Справа: № 825/1044/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
04 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання недійсною податкової консультації, -
У березні 2013 року, позивач звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання недійсною податкової консультації. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що надана ДПІ у м.Чернігові ДПС податкова консультація в листі № 3921/П/06-007 від 27.02.2013 року суперечить нормам закону і змісту відповідного податку. Крім того, ДПІ у м.Чернігові ДПС не врахований той факт, що правовідносини по господарській операції позики виникли у позивача та позичальника до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-УІ. На думку позивача Закон України «Про внесення змін до ПК України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 року не містить застережень щодо розповсюдження його дії на суми поворотної фінансової допомоги, надані платником податків до 01.01.2012 року. А тому, в першу чергу необхідно застосувати норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який діяв до 01.01.2012 року. Кошти, які мають бути повернуті позивачу за договором позики не є доходом у розумінні ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Розділу 4 України, вони є тимчасовою поворотною фінансовою допомогою (термін користування якими юридичним особам не обмежений), та яка відповідно до ст.165 ПК України підлягає включенню до оподатковуваного доходу. Таким чином, у податкового о відсутні підстави для віднесення повернутих позивачу - платнику єдиного податку власних коштів до доходу, визначеного в пп.1) п.292.1 ст.292 ПК України, а тому податкова консультація є недійсною.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 26.10.2005, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 та 31.10.2005 взятий на податковий облік до ДПІ у м.Чернігові ДПС за №20500, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 18.12.2012 №2270/11/18-340 та є платником єдиного податку згідно свідоцтв про сплату єдиного податку.
Позивач, 05.02.2013 звернувся з листом № 5 до ДПІ у м.Чернігові ДПС з вимогою надання податкової консультації щодо включення до доходу позивача платника єдиного податку III групи суми поворотної фінансової допомоги, що надавалася таким платником у 2010 році на термін до 31.12.2012, а також чи включається в такому випадку (за договором позики) до доходу позивача сума інфляційних нарахувань та 5% річних (нарахованих відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України), а також пеня у розмірі подвійної ставки Національного банку України (нарахована відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України).
ДПІ у м.Чернігові ДПС у наданій позивачу відповіді від 27.02.2013 № 3921/П/06-007 зазначила, що згідно пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України: поворотна фінансова допомога -сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пп. 21.1.1. п.21.1. ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що одним із завдань Державної податкової служби є надання податкових консультацій.
Згідно пп. 14.1.172. п.14.1 ст.14 ПК України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Пунктом 53.1. статті 53 ПК України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Для поворотної фінансової допомоги Кодексом не передбачено перехідних положень і тому з 1 січня 2011 року для перехідних сум поворотної фінансової допомоги застосовуються правила, визначені ПК України.
Пунктом 292.11 ст.292 ПК України, не передбачено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів, які повертаються позичальником.
Тому суми фінансової допомоги повернутої платнику єдиного податку III групи, що надавалася таким платником у 2010 році іншому платнику, суми інфляційних нарахувань, а також сума пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України включаються до доходу фізичної особи-підприємця платника єдиного податку.
Згідно п.292.11 ст.292 ПК України, до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються: 1) суми податку на додану вартість; 2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку; 3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів; 4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державших або місцевих програм; 5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) -платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів; 6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця; 7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом; 8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника; 9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів; 10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим Кодексом.
Необхідно зазначити, що «як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовими актами. Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця».
Також, необхідно зазначити, що згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. ,
Стаття 292 ПК України встановлює виключний перелік підстав не включення до доходу грошових сум платниками єдиного податку.
Посилання позивача на статті та глави ПК України (в тому числі ст.165 ПК України) та інші Закони України, які не регулюють питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (Розділ 14 ПК України) є безпідставним, оскільки при вирішенні спірних правовідносин загальноприйнятим є пріоритет спеціальної (конкретної") норми над загальною.
Крім того, згідно даних сайту Державної податкової служби України у категорії: 230. Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування), під категорія: 230.04 порядок визначення доходу та його склад на запитання: «Чи включається до доходу ФОП - платника єдиного податку сума повернутої йому фінансової допомоги, що раніше надавалася таким платником?» надана відповідь, в якій зазначено, що:
Відповідно до пп. 1) п.292.1. ст.292 ПК України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
У п.292.11 ст.292 ПК України наведено перелік коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.
Зокрема, до складу доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (пп.З п.292.11 ст.292 ПК України).
Вимоги пп.3 п.292.11. ст.292 ПК України поширюється на платників єдиного податку, які залучають кошти інших суб'єктів господарювання.
Отже, сума коштів, що повертаються позичальником, включаються до доходу фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку, який раніше надавав такі кошти як поворотну фінансову допомогу, оскільки такі кошти не враховані у п.292.11 ст.292 ПК України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність своїх дій.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 09 липня 2013 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 05 липня 2013 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.