ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
20 червня 2013 року 10:47 № 826/6382/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Чопея М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 2031,35 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 2031,35 грн.
Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не погашено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначену у вимозі про сплату боргу від 03.09.2012 №Ф-0535.
Ухвалою суду від 30 квітня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі. В зв'язку з надходженням від відповідача відзиву на позов ухвалою суду від 15 травня 2013 року адміністративну справу №826/6382/13-а призначено до розгляду в загальному порядку.
Представник позивача позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання, 20 червня 2013 року не прибула, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. У судовому засіданні, 13 червня 2013 року, відповідач проти позову заперечила, зазначивши, що сума заборгованості в заявленому до стягнення розмірі у неї відсутня, оскільки позивачем не було враховано всіх платежів, які були здійснені нею в рахунок сплати єдиного внеску. Відповідач також зазначила, що зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва з письмовими заявами про перерахунок платежів, водночас, позивачем не було вжито з цього приводу жодних дій.
Крім того, відповідач просила розстрочити виконання судового рішення рівними частинами по 50,00 грн. щомісячно.
На підставі частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом вирішено продовжити судовий розгляд адміністративної справи без участі відповідача за наявними в справі письмовими доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звітність про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік на загальну суму 4010,30 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем недоїмки з єдиного внеску позивачем прийнято вимогу про сплату боргу від 03.09.2012 №Ф-0535, згідно з якою станом на 03.09.2012 заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску становить 2031,35 грн. Вказана вимога отримана відповідачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання. відповідач у судовому засіданні 13 червня 2013 року наведеної обставини не заперечила.
Відповідачем до відзиву на позову долучено копії квитанцій від 14.02.2011 №6626 на суму 326,53 грн., від 21.03.2011 №9509 на суму 326,53 грн., від 05.05.2011 №2288 на суму 333,12 грн., від 21.06.2011 №7643 на суму 333,12 грн., від 04.07.2011 №410420011 на суму 333,12 грн., від 15.08.2011 №1750 на суму 333,12 грн., та зазначено про квитанції від 20.04.2011 б/н на суму 326,53 грн. та від 22.09.2011 б/н на суму 333,12 грн., які втрачено.
Як пояснила представник позивача, вказані суми, які були сплачені на підставі зазначених квитанцій, зараховані в рахунок сплати відповідачем єдиного внеску, що також підтверджується даними карток особового рахунку відповідача, крім сплачених на підставі квитанцій від 21.06.2011 №7643 та від 15.08.2011 №1750 сум, оскільки відповідачем у зазначених квитанціях зазначено інше призначення платежу, а саме: замість ідентифікаційного номера відповідача НОМЕР_1 зазначено НОМЕР_2, що також підтверджується даними вказаних квитанцій.
Крім того, представником позивача долучено до матеріалів справи копії звернень відповідача від 13.12.2012 та від 30.04.2013 про повернення або зарахування в рахунок сплати єдиного внеску за 2011 рік зайво сплачених коштів та листів Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва від 21.01.2013 №946/02 та від 10.06.2013 №11902/02, якими відповідачу пропонувалось надати відповідні документи та з'явитись до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва з метою встановлення суми переплати страхових внесків та їх перерахування на рахунки єдиного соціального внеску. Лист від 21.01.2013 №946/02 вручено особисто відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, докази вручення листа від 10.06.2013 №11902/02 станом на час розгляду справи відсутні. Представник позивача зазначила, що відповідач до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва на вказану пропозицію не зверталась, жодних документів до управління не подавала.
Станом на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік становить 2031,35 грн., що підтверджується даними карток особового рахунку відповідача.
Вирішуючи спір, суд виходить за такого.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №2464-VІ) та пункту 2.1 "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (з наступними змінами і доповненнями), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VІ передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Як уже зазначалось, відповідачем було подано до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звітність про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік на загальну суму 4010,30 грн., однак відповідачем сплачено лише 1978,95 грн., відтак непогашеною залишається недоїмка з єдиному внеску в розмірі 2031,35 грн.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною одинадцятою статті 9 Закону №2464-VІ встановлено, що в разі несвоєчасної або у неповному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №2464-VІ, завданнями Пенсійного фонду та його територіальних органів є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.
Статтею 25 Закону №2464-VІ передбачено, що сума недоїмки стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафу. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про його сплату. У разі, якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачу вручено вимогу про сплату боргу від 03.09.2012 №Ф-0535, згідно з якою станом на 03.09.2012 заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску становить 2031,35 грн. Доданими до матеріалів справи картками особового рахунку підтверджується наявність у відповідача, станом на час розгляду справи в суді, заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в розмірі 2031,35 грн.
Судом оголошувалась перерва у справі з метою надання часу відповідачу для звернення до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва для складення акта звірки щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Представник позивача повідомила, що відповідач з цього приводу до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва не зверталась, будь-яких заяв до управління не подавала. Крім того. позивачу було роз'яснено право звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження вимоги від 03.09.2012 №Ф-0535.
Зважаючи на викладене, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в розмірі 2031,35 грн., разом з тим, наявні докази, які підтверджують заборгованість відповідача у зазначеному розмірі за вказаний період, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про сплату суми заборгованості частинами по 50,00 грн. щомісячно, то суд зазначає, що за змістом статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення вирішується на стадії виконання судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 2031,35 грн. (дві тисячі тридцять одна грн. 35 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець