Справа: № 2-а-2586/11 Головуючий у 1-й інстанції: Рудюк О.Д.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
30 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р
Суддів: Ключковича В.Ю.
Федотова І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування і зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -
Позивач звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування і зобов'язання зробити перерахунок пенсії.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 07.09.2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС та є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивачу не правомірно виплачували підвищення до пенсії, основну та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, колегія суддів вважає, що відмовляючи в позові та застосовуючи вимоги ст. 99 КАС України, суд першої інстанції повинен був залишити позов без розгляду
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду 15.07.2011 року.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки суд першої інстанції не застосував наслідки, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України, а підстав для поновлення строку звернення не вбачається, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії з 01.12.2001 року по 29.08.2010 року підлягають залишенню без розгляду.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели частково до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, як таке, що постановлене за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 183-2, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2011 року - скасувати та винести нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Федотов І.В.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Федотов І.В.