Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.І.
суддів
Заголдного В.В. і Лавренюка М.Ю.
за участю прокурора
Саленка І.В.
розглянувши в судовому засіданні 26 лютого 2009 року в м. Києві матеріали провадження за касаційною скаргою судді Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на окрему ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2008 року, якою доведено до відома голови Апеляційного суду Дніпропетровської області про порушення суддею ОСОБА_1 вимог закону під час попереднього розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_2
установила:
Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 постановою від 29 липня 2008 року кримінальну справу про обвинуваченняОСОБА_2за ч. 1 ст. 384 КК України повернула прокурору на додаткове розслідування для усунення допущених порушень вимог КПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2008 року зазначену постанову скасовано, а справу - направлено на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
Окремою ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2008 року доведено до відома голови Апеляційного суду Дніпропетровської області про порушення суддею ОСОБА_1 вимог закону під час попереднього розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_2 і запропоновано вжити відповідних заходів реагування з метою недопущення судових помилок.
У касаційній скарзі суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ставить питання про перевірку зазначеної окремої ухвали та скасування її в касаційному порядку. Твердить, що рішення апеляційного суду є безпідставним, оскільки порушень вимог закону, які були б підставою для постановлення щодо неї окремої ухвали, вона не допускала, а крім того, воно містить неетичні висловлювання на її адресу.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню і просив залишити судове рішення без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 23-2 КПК України окрему ухвалу може бути винесено лише при виявленні на те достатніх даних. Така ухвала має бути обгрунтованою і вмотивованою та містити рекомендації щодо усунення виявлених підстав.
Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався не повно.
Як убачається зі змісту окремої ухвали, суддя ОСОБА_1, приймаючи рішення про повернення справи щодо ОСОБА_2 прокурору для усунення недоліків у порядку ст. 249-1 КПК України, порушила вимоги ст. 375 КПК України, не виконала вказівки апеляційного суду і допустила тяганину.
Будь-яких мотивів такого свого рішення апеляційна інстанція не навела, не вказала, в чому саме полягає порушення суддею ОСОБА_1 зазначених вимог закону.
Тому вважати, що в даному конкретному випадку суддя діяла всупереч вимогам закону і допустилася порушень, які б могли розцінюватись як підстави для винесення щодо неї окремої ухвали, на думку колегії суддів, не було.
За таких обставин зазначена ухвала апеляційного суду щодо судді ОСОБА_1 є необгрунтованою, тому підлягає скасуванню, а провадження в ній - закриттю.
Керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу судді ОСОБА_1 задовольнити.
Окрему ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2008 року щодо судді ОСОБА_1 скасувати, а провадження - закрити.
Судді:
Заголдний В.В. Редька А.І. Лавренюк М.Ю.