Справа № 2-175/1451/13-ц
27 травня 2013 року смт. Ювілейне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Бойка О.М.,
при секретарі - Карпенко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровської області, третя особа Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, надавши письмові заяви у яких позов підтримали та визнали у повному обсязі і просили справу розглянути без їхньої участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1). Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,1134 га, що розташовані по АДРЕСА_1, належні спадкодавцю на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право особистої власності від 23.11.1942 року та Державного акту на право приватної власності на землю №037263 від 03.02.1999 року.
Як встановлено у судовому засіданні, заповіт померлий не залишав, таким чином першочерговими спадкоємцями після його смерті, у відповідності до ст. 1261 ЦК України, є ОСОБА_3, як дружина померлого та позивач - ОСОБА_1, як син спадкодавця.
Згідно ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Отже частка кожного зі спадкоємців в даному випадку становить по 1/2 частині спадкової маси.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2). Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляд частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки площею 0,1134 га, що розташовані по АДРЕСА_1, яку вона прийняла в спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. З ст. 1268 ЦК України), проте за життя не встигла оформити своїх спадкових прав. Заповіту вона також не залишила.
Як встановлено у судовому засіданні, у строки визначені ст. 1270 ЦК України позивач звернувся до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Проте, в грудні 2008 року оригінали правовстановлювальних документів на спадкове майно були викрадені. За результатами перевірки, проведеної ДІМ Дніпропетровського РВ МУМВС України в Дніпропетровській області, в порушенні кримінальної справи відмовлено, а інститутом земельних ресурсів було відмовлено у видачі дублікату державного акту на земельну ділянку, оскільки заяву про його отримання подає лише власник ділянки.
Окрім того, 21 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батьків. Однак постановами нотаріуса від 21.02.2012 року №140/02-31 та № 141/02-31 відповідно йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, через те, що до нотаріальної контори не надано оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, які з вищевказаних причин у спадкоємця відсутні.
Згідно з абз. 4 п. 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом. Статтею 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
На підставі п.1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповіту спадкодавець не залишала, таким чином згідно частини 2 статті 1223 ЦК України право на спадкування за законом одержують особи, зазначені в ст. 1261-1265 ЦК України. На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Також право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Оскільки судом встановлено неможливість оформлення позивачем спадкового прав у встановленому законом порядку, а задоволення позову не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 8,328,373,376,1216,1233,1268,1270,1296,1297 ЦК України, ст.ст. 125,126 ЗК України, керуючись ст.ст. 7,10,11,27,31,57,60,61,174,212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровської області, третя особа Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (загальною площею 36,7 кв.м, з яких житлова площа становить 25,9 кв.м, допоміжна - 10,8 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами: А-будинок, Б-сарай, В-вбиральня (тимч.), к1-колодязь, №4-огорожа, розташованих по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1134 га, розташовану по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Бойко