Справа: № 826/4148/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О. В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
03 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Маслія В. І., Файдюка В. В. Духно І. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі позивач, ДПІ) до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» (далі відповідач, Підприємство) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 3321004,28 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, а представник відповідача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, 05.11.2008 року позивачем виставлено податкову вимогу № 1/2881 на суму 243327,75 грн., яка отримана відповідачем 29.12.2008 року.
13.03.2009 року позивачем виставлено податкову вимогу № 2/211 на суму 240962,78 грн, яка отримана відповідачем 30.03.2009 року.
При цьому, позивач стверджуючи про наявність у відповідача, станом на день звернення до суду, податкового боргу у розмірі 3 321 004,28 грн., звернувся з позовом до суду, в якому просив надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом (недоїмкою) (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Зі змісту п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.
В силу п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Із п. 95.3 ст. 95 ПК України вбачається, що обставинами, які підлягають встановленню під час розгляду заяви про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є сума податкового боргу та перелік майна, що перебуває у податковій заставі.
Як свідчать матеріали справи, наявність податкового боргу у розмірі 3321004,28 грн підтверджена податковим органом, яким дотримано вимоги законодавства щодо винесення першої та другої податкової вимоги № 1/2881, № 2/211 та їх надіслання на адресу боржника, а відповідачем, у встановленому законом порядку, не оскаржено податкові вимоги та на день звернення ДПІ до суду податковий борг, що оскаржується, Підприємством не сплачено.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази опису майна та його перебування в податковій заставі, що мало б підтверджуватись рішенням ДПІ про опис майна платника податків у податкову заставу із зазначенням переліку такого майна, складеним у відповідності до п. 89.3 ст. 89, ст. 91 Податкового кодексу України та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (реєстрація змін), тобто встановити перелік майна, що перебуває у податковій заставі не є можливим. Крім того, податковим органом не надано жодного доказу того, що у відповідача відсутні (або їх недостатньо) кошти на рахунку в банку, який обслуговує ДП «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» для погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, тому у позивача відсутні законні підстави для отримання дозволу для погашення податкового боргу за рахунок майна боржника, яке перебуває у податковій заставі, оскільки ним не дотримано процедури, передбаченої п. 95.1 ст. 95 ПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги ДПІ, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 15 квітня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.