Номер провадження № 22-ц/785/4048/13
Головуючий у першій інстанції Дерус А.В.
Доповідач Погорєлова С. О.
21.06.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Погорєлової С.О.
суддів - Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.
при секретарі - Криворучці Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ОСОБА_4) на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, зацікавлена особа: Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про визнання шлюбу недійсним,
встановила:
Позивачі звернулися з позовом до відповідачів, вказуючи, що їхня донька, відповідачка по справі, перебуваючи у неповнолітньому віці, без їхнього відома зареєструвала шлюб 15.05.2009 року з громадянином Сірії ОСОБА_2, відповідачем по справі. Вважають, що оскільки їхня дочка на момент укладання шлюбу була неповнолітня, то даний шлюб необхідно визнати недійсним.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2010 року шлюб, зареєстрований 15 травня 2009 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 303 між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою Сірійської Арабської республіки, громадянкою Росії та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем Сірійської Арабської республіки - визнаний недійсним.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28.04.2010 року апеляційну скаргу представника Центрального відділу РАЦСу Одеського міського управління юстиції відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2010 року залишено без змін.
В апеляційних скаргах апелянти просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, вивчив матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ОСОБА_4) підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2010 року не відповідає.
Задовольняючи позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що 15 травня 2009 року в Центральному відділі РАЦСу Одеського міського управління юстиції був укладений шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, актовий запис №303. На час укладання шлюбу ОСОБА_4 була громадянкою Росії, неповнолітньою особою, не мала тимчасової реєстрації в м. Одесі, у зв'язку з чим шлюб необхідно визнати недійсним, оскільки він укладений з порушенням норм Сімейного законодавства.
Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Стаття 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 року, №3929 - ХІІ (в редакції от 10.04.2009 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.
За правилами ст.18 цього Закону, іноземці та особи без громадянства можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України.
Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.
Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу (стаття 55 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої він є (стаття 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України (стаття 56 Закону України «Про міжнародне приватне право»), тобто у такому випадку застосовуються вимоги Сімейного кодексу України (СК).
Державна реєстрація шлюбу з іноземцем та особою без громадянства в Україні здійснюється відповідно до СК, з дотриманням вимог щодо законності перебування іноземця та особи без громадянства на території України, підтвердження його сімейного стану та ін..
Недійсність шлюбу, укладеного в Україні або за її межами, визначається правом, яке застосовувалося відповідно до статей 55 і 57 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Аналіз цих норм дає підстави вважати, що сімейні відносини іноземців на території України, як і громадян України регулює, Сімейний кодекс України, що визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином Сирійської Арабської Республіки, ОСОБА_3 (ОСОБА_4) є громадянкою Росії, тобто вони є іноземцями.
15 травня 2009 року в м. Одесі був укладений шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ОСОБА_4), зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що зроблений актовий запис про шлюб № 303.
Доводи позивачів про те, що відповідачка не досягла шлюбного віку не кореспондується з матеріалами справи.
Так, статтею 22 СК України (в редакції 16.04.2009 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка - у вісімнадцять років.
На день реєстрації шлюбу ОСОБА_3 (ОСОБА_4) виповнилось 17 років і 7 місяців, тобто вона досягла шлюбного віку, встановленого СК України.
Необґрунтований є довід суду про те, що відповідачі не були зареєстровані в м. Одесі, так ОСОБА_2 на період 2009 року був студентом Одеського державного екологічного університету, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчать відмітки у його паспорті (а.с.97). ОСОБА_3 (ОСОБА_4) також проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_2, що підтверджується посвідкою на постійне проживання, виданою начальником ВМІРФО ГУ МВС України в Одеській області 20.11.2007 р. за №205989 ( а.с.106).
Жодного із передбаченого ст. 57 ЦПК України доказу, який би підтверджував те, що сторони, укладаючи шлюб, не мали наміру створити сім'ю позивачами суду не надано.
У судовому засіданні в апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, після реєстрації шлюбу і до теперішнього часу сторони проживають разом, не дивлячись на перешкоди, які їм ставили позивачі - батьки ОСОБА_3 (ОСОБА_4), оскільки вони були проти укладання цього шлюбу. З кінця 2010 року вони проживали разом в Дубаї, Об'єднанні Арабські Емірати. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син - ОСОБА_13, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого 28 лютого 2012 року, реєстраційний номер DU/N/2084/2012. Зараз дружина вагітна другою дитиною.
Шлюб є недійним, коли його недійсність прямо передбачена у законі (ст. 39 СК України) або/та до моменту, коли шлюб не визнаний недійним за рішенням суду і рішення суду не набуло законної сили. Стаття 38 СК України визначає: а) коло підстав коли шлюб є безспірно недійсним (порушення вимог одношлюбності - ст. 25 СК); б) коло підстав, коли шлюб, за рішенням суду, визнається недійним (порушення вимог щодо добровільності шлюбу - ст. 24 СК); в) коло підстав, коли шлюб, за рішенням суду, може бути визнаний недійсним (порушення вимог щодо шлюбного віку - ст. 22 СК). Коло підстав, коли шлюб є безспірно недійним, є вичерпним.
Суд першої інстанції указані приписи закону не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки жодної правової підстави для визнання шлюбу недійсним немає.
За правилами ч.2 ст.41 СК України, при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що шлюб, укладений 15 травня 2009 року в м. Одесі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ОСОБА_4), зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис про шлюб № 303 у повній відповідності із законодавством України, цим шлюбом не порушені права і інтереси осіб, які його уклали, вони спільно проживають з дати укладання шлюбу, від шлюбу мають дитину, поважають один одного, мають добрі стосунки.
При вказаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з виниклими між сторонами правовідносинами, застосував закон, який не підлягає застосуванню, що відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених позовних вимог.
В порядку ч.2 ст.318 ЦПК України підлягає скасуванню ухвала апеляційного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року про залишення без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2010 року.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.3,4 ч.1 ст.309,316,317,318,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ОСОБА_4) - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2010 року і ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 (ОСОБА_4), ОСОБА_2, зацікавлена особа: Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про визнання шлюбу недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області С.О.Погорєлова
Є.С.Сєвєрова
Т.В.Цюра