справа № 806/2203/13-a
категорія 11.5
17 червня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання постанови ВП № 31758335 від 18.02.2013 р. незаконною та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 18 лютого 2013 року про повернення виконавчого документа незаконною, зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження № 31758335, змінити спосіб і порядок виконання судового рішення по справі № 0670/4996/11. В обґрунтування своїх позовних вимоги вказує, що повернення виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду № 0670/4996/11 про зобов'язання Управління агропромислового розвитку Романівської районної державної адміністрації Житомирської області виплатити йому 2931,90 грн. бюджетної дотації за вирощені та продані на забій і переробку молодняк великої рогатої худоби здійснено органом виконавчої служби з урахуванням положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", якими встановлено, що стягнення коштів з державного органу має здійснюватись Державною казначейською службою України. Однак, при прийнятті постанови про повернення виконавчого документа відповідачем не було враховано того, що у разі відсутності у боржника - державного органу відповідних призначень цим Законом передбачена можливість виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а також ним не врегульовано порядок виконання рішень щодо виконання яких минув річний строк. Крім того, державний виконавець не звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у випадку наявності обставин, що ускладнюють його виконання чи роблять неможливим.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. У своїй заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Надіслав письмові заперечення проти позову, у яких просив у задоволенні позову відмовити, так як виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду № 0670/4996/11 оспорюваною постановою повернуто внаслідок неможливості боржником його виконати з поважних причин - відсутність відповідного фінансування. А також з тих підстав, що з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до якого рішення судів, боржниками у яких є державні органи, виконуються Державною казначейською службою України. Оскільки Управління агропромислового розвитку Романівської районної державної адміністрації Житомирської області підпадає під визначення поняття "державний орган", тому подальше виконання вказаного виконавчого документа органами державної виконавчої служби виключається. Крім того, звернення державного виконавця до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення є правом, а не обов'язком.
Суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 18 лютого 2013 року (ВП № 31758335) повернуто виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду № 0670/4996/11 про зобов'язання Управління агропромислового розвитку Романівської районної державної адміністрації Житомирської області виплатити ОСОБА_1 2931,90 грн. бюджетної дотації за вирощені та продані на забій і переробку молодняк великої рогатої худоби.
У вказаній постанові виконавець послався на норми Бюджетного кодексу України, відповідно до яких будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, статтю 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", якою встановлено, що стягнення коштів з державного органу здійснюється Державною казначейською службою України, що виключає можливість подальшого виконання рішення суду органами державної виконавчої служби і, відповідно, подальшого здійснення виконавчого провадження.
Вирішуючи питання щодо правомірності рішення, прийнятого відповідачем, що є суб'єктом владних повноважень, суд, згідно із приписами ч. 3 ст. 2 КАС України, зобов'язаний перевірити, чи прийнято рішення на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
У статті 17 Закону зазначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Порядок повернення виконавчого документа стягувачу визначено статтею 47 Закону.
Так, пунктом 9 частини 1 цієї статті Закону передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Зі змісту постанови відділу примусового виконання рішень від 18 лютого 2013 року вбачається, що повернення виконавчого документа здійснено внаслідок того, що відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання даної категорії виконавчих документів не підвідомче органам державної виконавчої служби та здійснюється органами Державної казначейської служби України.
Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" набрав чинності з 01 січня 2013 року.
Статтею 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").
Аналіз наведених норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" свідчить про те, що Державною казначейською службою України виконуються судові рішення про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, юридична особа.
Як вбачається із матеріалів справи, у межах виконавчого провадження № 31758335 здійснювалося примусове виконання листа Житомирського окружного адміністративного суду зобов'язального характеру, тому суд вважає, що положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" на нього не розповсюджуються.
Враховуючи зміст оскаржуваної постанови, наведені вище положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що посадова особа відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, приймаючи рішення про повернення виконавчого документа позивачеві, діяла у спосіб, що не передбачений положеннями Закону України "Про виконавче провадження", що є підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 18 лютого 2013 року про повернення виконавчого документа.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.
Позивач просить суд визнати незаконною постанову відповідача від 18 лютого 2013 року та зобов'язати останнього відновити виконавче провадження.
Статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
За таких обставин, суд вважає, що у випадку задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною і скасування постанови від 18 лютого 2013 року, права позивача захищені у повному обсязі, внаслідок чого, виходячи з наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження", на час вирішення справи відсутні підстави для зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду № 0670/4996/11.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.
Не підлягає задоволенню і вимога ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 0670/4996/11, оскільки вона може бути заявлена шляхом подачі сторонами виконавчого провадження заяви, державним виконавцем - подання саме по справі № 0670/4996/11, а не шляхом подачі окремого адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 86, 128, 158-163, 167, 181, 186 , 254 КАС України, суд,
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 18 лютого 2013 року про повернення виконавчого документа (ВП № 31758335).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Липа