Справа № 500/918/13-ц
Провадження № 2/500/1216/13
Іменем України
(заочне)
08 липня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
при секретарі: Івановій Ю.П.
за участю представника позивачки: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Ізмаїльська міська рада, Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що на підставі рішення адміністрації і профспілкового комітету РСУУДП радянського дунайського ордену дружби народів пароплавства від 14.07.1993 року її сім'я, складом із чотирьох осіб, отримала ордер на жиле приміщення в квартирі №74, розташованій в будинку АДРЕСА_1. В зазначеній квартирі з 16.03.1994 року зареєстрований її колишній чоловік - ОСОБА_3. В 2001 році відповідач реалізував своє право на створення сім'ї, переніс своє особисте та спільне майно в квартиру №61, розташовану в будинку АДРЕСА_3, де проживає по даний час. Стверджує, що протягом дванадцяти років відповідач спірною квартирою не користується, обов'язки по оплаті житлово-комунальних послуг не виконує.
Позивачка, будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, направивши представника з належним чином посвідченими повноваженнями.
У судовому засіданні представник позивачки заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. В обґрунтування доводів пояснив, що будинок №3, розташований по АДРЕСА_4, не є гуртожитком. Згідно рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за №1381 від 03.12.1998 року він є 80-квартирним житловим будинком. Відповідач, який є головним квартиронаймачем, протягом дванадцяти років спірною жилою площею не користується, спроб повторно поселитися не вчиняв. Вважає, що оскільки наймач був відсутній понад шість місяців, він є таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Відповідач, а також треті особи, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, із заявою про відкладення розгляду справи або розгляд справи у їх відсутність не звернулися, своєї думки щодо позову не висловили.
Зі згоди представника позивачки, не обмеженого у повноваженнях, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши представника позивачки, а також показання свідка, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
За змістом ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-ІV від 11.12.2003 року зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення прав власності та житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою), свідоцтва про смерть тощо.
Так, в судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення адміністрації і профспілкового комітету РСУУДП радянського дунайського ордену дружби народів пароплавства №17 від 14.07.1993 року сім'я, складом із чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, отримала ордер на жиле приміщення, розташоване в кімнаті №74 будинку для малосімейних АДРЕСА_3 (а.с.12).
Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, з 16.03.1994 року (а.с.17).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що відповідач понад десять років за спірною адресою не проживає, так як має нову сім'ю, з якою проживає в цьому ж домі, але в іншій квартирі.
Факт не проживання відповідача за місцем реєстрації, окрім пояснень свідка, підтверджується актом про не проживання за вказаною адресою від 18.06.2012 року (а.с.13).
Оцінивши вищенаведені зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відповідач втратив право на користування жилою площею в квартирі №74, розташованій в будинку АДРЕСА_1, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.16, 71, 316, 317, 319, 321, 358, 383 ЦК України, ст.ст.10, 11, 58-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 222 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Ізмаїльська міська рада, Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Копію рішення надіслати для відома сторонам.
Рішення, як заочне, може бути переглянуте за заявою відповідача, що подається до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у справі, до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: