Номер провадження № 22-ц/785/3697/13
Головуючий у першій інстанції: Науменко А.В.
Доповідач: Ісаєва Н. В.
03.07.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.
суддів: Косогор Г.О., Комлевої О. С.
при секретарі: Добряк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2012 року у цивільній справі за позовом Одеській філії ПрАТ «Українська фінансова група» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -
встановила:
12 березня 2012 року Одеська філія ПрАТ «Українська фінансова група» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, посилаючись на те, що 18 жовтня 2008 року між Одеською філією ПрАТ «Українська фінансова група» та ОСОБА_2 був укладений трудовий договір, згідно з яким відповідачка була прийнята на роботу в Одеську філію ПрАТ «Українська фінансова група» на посаду контролера-касира. 18.10.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір № 277 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника, згідно умов якого остання несе повну матеріальну відповідальність у випадку невиконання своїх обов'язків передбачених даним договором. Відповідно до п. 1 договору № 277 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 18.10.2008 року працівник, який займає посаду контролера - касира бере у повному обсязі відповідальність по забезпеченню збереження звіреної йому Одеським філіалом ПрАТ «УФГ» готівки ( в національній валюті України та іноземній).
Позивач вказує, що 15 лютого 2012 року під час виконання своїх обов'язків відповідачкою були порушені покладені на неї обов'язки щодо належного забезпечення збереження готівки у касі, а також засобів відео - нагляду (відеокамери - регістратора). Так, під час робочого часу відповідачка залишила своє робоче місце без дотримання правил безпеки по збереженню грошових коштів. В наслідок недбалого виконання своїх трудових (службових) обов'язків з належного зберігання коштів у касі, була виявлена нестача у розмірі 34 513 гривень 08 коп. та 167 доларів США, а також по касі Western Union - нестача у розмірі 13 доларів США и 107 гривень 75 коп. З власноручних пояснень відповідача під час трудового розслідування вона підтвердила, що залишила грошові кошти в сейфі, який не закрила, а також двері приміщення операційної каси на ключ не замкнула, приміщення каси під охорону не поставила та відлучилася. Про факт нестачі в присутності директора та відповідача був складений акт перевірки ОК № 0144 від 15.02.2012 року о 12 год. 42 коп. Таким чином, через свою халатність відповідач грубо порушила п.п. З п.1 договору № 277 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Через байдуже ставлення до своїх обов'язків та грубої необережності ( бездіяльності) яка являється складовою вини, неправомірними діями відповідача позивачу була завдана шкода у сумі недостачі, а саме у розмірі 34620 гривень 83 коп. та 180 доларів США, що в еквіваленті складає 1437 гривень 86 коп. за ставкою НБУ на 15.02.2012 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував. Надав до матеріалів справи додаткові докази на спростування первинних пояснень представника відповідача.
ОСОБА_2 та її представник по справі про час, дату та місце судового розгляду неодноразово повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи, але без поважних причин до суду не з'явились, заяв про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали, у зв'язку з чим, суд за згодою позивача ухвалив по справі заочне рішення. У первинному судовому засіданні, заперечували на задоволенні позову у повному обсязі. Наполягали на не правомірності розміщення позивачем операційної каси обміну валют в приміщенні, де було влаштоване її робоче місце, у зв'язку з тим що в ньому відсутній туалет та приходилось виходити в інше приміщення.
Рішенням суду позов задоволено.
На рішення суду відповідачка принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, яких сповіщено належним чином, у судове засідання на з*явились, тому на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України, судова колегія розглянула справу за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
У судовому засіданні встановлено наступне.
18 жовтня 2008 року між позивачем в особі директора Одеської філії ПрАТ «Українська фінансова група» та ОСОБА_2 був укладений трудовий договір, згідно з яким відповідачка була прийнята на роботу в Одеську філію ПрАТ «Українська фінансова група» на посаду контролера-касира. Пунктом 2.12. передбачене, що відповідача несе відповідальність за матеріальну шкоду та збитки, завдані з його вини у повному обсязі на підставі Договору про помну майнову відповідальність. Також, прийняття відповідачу на працю було оформлене наказом № 41-к від 18.10.2009 р.
Згідно наказів № 93 від 31.03.2009 p., № 428 від 31.12.2009 p., та № 5 від 10.01.2011 р. трудові договори укладені з працівниками були автоматично продовжені на весь період роботи.
Також 18.10.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір № 277 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника згідно умов якого остання зобов'язалася строго виконувати правила здійснення операцій з цінностями та їх зберігання, та несе повну матеріальну відповідальність у випадку не виконання своїх обов'язків передбачених даним договором.
Відповідно до п.1 договору № 277 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 18.10.2008 року працівник, який займає посаду контролера - касира бере у повному обсязі відповідальність по забезпеченню збереження звіреної йому Одеським філіалом ПрАТ «УФГ» готівки ( в національній валюті України та іноземній).
Згідно генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 02.06.2011 року № 75, наданої ПрАТ «Українська фінансова група» та Положення про Одеську філію ПрАТ «УФГ» - філія здійснює діяльність з обігу валютних цінностей (національної та іноземної валюти), а саме: обмін валют та переказ грошей.
Відповідно до Постанови № 447/ 24 від 28.12.1977 «Про затвердження переліку посад і робіт, котрі заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори пре повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва» посада контролера - касира відноситься саме до тієї категорії з яким підприємством укладає письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.
З боку позивача з метою створення для працівника ОСОБА_2 необхідних умов для виконання її посадових обов'язків відповідно до п. 2.2.1 трудового договору від 18.10.2008 року позивачем були надані для особистого користування певна оргтехніка, про отримання та збереження в цілісності якої відповідачка підписала 08.10 2010 року зобов'язання. Також цим зобов'язанням визначена вартість даної техніки в еквіваленті 400 доларів США у випадку її втрати.
Робоче місце відповідача було влаштоване як операційна каса № 0144 в окремо розташованій нежитловій будівлі за адресою: м. Одеса, пр-т. Олександрівський, 34, приміщення якої орендується позивачем на підставі договору оренди від 20.12.2008 року (додаток № 18, №9).
Окрім того, з метою забезпечення безпечних умов праці позивачем за місцем роботи працівника була встановлена камера відео - спостереження, та кнопка тривожного виклику пульту охорони, та згідно наказу № 320 від 10.10.2011 року на відповідачку покладена індивідуальна відповідальність за належне використання даної камери відео - спостереження.
Суд вказує, що наданими позивачем доказами підтверджується що зазначена операційна каса, де працювала відповідач, належним чином зареєстрована у Національному Банку України (лист НБУ від 22.12.2008 р.) та має усі необхідні дозволи на діяльність і відповідає встановленим вимогам ( Акт перевірки НБУ №18-37\8160 від 22.12.2011 p.).
15 лютого 2012 року під час виконання своїх обов'язків відповідачкою були порушені покладені на неї обов'язки касирів щодо належного забезпечення збереження готівки у касі, а також засобів відео - нагляду (відеокамера - регістратора). Так, під час робочого часу відповідачка залишила своє робоче місце без дотримання правил безпеки по збереженню грошових коштів, яки встановлені у Положенні «Про порядок організації безпеки діяльності філії AT «УФГ», операційних кас та пунктів обміну валют». У письмових поясненнях, яки оформила відповідач під час трудового розслідування, остання підтвердила, що залишила грошові кошти в сейфі, який не закрила, а також двері операційної каси на ключ не замкнула, приміщення каси під охорону не поставила та на короткий час відлучилася у туалет. У ході перевірки позивачем було виявлене та заактована у операційній касі № 0144 нестача коштів у розмірі 34 513 гривень 08 коп. та 167 доларів США, а також по касі Western Union - нестача у розмірі 13 доларів США і 107 гривень 75 коп.
Про факт нестачі в присутності директора та відповідача був складений акт перевірки ОК № 0144 від 15.02.2012 року о 12 год. 42 коп.
На підставі викладеного суд дійшов правильного висновку про правомірність доводів позивача, щодо завдання вказаної матеріальної шкоди саме з вини працівника ОСОБА_2, яка своє недбале виконання трудових обов'язків підтвердила у власноручному поясненні.
На підставі п. 1ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
У відповідності до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного судова колегія визнає, що відповідач не забезпечила збереження переданих йому матеріальних цінностей, чим завдана шкода з її вини, тому повинна нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягали задоволенню у загальному розмірі 38934,41 грн., а доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції, на протязі двадцяти днів.
Головуючий- суддя Н.В.Ісаєва
Судді: Г.О. Косогор
О.С.Комлева