03.07.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :
Мишинчук Н.С./ головуючої /
Демченка С.М., Дідика В.М.
участю прокурора Сирохман Л.І.,
захисника ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 квітня 2013 року.
Цим вироком ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше судимий:
-15.08.2003 Мукачівським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 на 3 (три) роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік;
-03.06.2005 Мукачівським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 296 на 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком (два) роки;
-11.07.2006 Виноградівським районним судом за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 600 грн.;
-22.05.2008 Мукачівським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі - 850 грн.;
-02.07.2009 Мукачівським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 296 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 2 липня 2009 року та остаточно до відбуття призначено ОСОБА_5 - 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
Вирішено питання про речові докази в порядку ст. 81 КК України.
Стягнуто з засудженого 1 338, 64 грн. судових витрат на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 7 березня 2010 біля 19 год. 00 хв. в м. Мукачево по вул. Л. Толстого, 41 Б, в готельному номері №2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час провідування своєї подруги ОСОБА_6, скориставшись тим, що вона в цей момент спала, викрав у неї грошові кошти в сумі 900 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 6303», вартістю 1260 грн., з сім карткою мобільного оператора «МТС» вартістю 10 грн., на якій знаходились грошові кошти в сумі 53 грн., а всього майна на загальну суму 2 223 грн.
В апеляції засуджений не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій, просить вирок суду змінити в частині призначення покарання. Обгрунтовує тим, що суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме, що вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, активно сприяв слідству, завдану шкоду відшкодував, потерпіла немає до нього жодних претензій, на утриманні має двох малолітніх дітей. Просить призначити за даний злочин покарання у виді штрафу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ захисника в підтримання апеляції підсудного з проханням про її задоволення, думку прокурора, про те, що вирок суду є законним і обґрунтованим, просив апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України за обставин, викладених у вироку та кваліфікація його дій в апеляції не оспорюються, тому апеляційний суд переглядає вирок в межах заявлених вимог щодо пом'якшення покарання.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 раніше був засуджений із застосуванням ст. 75 КК України і під час іспитового строку вчинив новий злочин.
Відповідно до ч. ст.71 КК України покарання за сукупністю вироків призначається таким чином, щоб воно було більшим від покарання призначеного за новим вироком, так і більшим від невідбутого покарання за попереднім вироком.
Встановлено, що за попереднім вироком ОСОБА_5 не відбув чотири роки позбавлення волі відповідно до вироку Мукачівського міськрайонного суду від 2.09.2009, а оскільки наступний злочин він вчинив під час іспитового строку в порушення обов'язку, визначеного ст. 75 КК України, тобто обов'язку не вчиняти під час випробувального строку нового злочину, тому судом першої інстанції правильно призначено покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям в місцях позбавлення волі.
З урахуванням викладених обставин, а також того, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_5 як окремо, тобто за останній злочин, так і за сукупністю вироків покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України /в редакції Закону 1960 року/ та Перехідних Положень КПК України в редакції Закону 2012 року, апеляційний суд, -
вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_5 - без задоволення.
Судді: