Справа № 2/225/479/2013
Провадження № 225/471/13-Ц
14 червня 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
судді Бухтіярової О.М.
при секретарі - Євтушенко Л.С.
з участю
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Михальчук М.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про відшкодування моральної шкоди нанесеної умовами виробництва, -
В січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва. Свої вимоги мотивує тим, що з 15.07.1978 року по 15.03.2002 року він перебував у трудових відносинах з ДП «Дзержинськвугілля» ВП «шахта «Південна», працював прохідником та гірничим робітником маркшейдерського відділу на підземній роботі з повним робочим днем. Наказом підприємства № 25-к від 13.03.2002 року був звільнений на підставі ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням. При проходженні медичного огляду в 1995 році у нього було вперше виявлено захворювання: вібраційна хвороба І ступеню та хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології. Професійне захворювання вібраційна хвороба виникло при роботі з віброінструментами, професійне захворювання хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології виникло при тривалій роботі на ділянках , де запилення копальневого повітря досягла 120,0мг/м3, актом розслідування випадку хронічного професійного захворювання пов'язаного з виробництвом підтверджено вину відповідача. Внаслідок професійних захворювань він вимушений був проходити курс лікування, згідно з випискою з акту МСЕК від 10.06.1996 року йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності за сукупністю на рівні 50% та встановлено третю групу інвалідності. Протягом 1997 року - 2002 року він постійно проходив курси лікування в Дзержинській міській лікарні та Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань. Згідно з випискою з акту огляду МСЕК від 16.10.2002 року йому було визначено ступінь втрати працездатності за сукупністю на рівні 50% та встановлено третю групу інвалідності. Внаслідок виникнення у нього професійних захворювань йому завдано тяжких фізичних та моральних страждань, які полягають у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час хвороби. Моральні страждання полягають в тому, що він перебуває в стані постійного душевного хвилювання, переживання за стан здоров'я, яке для нього є значною цінністю, відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, його не залишає відчуття провини перед родиною, через те, що він не може працювати та забезпечувати родину матеріально. У зв'язку із захворюванням йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя та побуту, маючи постійні фізичні болі, він не може в повній мірі вести домашнє господарство. У зв'язку із вищезазначеним, враховуючи глибину, тяжкість та тривалість моральних страждань, значне погіршення якості життя, моральну шкоду, спричинену умовами виробництва позивач оцінює в 120 000 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди спричиненою втратою професійної працездатності у розмірі 120000 грн. не визнала, просила в позові відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач знаходився у трудових відносинах з шахтою «Південна» ДП «Дзержинськвугілля» (а.с. 7-8).
Згідно з випискою із акту огляду МСЕК № 040658 від 10.12.1996 року позивачу встановлено за сукупністю 50% втрати працездатності та встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с.12)
Згідно з випискою з акту огляду МСЕК № 027377 від 16.10.2002 року позивачу визначено 50% стійкої втрати працездатності за сукупністю безстроково (а.с.24).
Згідно з актом розслідування причин професійного захворювання від 06.02.1996 року, професійне захворювання виникло внаслідок роботи з віброінструментами та при рівні шуму 120,0дБА, не забезпечення індивідуальними засобами захисту від шуму та вібрації (а.с.10)
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача з часу встановлення йому стійкої втрати працездатності, тому правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, регулюються саме ст. 237-1 КЗпП України.
Згідно до ч.4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Відповідно до частини 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Враховуючи зазначені положення основного Закону України та КЗпП України підприємство мало створити потерпілому як і іншим працівникам належні небезпечні умови праці, за яких факт настання професійного захворювання або іншого пошкодження здоров'я були неможливими.
Сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров'я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Він відчуває інші неприємні відчуття від незадовільного стану здоров'я. Перелічені негативні явища дійсно не можуть не турбувати потерпілого, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування.
Відповідно до абзацу 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів від 23 червня 1993 № 472 «Про затвердження правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь - яких виплат (абзац пункту 11 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1100 від 03.10.1997р.)
Враховуючи, зазначене на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2550грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди (виходячи з розрахунку 17х150=2550грн.)
Відповідно до ст. 88 ч. З ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Керуючись Постановою КМУ від 23.06.1993 № 472 «Про затвердження правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», ст.ст. 10,11, 60, 212, 367 ЦПК України, ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про відшкодування моральної шкоди нанесеної умовами виробництва - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» в дохід держави судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн..40коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: