не з"явився,
від відповідача-1 (за первісним позовом: не з'явився,
від відповідача-2 (за первісним позовом): Данильчук В.Л., довіреність №5 від 04.01.2013 р.,
від відповідача-3 (за первісним позовом): Процюк О.В., довіреність №15 від 22.05.13р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)
до
1) Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир)
2) Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської області (м.Житомир)
3) Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (м.Житомир)
про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Житомирської міської ради, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності
та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном
Постановою Вищого господарського суду України від 23 січня 2013 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р. у справі №6/5007/26/12 та рішення господарського суду Житомирської області від 20 червня 2012 року скасовано; справу №6/5007/26/12 передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Після надходження справи до господарського суду, розпорядженням керівника апарату господарського суду Житомирської області від 15.02.2013 р. №21/2013 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", на підставі п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ради суддів України від 26.11.2010р. №30, здійснено автоматичний розподіл справи №6/5007/26/12; справу розподілено для розгляду судді Ляхевич А.А.
Ухвалою суду від 18.02.2013р. справу №6/5007/26/12 прийнято суддею Ляхевич А.А. до свого провадження та призначено розгляд справи на 14.03.2013р., зобов'язано сторони подати необхідні для розгляду спору докази.
В засідання суду 14.03.2013р. представники позивача, першого та другого відповідача за первісним позовом не з'явилися. Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме, програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Представник третього відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) пояснив, що до господарського суду Житомирської області 14.03.2013р. подано окрему позовну заяву за вих.№782/2 від 14.03.2013р. (копію якої надано представником та долучено до матеріалів справи - а.с.50-55, т.4) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 11.06.2004 р., укладеного між ЗАТ "Житомирські ласощі" та ФОП ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №1091;
- зобов'язання КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності ФОП ОСОБА_3 на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2, здійснене 19.07.2004 р. за №6173362;
- визнання за ТДВ "ЖЛ" права власності на приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 135,6 кв.м.;
- зобов'язання ОСОБА_3 звільнити та повернути ТДВ "ЖЛ" приміщення магазину площею 135,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, протягом 10 днів з моменту набранння рішенням законної сили.
Представник вказує, що предмет поданої позовної заяви безпосередньо пов'язаний з вирішенням спору у даній справі, а тому, представником позивача за зустрічним позовом заявлено клопотання про зупинення провадження по справі №6/5007/26/12 до вирішення справи за позовом ТзДВ "ЖЛ" за вих.№782/2 від 14.03.2013р.
За клопотанням позивача за первісним позовом, ухвалою суду від 14.03.2013р. відкладено розгляд справи на 09.04.2013 р. При цьому, зважаючи на необхідність заслуховування та врахування правових позицій інших учасників процесу, судом відкладено також розгляд клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" про зупинення провадження у справі.
15.03.2013р. на адресу суду від Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради надійшли письмові пояснення по суті справи, які долучені судом до матеріалів справи (а.с.60, т.4).
09.04.2013р. від позивача за первісним позовом до господарського суду надійшли наступні документи: заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№5704 від 09.04.2013р., а.с.66-67, т.4); нормативно-правове обгрунтування позовних вимог та заперечення щодо зустрічних позовних вимог (вх.№5705 від 09.04.2013р., а.с.70-75, т.4); клопотання (про витребування доказів по справі та виклик для дачі пояснень по суті справи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, яка посвідчувала договір купівлі-продажу від 11.06.2004р.; ОСОБА_5, яким підписано договір купівлі-продажу від 11.06.2004р.; Свенцицьку О.Ц., яка виконувала повноваження секретаря при прийнятті рішення правління 01.06.2004р. про відчуження спірного приміщення) (вх.№5706 від 09.04.2013 р., а.с.76-77, т.4); пояснення щодо положень договору купівлі-продажу від 11.06.2004р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ЗАТ "Житомирські ласощі" (вх.№5707 від 09.04.2013 р., а.с.84-86, т.4).
В засідання суду 09.04.2013р. представники відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 за первісним позовом не з'явились.
Представник позивача за первісним позовом, ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав вимоги первісного позову, з підстав, наведених у позовній заяві та наявних у справі письмових поясненнях, а також, заперечення стосовно зустрічного позову та заявлене клопотання. Представник також заперечив проти заявленого ТзДВ "ЖЛ" клопотання про зупинення провадження у справі, з підстав, викладених письмово (а.с.66-67, т.4).
Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.03.2013р. (суддя Тимошенко О.М.) позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до ФОП ОСОБА_3 та КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації, визнання права власності та повернення майна - прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/421/13 та призначено її розгляд на 09.04.2013р. Ухвалою суду від 09.04.2013р. розгляд даної справи відкладено на 23.04.2013 р.
Враховуючи те, що зі змісту позовної заяви та ухвал суду по справі №906/421/13, вбачається, що у справі №906/421/13 розглядається позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 11.06.2004 р., укладеного між ЗАТ "Житомирські ласощі" та ФОП ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №1091; зобов'язання КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності ФОП ОСОБА_3 на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2, здійснене 19.07.2004р. за №6173362; визнання за ТДВ "ЖЛ" права власності на приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 135,6 кв.м.; зобов'язання ОСОБА_3 звільнити та повернути ТДВ "ЖЛ" приміщення магазину площею 135,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили, суд дійшов висновку, що вищевказані позовні вимоги у справі №906/421/13 безпосередньо пов'язані зі спірними правовідносинами між сторонами та предметом позову у даній справі.
При цьому, судом взято до уваги, що згідно вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 23.01.2013р. по справі №6/5007/26/12, оскільки причиною виникнення спору у справі №6/5007/26/12 стало різне розуміння сторонами (підприємцем ОСОБА_3 та ЗАТ "Житомирські ласощі") положень договору купівлі-продажу від 11.06.2004р. щодо об'єкту продажу, обов'язковим для суду є тлумачення умов даного договору; а також, вирішуючи спір про захист права власності, суди зобов'язані достеменно встановити чи є позивач власником спірного майна та на якій підставі він його набув; з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору та впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, саме обставини розуміння і тлумачення сторонами умов договору від 11.06.2004р., окрім іншого, є предметом дослідження у справі №906/421/12, зокрема, при розгляді позовної вимоги про визнання вказаного договору недійсним на підставі ч.1 ст.219 та ч.3 ст.203 ЦК України. Також, предметом позовних вимог та розгляду в справі №906/421/12 є питання визнання за ТДВ "ЖЛ" права власності на спірне приміщення і зобов'язання звільнити вказане приміщення.
Враховуючи, зокрема, що питання дійсності оспорюваного ТДВ "ЖЛ" договору від 11.06.2004р. є першочерговим для вирішення та вкрай суттєвим для правильного розгляду даного господарського спору, розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у справі, господарський суд дійшов висновку, що спір у даній справі безпосередньо пов'язаний з вирішенням по суті справи №906/421/13, оскільки обставини, які є предметом доказування у справі №906/421/13 мають суттєве значення для вирішення даного господарського спору та для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
За таких обставин, ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.04.2013р. по справі №6/5007/26/12 зупинено провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи господарського суду Житомирської області №906/421/13 за позовом товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 11.06.2004 р., укладеного між ЗАТ "Житомирські ласощі" та ФОП ОСОБА_3; зобов'язання КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності ФОП ОСОБА_3 на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2; визнання за ТДВ "ЖЛ" права власності на приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 135,6кв.м. та зобов'язання ОСОБА_3 звільнити та повернути ТДВ "ЖЛ" приміщення магазину (а.с.96-97, т.4).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 р. по справі №6/5007/26/12 апеляційну скаргу фізичної особи - ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.04.13р. у справі №6/5007/26/12 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін (а.с.119-120, ухвала виправлення описки - 121-122, т.4).
З огляду на усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 24.05.2013р. провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 03.06.2013р., витребувано від сторін необхідні для розгляду справи докази (а.с.131-132, т.4).
31.05.2013р. до суду надійшло клопотання від Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (вх.№8586) про перенесення розгляду справи №6/5007/26/12, у зв'язку з перебуванням представника підприємства - юрисконсульта у щорічній відпустці.
03.06.2013 р. від виконкому Житомирської міської ради надійшла факсом заява про розгляд справи за відсутності представника виконкому (вх.№8635).
В судовому засіданні представник первісного позивача підтримала первісні позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник позивача за зустрічним позовом просить задовольнити зустрічний позов по справі.
Під час розгляду справи представник ТДВ "ЖЛ" заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, мотивоване неявкою представників КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації", наміром ТДВ "ЖЛ" подати письмові пояснення по суті спору та для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом (вх.№8688/13, а.с.140, т.4).
Представник позивача за первісним позовом проти відкладення розгляду справи не заперечила та просила продовжити строк розгляду справи №6/5007/26/12, про що зазначено останньою на вищевказаному клопотанні ТДВ "ЖЛ" (а.с.140, т.4).
За наведених обставин, враховуючи невиконання учасниками процесу вимог ухвали суду про поновлення провадження у справі щодо подання необхідних для розгляду справи доказів, а також заявлені КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, ТДВ "ЖЛ" та представником ФОП ОСОБА_3 клопотання, для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою від 03.06.2013р. господарський суд продовжив строк розгляду справи у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України та відклав розгляд справи на 04.07.2013р. (а.с.150-151, т.4).
25.06.2013р. до суду повернулась неврученою ухвала суду від 03.06.2013 р., надіслана судом рекомендованим листом на адресу позивача за первісним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (а.с.152-155, т.4).
В засідання суду представник первісного позивача не з'явилася.
Разом з тим, судом враховується, що про відкладення розгляду справи, дату і час наступного засідання суду повноважного представника позивача за первісним позовом було повідомлено в судовому засіданні 03.06.2013р. під запис судового процесу технічними засобами (протокол судового засідання, а.с.148-149, т.4), проте, своїм правом на участь в судовому засіданні позивач за первісним позовом не скористалась.
В судове засідання не з'явився також представник першого відповідача по справі (за первісним позовом) - Виконавчого комітету Житомирської міської ради, хоча про дату, час та місце розгляду справи учасники процесу були повідомлені належним чином, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області за 06.06.2013 р. (а.с.156-157, т.4).
Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також з врахуванням того, що відповідно до ст.77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за первісним позовом та першого відповідача за первісним позовом, за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України.
04.07.2013р. до суду надійшла заява позивача за зустрічним позовом про визнання позову та про відмову від зустрічного позову (а.с.158-159, т.4), в якій Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" повідомило про те, що відмовляється від зустрічного позову та визнає первісний позов у повному об'ємі, а тому просить суд прийняти цю заяву та приєднати її до матеріалів справи; винести ухвалу, якою задовольнити заяву позивача за зустрічним позовом в частині відмови від зустрічного позову та припинити провадження по справі в цій частині; внаслідок визнання відповідачем за первісним позовом первісного позову у повному обсязі винести рішення про задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом. При цьому, в заяві зазначено, що цією заявою позивач за зустрічним позовом засвідчує, що його дії в частині визнання первісного позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
В судовому засіданні представнику позивача за зустрічним позовом було роз'яснено наслідки відмови від зустрічного позову. Повноважний представник позивача за зустрічним позовом повідомив, що підтримує заяву про відмову від зустрічного позову та просить провадження у справі в цій частині припинити, а також, визнає первісний позов у повному обсязі.
Представник другого відповідача за первісним позовом - Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської області подала в судове засідання письмові пояснення по суті справи (вх.№10574 від 04.07.2013 р., а.с.160, т.4), в якому зазначено, що 11.06.2004 р. згідно укладеного договору купівлі-продажу приміщення ЗАТ "Житомирські ласощі" передало у власність (продало), а ФОП ОСОБА_3 прийняла у власність (купила) нежиле приміщення (приміщення магазину), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що складається з приміщення магазину, загальною площею 135,6 кв.м. В договорі чітко вказано про продаж ФОП ОСОБА_3 приміщень, які належали ЗАТ "Житомирські ласощі" на підставі 2-х вищезгаданих договорів від 20.06.1996 р. та 24.12.1999 р.
В засіданні суду представник другого відповідача за первісним позовом зазначила, що у вирішенні заяви позивача за зустрічним позовом про відмову від зустрічного позову покладається на розсуд суду.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Звертаючись до суду з позовною заявою (яка є первісною у даній справі) до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської області та Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Житомирської міської ради від 15.12.2011 р. №737 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині оформлення права власності на приміщення складу площею 28,6 кв.м., розташоване АДРЕСА_2, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖЛ"; скасування свідоцтва про право власності від 19.12.11, виданого виконкомом Житомирської міської ради про належність на праві приватної власності ТДВ "ЖЛ" приміщення складу загальною площею 28,6кв.м., розташованого АДРЕСА_2; скасування державної реєстрації права власності на нежиле приміщення АДРЕСА_2, здійсненої КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 04.01.12 за реєстраційним номером 35267572 та визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно площею 28,6 кв.м., розташованого АДРЕСА_2, яка є невід'ємною частиною приміщення магазину загальною площею 135,6 кв.м. і не обмежене будівельними елементами, підприємець ОСОБА_3 мотивувала позовні вимоги наступним.
Підприємець вказувала, що за договором купівлі-продажу від 11.06.04р. (а.с. 20, т.1), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є власником нежилого приміщення (приміщення магазину), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 135,6кв.м. Вказане приміщення було придбане нею у ЗАТ "Житомирські ласощі" та належало останньому на підставі договорів купівлі-продажу від 20.06.96р. та від 24.12.99р. При цьому, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого ЗАТ "Житомирські ласощі" 10.01.04р., тобто на момент продажу, загальна площа приміщень магазину становила 135,6 кв.м. (а.с.33, т.1).
У позовній заяві зазначено, що 24.02.12р. на адресу ФОП ОСОБА_3 від ТДВ "ЖЛ", яке є правонаступником ЗАТ "Житомирські ласощі, надійшов лист від 20.01.12р. за №1125/2, з якого ФОП ОСОБА_3 стало відомо, що на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 15.12.11р. №737, на заміну дубліката договору купівлі-продажу від 14.11.11р. ТДВ "ЖЛ" було видано свідоцтво про право власності від 19.12.11р. на приміщення складу загальною площею 28,6 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до інвентарної справи №7362. В листі також запропоновано ФОП ОСОБА_3 звільнити приміщення складу магазину площею 28,6 кв. м., з викладених підстав.
Первісний позивач вважає, що здійснюючи 04.01.12р. повторну реєстрацію права власності на приміщення площею 28,6 кв.м., розташованого АДРЕСА_2 за ТД "ЖЛ" на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 24.12.99р., КП "Житомирське обласне МБТІ" Житомирської обласної ради (відповідач-2 за первісним позовом, БТІ) діяло не у спосіб, що визначений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Тимчасовим положенням про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, так як у здійсненні повторної реєстрації права власності на підставі дублікату договору ТДВ "ЖЛ" слід було відмовити, оскільки таке право вже було зареєстровано раніше на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.04р., який є чинним. Вважає, що дії виконкому Житомирської міської ради щодо оформлення права власності на приміщення площею 28,6 кв. м., розташованого АДРЕСА_2 за ТДВ "ЖЛ" та дії БТІ щодо реєстрації права власності є такими, що грубо порушують її право власності та свідчать про невизнання її права власності на це приміщення. Позивач за первісним позовом, посилаючись на наявну в неї копію інвентаризаційної справи №7362, стверджує, що приміщення площею 28,6кв.м, в наявності взагалі відсутнє, що вбачається і з матеріалів інвентаризаційної справи.
Заявивши зустрічний позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, ТДВ "ЖЛ" у зустрічній позовній заяві (а.с.56-59, т.1), вказувало, що 20.03.1996р. ЗАТ "Житомирські ласощі" (товариство), правонаступником якого є ТДВ "ЖЛ", відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного з Житомирським колективним торгівельним підприємством "Золотий ключик" набуло у власність частину нежитлового приміщення (далі-приміщення) АДРЕСА_2, загальною площею 135,6кв.м. 24.12.99р. товариством було укладено договір купівлі-продажу з відділом приватизації комунального майна Житомирської міської ради, за яким товариство набуло у власність іншу частину приміщення у АДРЕСА_2, загальною площею 28,6 кв.м. Право власності на зазначені приміщення посвідчувалось Свідоцтвами про державну реєстрацію №1435 від 23.04.96р. та №1835 від 18.04.00р. Останнє було переоформлено на Свідоцтво про право власності від 19.12.11р. серії САЕ №489931, видане на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 15.12.11р. за №737.
Разом з тим, згідно поданої 04.07.2013р. заяви ТДВ "ЖЛ" відмовилось від заявлених у зустрічному позові позовних вимог (а.с.158-159, т.4), а також, визнало у повному обсязі первісні позовні вимоги підприємця ОСОБА_3
У відповідності до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
За змістом статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом (п.4 ч.1 ст.80ГПК України).
Встановивши, що заява позивача за зустрічним позовом підписана уповноваженою на це особою (генеральним директором), та що подана позивачем заява про відмову від зустрічного позову не порушує чиї-небудь законні права та інтереси, а наслідки відмови від позову ТДВ "ЖЛ" (позивачу за зустрічним позовом) відомі та зрозумілі, господарський суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача за зустрічним позовом від позову та припинити провадження у справі за зустрічним позовом на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову, яку прийнято судом.
Водночас, щодо визнання ТДВ "ЖЛ" позовних вимог підприємця ОСОБА_3, слід зазначити, що згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
З огляду на викладене, суд приймає до уваги визнання третім відповідачем за первісним позовом вимог ФОП ОСОБА_3 за первісним позовом, проте, зауважує, що таке визнання не спростовує обов'язку позивача за первісним позовом доводити обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом належними та допустимими засобами доказування відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість вимог, заявлених у первісному позові, господарський суд приймає до уваги наступне.
З наявних у справі доказів вбачається та сторонами не заперечується, що на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.99р. (а.с.25-28, т.2) ЗАТ "Житомирські ласощі" набуло у власність у Житомирської міської ради приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 28,6 кв. м. Згідно акту приймання-передачі від 27.12.99р., вказане приміщення було передано продавцем покупцю (а.с.29, т.2) та зареєстровано Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації за ЗАТ "Житомирські ласощі" на праві колективної власності (а.с.31, т.2).
Згідно договору купівлі-продажу від 20.06.96р. (а.с.99, т.2), укладеного між Житомирським колективним торгівельним підприємством "Золотий ключик" та ЗАТ "Житомирські ласощі", останнє набуло у власність нежитлове приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 132,2 кв.м.
Загальна площа придбаних ЗАТ "Житомирські ласощі" на підставі договорів купівлі-продажу від 24.12.99р. та 20.06.96р. приміщень склала 160,8 кв.м. (132,2кв.м. + 28,6 кв.м.).
При цьому, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.06.2004р. (а.с.119 ,т.2), нежиле приміщення (приміщення магазину), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яке перебуває у власності ЗАТ "Житомирські ласощі" на підставі договорів купівлі-продажу р№1-2472/ 20.06.1996р. та р№3488 від 24.12.99р., має загальну площу 135,6 кв.м., та згідно примітки, раніше вказана загальна площа "132,2 кв.м." в договорі купівлі-продажу від 20.06.96р. за р№1-2472, помилкова.
Згідно пояснень БТІ, 132,2 кв.м - це площа двох приміщень по договору купівлі-продажу від 20.06.96р., оскільки в останньому було вказано їх площу за зовнішніми замірами, при цьому їх внутрішня площа становить 107 кв.м., про що зазначалося і представником ФОП ОСОБА_3 Про те, що загальна внутрішня площа приміщень, які відчужувалися за договором від 20.06.96р. становить саме 107 кв.м, свідчать також інші матеріали інвентаризаційної справи, а саме: поповерховий план (а.с.83а, т.2), у якому зазначено площу всіх трьох приміщень, а саме 27,8 кв.м; 31,50 кв.м; 75,4кв.м; журнал зовнішніх замірів від 19.04.62р. (а.с.84, т.2), згідно якого площа 132,2 кв.м. стосується саме зовнішніх замірів; експлікація внутрішніх площ, згідно якої внутрішня площа двох приміщень - торгового залу і підсобки становить 107 кв.м, (75,4 кв.м + 31,6 кв.м (а.с.86, т.2)); відмітка працівників БТІ на договорі від 20.06.96р. щодо площі - 107,0 (а.с.99, т.2).
Обґрунтованість такого висновку підтверджує також лист ЗАТ "Житомирські ласощі" від 01.06.2004р. (а.с.118, т.2), з яким останнє зверталося до БТІ про видачу виписки з Реєстру власників нерухомого майна на приміщення магазину, площею 160,8кв.м., для оформлення договору продажу. При цьому, на даний запит БТІ було видано Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.06.2004р. на приміщення магазину загальною площею 135,6кв.м. (а.с.119, т.2). Тобто, у вищевказаному листі до уваги бралася зовнішня площа приміщення магазину - 132,2кв.м. та внутрішня площа складу - 28,6 кв.м.
Згідно наявних у справі пояснень другого відповідача за первісним позовом - Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської області (а.с.160, т.4), 11.06.2004р. згідно укладеного договору купівлі-продажу приміщення ЗАТ "Житомирські ласощі" передало у власність (продало), а ФОП ОСОБА_3 прийняла у власність (купила) нежиле приміщення (приміщення магазину), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що складається з приміщення магазину, загальною площею 135,6 кв.м. Другий відповідач наголошує, що в даному договорі чітко вказано про продаж ФОП ОСОБА_3 приміщень, які належали ЗАТ "Житомирські ласощі" на підставі 2-х вищезгаданих договорів від 20.06.1996 р. та 24.12.1999 р.
Так, 11.06.2004р., згідно укладеного договору купівлі-продажу приміщення (а.с. 20, т.1), ЗАТ "Житомирські ласощі" передало у власність (продало), а підприємець ОСОБА_3 прийняла у власність (купила) нежиле приміщення (приміщення магазину), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що складається з приміщення магазину, загальною площею 135,6кв.м. (п.1.1. Договору).
Як вбачається з п.2.1. договору купівлі-продажу, вказане приміщення магазину належало продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Житомирською державною нотаріальною конторою 20.06.96р. за реєстром №1-2472, зареєстрованого Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 26.06.96р. за реєстраційним №92, договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого 24.12.99р. ОСОБА_8 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу за реєстром №3488, акту прийому-передачі приміщення, складеного 27.12.99р., свідоцтва про державну реєстрацію №1835 та свідоцтва про власність, реєстраційний №000003, виданого 17.05.2000р. відділом приватизації комунального майна Житомирської міської Ради, зареєстрованих Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 10.01.2000р. за реєстраційним номером 92.
Отже, у договорі купівлі-продажу від 11.06.2004р. вірно вказана внутрішня площа трьох приміщень, до того ж відчуження всіх трьох приміщень підтверджується і п.2.1. цього договору, який є беззаперечним фактом того, що за договором від 11.06.2004р. ФОП ОСОБА_3 набула у власність всі нежилі приміщення, які належали ЗАТ "Житомирські ласощі" на підставі договорів купівлі-продажу від 24.12.99р. та 26.06.96р., про що свідчить і витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.04р. (а.с.122, т.2), і наданий ТДВ "ЖЛ" акт приймання-передачі приміщення від 30.06.04р. (а.с.69, т.1), у якому, крім іншого, зазначено, що ЗАТ "Житомирські ласощі" передало ФОП ОСОБА_3 Інвентарну справу №7362 - 2 шт., що відповідає п.2.1 договору від 11.06.2004р.
Крім того, з виготовленої за заявою ОСОБА_3 від 19.05.10р. інвентаризаційної справи на вищевказаний магазин (а.с.123-128, т.2), вбачається, що загальна площа приміщень магазину - 135,6 м.кв. При цьому, окрема площа 28,6 кв.м відсутня.
Таким чином, згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2004р. первісний позивач придбала приміщення площею135,6кв.м., куди і увійшла площа 28,6 кв.м.
Слід зазначити, що вказаний договір купівлі-продажу від 11.06.2004 р. оспорювався ТДВ "ЖЛ" за позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир) та Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" (м.Житомир) по справі №906/421/13. Зокрема, у позові по справі №906/421/13 позивач ТДВ "ЖЛ" просило визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 11.06.04, який укладений між ЗАТ "Житомирські ласощі" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 щодо приміщення АДРЕСА_2 в м.Житомирі; зобов'язати Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2; визнати за Товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" право власності на приміщення магазину за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 135,6 кв.м.; зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити та повернути позивачу приміщення магазину площею 135,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2.
Разом з тим, ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.04.2013р. по справі №906/421/13 затверджено мирову угоду, зі змісту якої вбачається, що ТДВ "ЖЛ" відмовляється від позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради по справі №906/421/13 про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежилого приміщення від 11.06.2004 р., укладеного між ЗАТ "Житомирські ласощі" та ФОП ОСОБА_3, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності та повернення майна та заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (літ. "А"), загальною площею 135,6 кв. м.
На виконання умов вказаної мирової угоди, затвердженої по справі №906/421/13 ТДВ "ЖЛ" відмовляється від будь-яких матеріальних чи нематеріальних претензій на приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2 (літ."А"), загальною площею 135,6 кв. метри, також, сторони засвідчили відсутність на даний час і в майбутньому будь-яких претензій одна до одної.
Таким чином, зі змісту затвердженої судом мирової угоди по справі №906/421/13, як і заяви про визнання позовних вимог ФОП ОСОБА_3 за первісним позовом по справі №6/5007/26/12, вбачається, що ТДВ "ЖЛ" повністю визнає факт придбання ФОП ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 11.06.2004р. приміщень магазину за адресою: АДРЕСА_2 (літ."А"), загальною площею 135,6 кв.м., яка включає в себе і спірну площу 28,6 кв.м. При цьому, окрема площа 28,6 кв.м відсутня.
Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Згідно з приписами статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, згідно приписів статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Для задоволення позову на підставі вказаної норми судове рішення повинно базуватися на встановленому судом існуючому юридичному факті і не може підміняти собою правовстановлюючих документів.
Проте, у даному випадку, як вбачається з вищевикладеного, право власності фізичної особи ОСОБА_3 на нерухоме майно площею 28,6 кв.м., що є невід'ємною частиною приміщення магазину загальною площею 135,6 кв.м., розташованого АДРЕСА_2, жодним чином не оспорюється відповідачами та повністю визнається.
Слід зазначити, що захист цивільного права в судовому порядку можливий лише у разі порушення такого права. У даному випадку, за відсутності встановленого факту оспорення або невизнання права власності позивача за первісним позов на вищевказане майно, як і втрати документа, що засвідчує право власності останньої на нього, правові підстави для задоволення первісного позову в частині визнання права власності на нерухоме майно площею 28,6 кв.м., розташованого АДРЕСА_2, яке є невід'ємною частиною приміщення магазину загальною площею 135,6 кв.м. і не обмежене будівельними елементами - відсутні. У позові в цій частині суд відмовляє.
При цьому, як свідчать матеріали справи, 15.12.2011 року, заслухавши інформацію в.о. начальника КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради Лукашевич І.А. про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в м.Житомирі та відповідно до рішення міськвиконкому від 25.03.99р. №145 "Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" та "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 13.04.11р. №461, виконавчий комітет Житомирської міської ради прийняв рішення оформити право власності на об'єкти нерухомого майна, що належать фізичним особам, з видачею свідоцтва про право власності згідно з додатком 1. Оформити право власності на об'єкти нерухомого майна, що належать юридичним та фізичним особам, з видачею свідоцтва про право власності згідно з додатком 2 (а.с.2, т.3).
З пункту 36 додатку №2 до рішення міськвиконкому від 15.12.11р. №737, в переліку об'єктів нерухомого майна, що належать юридичним та фізичним особам, за якими оформляється право власності з видачею свідоцтва, у п. 36 зазначено, що приміщення складу загальною площею 28,60 кв.м., що знаходиться за адресою м. Житомир, АДРЕСА_2, оформити за ТДВ "ЖЛ".
На підставі вказаного рішення виконкому, 19.12.2011р. на приміщення, яке знаходиться АДРЕСА_2, що складається з приміщення складу загальною площею 28,60 кв.м. відповідно до інвентарної справи №7362, видано Свідоцтво про право власності та здійснено державну реєстрацію права власності за ТДВ "ЖЛ" (а.с.143-144, т.2).
При цьому, згідно наданих до справи документів, прийняттю вказаного рішення передувала здійснена БТІ, на підставі дублікату договору купівлі-продажу /р №5986 / 14.11.2011/приватний нотаріус ОСОБА_8 та заяви ЗАТ "Житомирські ласощі" (а.с.132,133, т.2), реєстрація за ЗАТ його права власності на нежиле приміщення по АДРЕСА_2, тобто на приміщення 28,6 кв.м, власником якого на той час вже була ФОП ОСОБА_3
За таких обставин, первинне порушення при здійсненні реєстрації права власності на приміщення по АДРЕСА_2, відбулося саме 25.11.2011р., оскільки за п.6 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р., якщо заявлене право вже зареєстровано, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено. При цьому, підпунктом 3.5.5 п.3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 № 7/5, в імперативному порядку визначено, що реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо заявлене право вже зареєстроване.
Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації. Такий випадок передбачено п.3.9 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", згідно якого Державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права. Вищевказані норми, дотримання яких при здійсненні 25.11.2011 р. реєстрації права власності на нежиле приміщення АДРЕСА_2 матеріалами справи не підтверджено, спрямовані на те, щоб при реєстрації прав на нерухоме майно не відбувалося, зокрема, порушень прав інших осіб та щоб реєстрація відбувалася щодо фактично існуючих об'єктів.
У відповідності до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Стаття 21 Цивільного кодексу України визначає також загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно-правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства й порушують цивільні права або інтереси.
У відповідності до ст.393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Позивачем за даним позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушене виданням переліченими органами актів.
У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, зокрема, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимогу про визнання недійсним рішення виконкому Житомирської міської ради від 15.12.2011р. №737 такою, що підлягає задоволенню.
Зважаючи на встановлений судом факт здійснення КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 04.01.2012 р. державної реєстрації права власності на нежиле приміщення АДРЕСА_2, за реєстраційним №35267572, з порушенням чинного законодавства (про що зазначено вище), позовна вимога первісного позову ФОП ОСОБА_3 щодо скасування вказаної державної реєстрації також підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги первісного позивача про скасування свідоцтва про право власності від 19.12.11р., виданого виконкомом Житомирської міської ради на підставі рішення виконкому від 15.12.11р. за №737 взамін дубліката договору купівлі-продажу від 14.11.11р. реєстр. №5986, то вказане свідоцтво не містить ознак акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що породжує певні права та обов'язки, оскільки свідоцтво про право власності є виключно посвідчувальним документом, виданим на підставі та на виконання рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від №737 від 15.12.2011 року.
При цьому, суд зауважує, що у разі порушення цивільного права чи інтересу, у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов'язальних правовідносин та призводить до відновлення порушених прав або інтересів позивача щодо певного предмету спору.
В свою чергу, з огляду на те, що спірне свідоцтво не породжує жодних прав та обов'язків, суд дійшов висновку, що вимога первісного позову про його скасування не відповідає способам захисту прав, передбачених чинним законодавством.
Так, відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Видача свідоцтва про право власності передбачена у п.6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому, БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.
Згідно з п.9 листа ВАСУ від 31.01.2001р. №01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" із змінами та доповненнями, свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не можуть виступати предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.
Аналіз вищевказаних норм свідчить, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється, та має лише похідний характер від рішення компетентного органу місцевого самоврядування, а тому не може бути окремим предметом господарського спору.
Таким чином, обраний первісним позивачем спосіб захисту в частині скасування свідоцтва про власності не відповідає способам захисту, встановленим статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України, зокрема, по справі №3/107-10 від 26.04.2011р. та №41/163 від 20.06.2012р), що у відповідності до змісту постанови Верховного Суду України від 13.07.2004 у справі №10/732 є підставою для відмови у задоволенні позову.
Зважаючи на вищевикладене, первісний позов задовольняється судом частково: суд визнає недійсним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15.12.11р. №737 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині оформлення права власності на приміщення складу загальною площею 28,6 кв.м., розташоване у АДРЕСА_2, за товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ"; державна реєстрація права власності на нежиле приміщення АДРЕСА_2, здійснена КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 04.01.12р. за реєстраційним номером 35267572 підлягає скасуванню. В решті первісного позову суд відмовляє. Провадження у справі за зустрічним позовом припиняється на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Судові витрати по справі покладаються на сторони відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15.12.11р. №737 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині оформлення права власності на приміщення складу загальною площею 28,6 кв.м., розташоване у АДРЕСА_2, за товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ".
3. Скасувати державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення АДРЕСА_2, здійснену КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 04.01.12р. за реєстраційним номером 35267572.
4. В решті первісного позову відмовити.
5. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул. В. Бердичівська, 15/1, ід. код 03343893) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (10029, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)
- 1073,00грн. судового збору.
6. Прийняти відмову Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" від зустрічного позову. Провадження у справі за зустрічним позовом припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 09.07.13
Суддя Ляхевич А.А.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу за перв.позовом (реком.)
3 - Виконавчому комітету Житомирської міської ради (реком.)
4 - КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" (реком.)
5 - ТДВ "ЖЛ" (реком.)