02 липня 2013 р. Справа №818/5000/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В червні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом, який вона та її представник підтримали в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем видано податкове повідомлення - рішення від 08.05.2013 № 0187331720 про визначення позивачці суми податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб в розмірі 17377 грн. 59 коп. Як на підставу для визначення податкового зобов'язання податковий орган посилається на договір оренди земельної ділянки, укладений 10.03.2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та Охтирською міською радою. Однак, з 04.05.2011 року ОСОБА_1, втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, про що внесено запис до державного реєстру, відповідно посилання відповідача на зазначений договір та покладення на позивачку обов'язку по сплаті орендної плати за землю є протиправним, тому позивачка просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що відповідно до п.п. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Оскаржуваним повідомленням - рішенням позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем „орендна плата". Позивач орендував земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0376 кв.м. на підставі договору оренди, укладеного з Охтирською міською радою.
ОСОБА_1 не надано доказів що підтверджують розірвання договору оренди, а відтак договір є діючим. Чинність договору підтверджується і визначенням Управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на 2012 рік згідно витягу з технічної документації про від 14.09.2012 р. за № 1479/03, яка не змінювалась і на 2013 рік.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована виконкомом Охтирської міської ради 02.04.2003, перебувала на обліку у відповідача з 08.04.2003 по 05.05.2011 та була платником єдиного податку (а.с. 24-25, 26).
04.05.2011 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за її рішенням, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 3 (а.с. 24-25).
Право користування земельною ділянкою загальною площею 0,0376 га для комерційного використання, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, виникло у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі рішення Охтирської міської ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду та постійне користування земельних ділянок" від 04.12.2008 року та договору оренди землі від 10 березня 2009 року, укладеним з Охтирською міською радою, зареєстрованим в Охтирському міському відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах" ( а.с.12-14).
Відповідно до пункту 32 договору оренди, його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, придбання Орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Договір припиняється також і в інших випадках, передбачених законом.
08.05.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0187331720, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 розділу II та п. 286.5 ст. 286 розділу XIII Податкового кодексу України, фізичній особі ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 17 377,59 грн. ( а.с.15).
Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи із наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата".
Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПКУ).
Суд вважає, що податкове повідомлення рішення не відповідає фактичним обставинам справи, відповідно покладення обов'язку по сплаті орендної плати на позивачку є протиправним з огляду на таке.
Так, стороною у договорі оренди землі є суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець ОСОБА_1
Відповідно до ч.5 ст.50-1 Цивільного кодексу України підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності. Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст.609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Відтак, правоздатність індивідуального підприємця практично прирівнюється до правоздатності юридичних осіб. Він може мати права і обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законом, та щодо яких законом не передбачено обмежень (стаття 50 ЦК). Зазначене прослідковується, зокрема, виходячи з положень статті 91 ЦК.
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються норми як загального цивільного , так і спеціального законодавства, зокрема, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про ліцензування певних видів Господарської діяльності", тощо. У господарському законодавстві "юридична особа" та "фізична особа - підприємець" охоплюються спільним поняттям "суб'єкт господарювання".
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: ліквідації юридичної особи-орендаря. Враховуючи, що орендарем даного договору оренди був суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_1, то після внесення запису до державного реєстру про припинення її підприємницької діяльності договір припинив свою чинність.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки, податковим органом не доведено факту існування між позивачкою та Охтирської міською радою договірних відносин щодо оренди землі, то підстави для нарахування податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб відсутні.
На підставі ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути за рахунок державного бюджету понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 173,79 грн. ( а.с.2).
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області № 0187331720 від 08.05.2013 року про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов"язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 17377 ( сімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн.. 59 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 173,79 грн. в рахунок повернення судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах