Номер провадження № 22-ц/785/5646/13
Головуючий у першій інстанції Пащенко Т.П.
Доповідач Артеменко І. А.
03.07.2013 м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Сватаненка В.І.,
Суворова В.О.,
при секретарі Павлін О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-
встановила:
У серпні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу у розмірі 80000 грн., посилаючись на те, що 11 квітня 2009 року він позичив ОСОБА_8 грошову суму у розмірі 10000 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день складання позовної заяви складає 80000 грн., про що була складена ОСОБА_8 розписка, в якій вона зазначила, що зобов'язується повернути борг за першою вимогою позичальника та вказала поручителем боржника ОСОБА_6.
В червні 2012 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_8 померла та після її смерті була відкрита спадщина на 1/4 частину домоволодіння по АДРЕСА_1, яка належала їй, свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частину зазначеного будинку було видане на ім'я ОСОБА_3. Оскільки, відповідач ОСОБА_6, як поручитель боржника за борговим зобов'язанням та відповідачка ОСОБА_3 спадкоємиця ОСОБА_8 від виконання свого обов'язку щодо повернення суми позики ухиляються, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно суму боргу у розмірі 80000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. та суму судового збору у розмірі 800 грн..
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму боргу в розмірі 27992 грн..
В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 272 грн..
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 витати на правову допомогу в сумі 630,28 грн..
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є спадкоємицею ОСОБА_8, яка була стороною за договором позики, тому повинна відповідати по зобов'язанням ОСОБА_8 в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду сторонами не оскаржується.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 11 квітня 2009 року ОСОБА_5 надав у борг ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 10000 доларів США, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с. 104), та остання зобов'язалася повернути гроші при першій вимозі з попередженням за місяць. В розписці зазначений поручитель за борговим зобов'язанням ОСОБА_6.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією актового запису про смерть № 585 від 18.06.2009 року (а.с.31).
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді ? частини житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
З листа завідувача Ізмаїльської державної нотаріальної контори № 3068/02-14 від 08.11.2012 року вбачається, що 21 вересня 2009 року від ОСОБА_10 надійшла заява про відмову від спадщини на користь ОСОБА_3, та 10 лютого 2010 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 на зазначену частину будинку.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або, цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог закону.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1282 ЦК України, якщо боржник помер, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
З матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 2012 року ОСОБА_11, який діяв від імені ОСОБА_3, продав ОСОБА_12 ? частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за 27992 грн..
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 повинна виплатити ОСОБА_5 суму у розмірі 27992 грн., які вона отримала від продажу спадкового майна.
Посилання відповідачки на те, що успадкована частина будинку була передана у рахунок погашення боргу ОСОБА_12, колегія суддів, як і суд першої інстанції до уваги не приймає, оскільки зазначене спростовується договором купівлі-продажу, а законодавством не передбачено повернення боргу шляхом продажу майна.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта на пропуск позивачем строку для пред'явлення вимоги до ОСОБА_3, оскільки, як посилається ОСОБА_5, про прийняття спадщини ОСОБА_3 він дізнався лише у червні 2012 року.
Доказів того, що ОСОБА_5 дізнався про прийняття ОСОБА_3 спадщини раніше, сторонами не було надано.
На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції з'ясувавши усі обставини по справі та надавши належну оцінку доказам, правильно визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив законне, справедливе рішення, яке скасуванню не підлягає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
У відповідності до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
І.А. Артеменко
В.І. Сватаненко
В.О. Суворов