Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
04 липня 2013 року Справа № 811/1952/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Зерностандарт»
доЗнам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Зерностандарт» (надалі - позивач) звернулось до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000162200 від 03.06.2013р. про сплату 61092 грн. основного платежу та 15273 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ПП «Артсіті» за період 01.01.2013р. по 28.02.2013р., у зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 61092 грн. та штрафних санкцій в розмірі 15273 грн.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з контрагентом - ПП «Артсіті» мали реальний характер, підтверджені належним чином складеним первинними документами, а товар отриманий від контрагента використано у власній господарській діяльності.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачем надано письмові заперечення на позов, якими вимоги не визнаються, та в якості доказу нікчемності укладених правочинів йде посилання на акт перевірки ПП «Артсіті» складений посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 29.04.2013р. №337/1520/37383780.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 09.07.2013 р.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Артсіті» за період 01.01.2013р. по 28.02.2013р.
Результати перевірки оформлені актом №95/22/38011360 від 21.05.2013 р. (а.с.7-16), в якому зафіксовано порушення:
- п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 203 ч. 1, 2, ст.. 215, ч. 1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість та як наслідок занижено податок на додану вартість на загальну суму 61091,83 грн., в тому числі: - січень 2013р. - 25783,33 грн.; - лютий 2013р. - 35308,50 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000162200 від 03.06.2013р. про сплату 61092 грн. основного платежу та 15273 грн. штрафних санкцій (а.с. 17).
Як вбачається зі змісту акту перевірки - п. 3.1 (а.с. 10), висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Арсіті» ґрунтуються на аналізі відомостей одержаних з акту перевірки ПП «Арсіті», складеного посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 29.04.2013р. №337/1520/37383780 (а.с. 90-95).
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом - ПП «Арсіті», а отже, правомірності формування податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ПП «Артсіті», а саме, між сторонами було укладено договір поставки №03/01/1-МС від 03.01.2013р. предметом якого було придбання соєвої макухи (а.с. 44-50).
Факт здійснення вказаних господарських операцій підтверджується копіями накладних від 12.01.2013р. №12, від 19.10.2013р. №23 (а.с.53, 57).
Оплата вартової одержаного товару здійснена позивачем в безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 68-79).
Перевезення товару здійснювалося за рахунок позивача, що підвереджується договором про надання послуг з перевезення вантажів (а.с. 31, 33), товарно-транспортними накладними та актами про надання послуг (а.с. 51, 52).
Крім того, позивачем, як доказ використання товару у власній діяльності надано документи щодо його подальшої реалізації: видаткові накладні від 12.01.2013р. та від 20.01.2013р. (а.с. 61, 64), товарно-транспортні накладні (а.с. 59, 60, 66) та акти про надання послуг з перевезення (а.с. 63, 65), податкові накладні (а.с. 62, 67), копії платіжних доручень (а.с. 73-76).
На підставі податкових накладних виписаних ПП «Артсіті», позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів відносились суми ПДВ сплачені у складі вартості товару отриманих від ПП «Артсіті» (а.с. 54, 58).
Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Артсіті».
Посилання відповідача на акт перевірки ПП «Артсіті», складеного посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Артсіті», а лише вказується на відсутність ознак фіктивності та про наявність ознак сумнівності щодо факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Артсіті» (а.с. 92).
Разом з тим, висновки вказаного акту не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та ПП «Артсіті» оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.
Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ПП «Артсіті».
Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують товарність операцій між ним та ПП «Артсіті», останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.
Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ПП «Артсіті» суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).
Враховуючи вказану норму, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені. Адже, акт перевірки лише підтверджує факт проведення документальної перевірки та містить висновки, що ґрунтуються на суто суб'єктивній думці посадової особи органу державної податкової служби, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".
Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним), що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП «Артсіті», то позивачем правомірно сформовано податковий кредит за цими господарськими операціями.
У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 03.06.2013 року №0000162200.
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 763,65 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 05.07.2013 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник