Рішення від 03.07.2013 по справі 389/2449/13-ц

03.07.2013

ЄУН 389/2552/13-ц

Провадження №2/389/692/13

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2013 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі : головуючого судді - Савельєвої О.В.,

при секретарі - Баланюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області про стягнення аліментів, використаних не за цільовим призначенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 отримані нею аліменти, які використані не за цільовим призначенням в сумі 9616 грн., мотивуючи свої вимоги наступним. Відповідно до рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, він сплачував аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з травня 2012 року проживає у своєї бабусі ОСОБА_10 та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Отримані аліменти ОСОБА_2 використовувала на власний розсуд, тобто не за цільовим призначенням. Служба у справах дітей виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області перевірила цільове використання аліментів на утримання сина ОСОБА_4 та рекомендувала звернутися до суду щодо заміни одержувача аліментів, про що складено протокол засідання комісії від 08.10.2012. Рішенням Знам'янського міськрайонного суду від 17.12.2012 одержувачем аліментів визнано ОСОБА_4 замість ОСОБА_2, а іншим рішенням присуджено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в розмірі ? частини всіх видів заробітку. Вказує, що з травня 2012 року по січень 2013 року на утримання сина ОСОБА_4 з нього було утримано 12616 грн. аліментів, з яких лише 3000 грн. ОСОБА_2 витратила на утримання сина. Залишок аліментів, використаних не за цільовим призначенням, з вказаної суми становить 9616 грн., які він і просить стягнути з відповідача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала щодо заявлених вимог, вказуючи, що аліменти, які отримувала від позивача, використовувала саме на утримання сина.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву , в якій підтримав позовні вимоги, просив провести розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно зі свідоцтвом про народження, батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11). Згідно з довідкою про доходи, за період з травня 2012 року по грудень 2012 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на суму 12616 грн. 15 коп. (а.с.10). Згідно з довідкою квартального комітету, ОСОБА_4 з травня 2012 року проживає з бабусею ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 (а.с.9). Комісія з питань захисту прав дитини за заявою ОСОБА_1 перевірила цільове використання аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 та рекомендувала звернутися до суду з заявою щодо визнання ОСОБА_10 отримувачем аліментів, оскільки з нею проживає ОСОБА_4 (а.с.8). Рішенням Знам'янського міськрайонного суду від 17.12.2012 ОСОБА_4 визнано отримувачем аліментів від ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 (а.с.6, 7). Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.01.2013 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10, на утримання ОСОБА_4 стягнуто аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_10 в судовому засіданні вказували на нецільове використання ОСОБА_2 аліментів, які вона отримувала від ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона бачила декілька разів, як ОСОБА_2 давала кошти своєму сину ОСОБА_4

Відповідно до ст.179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Відповідно до ст.186 Сімейного кодексу України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

За таких обставин, враховуючи, що норма ст.186 Сімейного кодексу України, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, не передбачає порядку стягнення аліментів, в разі їх нецільового витрачання і чинним законодавством не передбачено іншого порядку повернення сплачених аліментів особі, яка їх сплатила, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 являються безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.179, 186 Сімейного кодексу України, ст.ст.60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області про стягнення аліментів, використаних не за цільовим призначенням, відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва

Попередній документ
32273540
Наступний документ
32273542
Інформація про рішення:
№ рішення: 32273541
№ справи: 389/2449/13-ц
Дата рішення: 03.07.2013
Дата публікації: 11.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин