Дело № 523/6763/13-к
03.07.2013 року м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Боднар С.М.,
секретаря - Смокіної Н.І.,
за участю прокурора - Мосур О.А.,
потерпілої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса матеріали кримінального провадження №120131704900002200 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, маючого середню освіту, перебуваючого в цивільному шлюбі, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,
15.04.2013 року о 23:00 годині ОСОБА_2, знаходячись у кімнаті АДРЕСА_3, куди був запрошений чоловіком ОСОБА_1, ОСОБА_3, з метою спільного відпочинку, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав мобільний телефон марки «НТС» чорного кольору, вартістю 3700 грн., та мобільний телефон марки «LG», сенсорний чорного кольору, вартістю 800 грн., які належали ОСОБА_1, заподіявши останній матеріальний збиток на загальну суму 4500 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених в обвинувальному акті обставин визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, не оспорював обставин скоєння кримінального правопорушення, та пояснив, що дійсно в квітні 2013 року знаходився за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1, у кімнаті АДРЕСА_3, звідки викрав два мобільних телефони, якими розпорядився на свій розсуд.
Так як, ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєння злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази, які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої розяснені учасникам розгляду справи, суд зясувавши думку учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та вивченням характеризуючих матеріалів кримінального провадження.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що в квітні 2013 року за місцем її проживання, за адресою: АДРЕСА_3, її чоловік, ОСОБА_3 відпочивав та розпивав алкогольні напої з ОСОБА_2, а прокинувшись вранці, вона виявила зникнення належних їй двох мобільних телефонів, після чого звернулася до правоохоронних органів із заявою про крадіжку. Проте, зазначила, що на даний час претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого не має.
Аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального акту, дозволяє суду дійти висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочинного діяння, і зазначені докази суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми для постановлення вироку.
Давши оцінку і проаналізувавши всі дані, здобуті в ході судового слідства, суд, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину і кваліфікує його дії за ст.185 ч.1 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, у відповідності зі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
До обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
До обставин, які згідно ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире каяття у вчиненні злочину і сприяння в його розкритті, позитивну характеристику, а також відшкодування завданої шкоди.
При призначенні покарання обвинуваченому судом враховується та обставина, що обвинувачений ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася, є особою не судимою, вперше вчинив кримінальне правопорушення.
Крім того, при призначенні покарання судом враховується і думка потерпілої ОСОБА_1, яка не наполягала на суворій мірі покарання, та заявила, що претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого не має.
Таким чином, давши оцінку всім обставинам даного кримінального провадження, при призначенні покарання, враховуючи суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого, обставини кримінального провадження, беручи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, проаналізувавши докази кримінального провадження, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе з призначенням йому виду покарання, передбаченого санкцією ст.185 ч.1 КК України, у виді громадських робіт.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин.
Міру запобіжного заходу обрану у відношенні ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Суддя: С.М. Боднар