Номер провадження № 22-ц/785/2927/13
Головуючий у першій інстанції Виноградова Н.В.
Доповідач Плавич Н. Д.
13.06.2013 року м. Одеса
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Плавич Н.Д.
суддів: Гірняк Л.А. Дрішлюка А.І.
при секретарі судового засідання Тищенко М.В.,
у відкритому судовому засіданні у присутності представника відповідача ОСОБА_2, яка діє по довіреності,
розглянувши апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк « ПРИВАТБАНК», який діє по довіреності, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.01. 2013 р.,
по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення солідарно суми заборгованості за кредитним договором, судових витрат, -
13.08.2012р. позивач, публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»( в подальшому, Банк, Кредитор) звернувся до відповідачів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, судових витрат.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі кредитного договору від 06.09.2007р. OD30AE00000011 надав відповідачу, ОСОБА_2 ( Позичальник) кредит в сумі 26268,14доларів США на термін до 05.09.2012р.
Пунктом 7.3 Кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору виступає TOYOTA CAMRY, 2002р.в., а також інші види залога, іпотеки, поручительства ОСОБА_3
В забезпечення виконання умов кредитного договору між Банком (Заставодеражатель) і ОСОБА_2 ( Заставодавець) було укладено договір застави рухомого майна. Предметом вказаного договору є легковий сєдан TOYOTA CAMRY, 2002р.в.(а.с.76-80).
В забезпечення виконання умов кредитного договору від 06.09.2007р. OD30AE00000011 між Банком і відповідачем ОСОБА_3 (Поручитель) був також укладений договір поручительства від 06.09.2007р. № OD30AE00000159/р1. За умовами договору поручительства( п.2 договору) поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору в тому же розмірі, що і позичальник, включаючи оплату кредита, процентів за користування кредитом, комісій, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування шкоди.
Станом на 25.05.2012р. у позичальника перед Банком виникла заборгованість 16344,72долара США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 11437,12доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 3678,91долар США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 431,36 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 797,33долара США.
Посилаючись на те, що відповідачі не виконують умов кредитного договору, договору поручительства, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 16344,72долара США, еквівалент 130635,17грн., судові витрати.
Відповідач, позичальник ОСОБА_2, його представник, позов не визнали, посилаючись на те, що сума боргу погашена шляхом передачі Банку автомобіля, яким був забезпечений кредит.
Відповідач, поручитель ОСОБА_3 позов також не визнала.
Рішенням місцевого суду від 23.01.2013р. в позові Банка до вказаних відповідачів, про стягнення солідарно суми заборгованості, судових витрат відмовлено(а.с.121- 122).
В апеляційній скарзі представник Банку, просить рішення суду 1 інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що висновок суду не відповідає вимогами матеріального і процесуального права.
До апеляційного суду представник Банку, відповідач ОСОБА_3 не з'явилися, про день і час розгляду справи сповіщені. Представник позичальника, ОСОБА_2, яка діє по довіреності, доводи апеляційної скарги не визнала, вважає рішення законним.
У відповідності з вимогами ст. 305ч2 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає її розглядові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла доводи апеляційної скарги Банку, заперечення на апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відмовивши у задоволенні позову, суд 1 інстанції виходив з того, між Банком і відповідачем ОСОБА_2 будо укладено Кредитний договір. Кредит був наданий позичальнику для придбання автомобіля. В п. 7.3 Кредитного договору цей автомобіль в якості забезпечення кредиту позичальником був переданий під заставу позивачу на підставі договору застави рухомого майна від 06.09.2007р. Суд 1 інстанції виходив з того, що позичальник передав позивачу автомобіль, який знаходився під заставою на реалізацію. В своєму висновку про припинення договору поручительства, суд виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до поручителя. За висновком суду строк виконання основного зобов'язання це дата прийому - передачі автомобіля представнику Банка, а саме, 07.12.2010р. Дія договору поруки припинена через шість місяців, 07.06.2011р., позивач звернувся до суду з пропуском строку, лише 13.08.2012р.
Колегія з вказаним висновком місцевого суду не погоджується.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються вимогами ст. ст. 525,526,530,599, 1054 ЦК України, умовами Кредитного договору, Договору поручительства, Договору застави рухомого майна, які були укладені і підписані між Банком і відповідачами.
На підставі кредитного договору від 06.09.2007р. OD30AE00000011 Банк надав відповідачу, ОСОБА_2 ( Позичальник) кредит в сумі 26268,14доларів США на термін до 05.09.2012р. Пунктом 7.3 кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору виступає TOYOTA CAMRY, 2002р.в., а також інші види залога, іпотеки, поручительства ОСОБА_3 (а.с.10-14).
В забезпечення виконання умов кредитного договору між Банком (Заставодеражатель) і ОСОБА_2 ( Заставодавець) було укладено договір застави рухомого майна. Предметом вказаного договору є легковий сєдан TOYOTA CAMRY, 2002р.в.(а.с.76-80).
В забезпечення виконання умов кредитного договору від 06.09.2007р. OD30AE00000011 між Банком і відповідачем ОСОБА_3 (Поручитель) був укладений договір поручительства від 06.09.2007р. № OD30AE00000159/р1. За умовами договору поручительства ( п.2 договору) поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору в тому же розмірі, що і позичальник, включаючи оплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування шкоди(а.с.15-16).
В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачі умови кредитного договору і договору поруки не виконали. В матеріалах справи є лист - повідомлення на адресу відповідачів про суму заборгованості по кредитному договору(а.с.19). Станом на 25.05.2012р. у позичальника перед Банком виникла заборгованість 16344,72долара США, еквівалент 130635,17грн.
В своїх запереченнях на заявлений позов, відповідач ОСОБА_2 і його представник посилається на те, що за домовленістю з Банком сума боргу погашена шляхом передачі ним Банку автомобіля, яким був забезпечений кредит і позичальником, який є одночасно заставодавцем, надана довіреність Банку на реалізацію автомобіля.
Суд прийняв до уваги вказані доводи і в обґрунтування свого висновку посилався на Акт прийому - передачі автомобіля відповідача ОСОБА_2 представнику Банку(а.с.48).
Перевірив доводи і заперечення сторін, колегія дійшла висновку, що доводи позивача, докази, на які він посилався в ході розгляду справи не дають підстав для висновку про повне погашення заборгованості позичальником перед Банком.
За умовами кредитного договору від 06.09.2007р. OD30AE00000011 Банк надав відповідачу, ОСОБА_2 ( Позичальник) кредит в сумі 26268,14доларів США на термін до 05.09.2012р. В забезпечення виконання умов кредитного договору між Банком (Заставодеражатель) і ОСОБА_6 ( Заставодавець) було укладено договір застави рухомого майна від 06.09.2007р. OD30AE00000011/А. Предметом вказаного договору застави є автомобіль TOYOTA CAMRY, 2002р.в.(а.с.76-80).
Колегія вважає, якщо сторони, Банк ( заставодержатель) і ОСОБА_2. (Заставодавець), домовилися між собою про погашення заборгованості шляхом передачі Банку рухомого майна, автомобіля, то вказані сторони повинні були діяти у відповідності з умовами Договору застави рухомого майна.
Пунктом 17.10 Договору застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем будь - якого із зобов'язань за кредитним договором чи/або Заставодателем за цим договором, Заставодавець зобов'язаний: доставити Предмет застави за адресою, зазначеною у п.34.8 Договору у строк 7 днів з моменту пред'явлення Заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, строку сплати якої настав ( у тому числі по кредиту, відсоткам, ін. платежам) а також неустойки. В іншому випадку Заставодержатель має право здійснити доставку Предмету застави за вказаною адресою своїми силами та на договірних умовах з третіми особами. Пунктом 34.8 Договору застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником будь - якого із зобов'язань за кредитним договором чи/або даним договором, Заставодавець зобов'язаний доставити предмет застави за адресою: АДРЕСА_1 у строк 7 днів з моменту пред'явлення Заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, строку сплати якої настав ( у т.ч. числі по кредиту, відсоткам, ін. платежам), а також неустойки.
Враховуючи умови Договору застави, сторони угоди, Заставодавець/Позичальник і Заставодержатель повинні були чітко домовитися щодо суми заборгованості по кредиту, відсоткам, встановити вартість предмету застави, доставити за узгодженням автомобіль за вказаною в договорі адресою, і таким чином, діяти спільно.
Матеріали справи спростовують довід відповідача щодо спільної домовленості між ним і Банком погасити заборгованість за рахунок заставного рухомого майна.
В грудні 2010р. відповідач ОСОБА_2. звернувся до Банку з заявою щодо надання дозволу на реалізацію автомобіля TOYOTA CAMRY, 2002р.в.(а.с.46). У задоволенні його заяви Банком було відмовлено(а.с.47, 49). Той факт, що відповідач ОСОБА_2 по Акту від 07.12.2010р. передав працівникам управління безпеки Банку свій автомобіль не дає підстав для висновку, що між Банком і Заставодавецем/Позичальником була досягнута домовленість про погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок заставного майна.
Доводи відповідача і його представника про те, що автомобіль тривалий час перебуває в Банку, між тим, від нього приховується інформація, чи реалізований його автомобіль, не дають підстав для висновку, що відповідач повністю розрахувався з Банком по кредитному договору і автомобіль не був реалізований з вини Банку.
При розгляді справи встановлено, що спірний автомобіль TOYOTA CAMRY, 2002р.в., власником якого є відповідач ОСОБА_2, знаходився під арештом на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2009р.(а.с.73,74). Враховуючи ухвалу вказаного суду про накладання арешту на автомобіль, відповідач, на час звернення в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявами про повернення суми боргу за рахунок заставного майна, автомобіля, приховав від вказаного Банку інформацію про те, що рухоме майно, автомобіль, знаходиться під арештом за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2009р. Арешт з вказаного автомобіля був знятий лише за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31.01.2013р. Копія вступної і резолютивної частини вказаного рішення приєднана до справи. Інших доказів відповідачем не надано.
Дав оцінку вказаним вище доказам, колегія вважає, що відсутні підстави для висновку, що відповідач розрахувався з Банком по заборгованості за кредитним договором від 06.09.2007р. №OD30AE00000011 шляхом передачі Банку транспортного засобу, автомобіля TOYOTA CAMRY, 2002р.в.
З висновком суду 1 інстанції про припинення договору поруки, який був укладений між Банком і ОСОБА_3.( поручитель), колегія також не погоджується.
За законом ( ст. 559 ЦК України) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно до п.12 Договору поручительства від 06.09.2007р., який підписаний відповідачем ОСОБА_3 « поручительство по цьому договору припиняється за спливом 5 ( п'яти) років від дня настання строку повернення кредиту по Кредитному договору(а.с.15-16). відповідно до п.7.1 Кредитного договору термін кредитного договору встановлений до 05.09.2012р. Таким чином, порука ОСОБА_3 припиняється 05.09.2017р., позов був заявлений Банком 13.08.2012р.(а.с.1-3).
Оскільки суд 1 інстанції допустив порушення вимог матеріального і процесуального права, рішення місцевого суду на підставі ст. 309ч1п.п.3,4 ЦК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. З урахуванням вимог закону, сума заборгованості за кредитним договором від 06.09.2007р. OD30AE00000011 - 16344,72 долара США, що в еквіваленті складає 130635,17грн. стягується з відповідачів, позичальника і поручителя солідарно.
У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках на користь позивача присуджуються судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, по 326,59грн. з кожного (653,18грн: 2).
Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» за довіреністю, задовольнити. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.01.2013р. скасувати.
Позовні вимоги ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором і судових витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» суму заборгованості за Кредитним договором 16344,72долара США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 11437,12доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 3678,91долар США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 431,36 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 797,33долара США, що по курсу НБУ складає 130635,17грн.( сто тридцять тисяч шістсот тридцять п'ять грн. 17 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» судові витрати, з кожного по 326,59грн.
Рішення набирає чинності негайно після його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.
Гірняк Л.А.
Дрішлюк А.І.