26 червня 2013 р. Справа № 804/7383/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу заборгованості у сумі 114,38 грн. (сто чотирнадцять грн., 38 коп.).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як страхувальник та платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 114,38 грн., яка на момент подачі позовної заяви залишається несплаченою.
Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сумм, які грунтуются на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАС України строк оскарження.
Ухвалою суду від 29.05.2013р. відповідно до ст.183-2 КАС України справу призначено до розгляду у скороченому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін, копія якої була направлена сторонам та отримана позивачем 04.06.13р., від відповідача на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, копії яких наявні в матеріалах справи.
Частиною 11 ст.35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У визначений ст.183-2 КАС України термін відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, як страхувальник та платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У зв'язку з наявною у ФОП ОСОБА_1 заборгованістю зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідачу виставлена Вимога про сплату боргу №Ф-533 від 02.04.13р. на суму 114,38 грн., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення поштового відправлення, на адресу відповідача, та не була вручена адресату і повернута до позивача з відміткою поштового відділення із зазначенням причини неможливості вручення адресату, що підтверджується конвертом та поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Доказів про оскарження вимоги в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.
Відповідно до карти особового рахунку платника фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування станом на 10.01.13р. ФОП ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 114,38 грн..
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р. (далі - Закон), та Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції від 27.10.2010р. за № 994/18289 (далі - Інструкція).
Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ст..9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р. (далі - Закон) сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим законом - є недоїмкою.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Ч.1 ст.12 вказаного Закону передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Згідно ч.4 ст.25 Закону, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону та абз.1 пп.2.1.1 п.2.1 розділу 2 Інструкції, платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п.3.1 розділу 3 Інструкції, єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.
У відповідності до п. 4.1 розділу 4 Інструкції, єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
У відповідності до п.4.2.4 розділу 4 Інструкції, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно до п.4.6.2 розділу Інструкції, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.
На підставі викладеного, з врахуванням відсутності заперечень та доказів сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд доходить висновку, що позов управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість у розмірі 114,38 грн. (сто чотирнадцять гривень, тридцять вісім копійок) на розрахунковий рахунок №3719709000415, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, МФО 805012 ЄДРПОУ 24450512.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В. Турлакова