Номер провадження № 22-ц/785/4918/13
Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія - 48
19.06.2013 року м. Одеса
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі судового засідання Тищенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
До Київського районного суду м. Одеси звернулась позивачка з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та просила ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.02.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а також просила стягнути судовий збір, та допустити негайне виконання рішення суду за один місяць. В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалася на те, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем - ОСОБА_4. Від вказаних стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_5. Відносини з відповідачем не склались, у зв'язку з чим в листопаді 2009 року вони припинили фактичні шлюбні відносини. Позивачка вказує, що їй матеріально важко утримувати дитину, вона потребує матеріальної допомоги, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на харчування, розвиток дитини, одяг та лікування. Крім того, позивачка стверджує, що відповідач працездатний, фізично здоровий і може за своїм матеріальним станом надавати доньці допомогу, інших дітей у нього немає, батьки на його утриманні не знаходяться.
03.04.2013 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно, а також просила стягнути аліменти за останні 3 роки.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року було задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Стягнуто з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.02.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок. В частині позовних вимог про стягнення аліментів за попередній період було відмовлено.
30.04.2013 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року. В обґрунтування представник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме на те, що позивач неодноразово в судовому засіданні заявляв клопотання про виклик свідків для підтвердження факту того, що позивачка вживала заходів щодо одержання аліментів, але не одержала в зв'язку з ухиленням відповідача від їх сплати, але суд проігнорував ці клопотання.
В судовому засіданні представник позивача, позивачка апеляційну скаргу підтримали.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи сповіщений належним чином. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення позивачки та її представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач ОСОБА_2 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_4. Під час знаходження у вказаних стосункав у них народилась донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження, виданого 20 березня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 369, яке наявне у матеріалах справи, батьком якої записаний відповідач. Визначивши розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, суд виходив з того, що позивач працевлаштований, є директором та засновником ТОВ «Укрпромімпекс», а тому з врахуванням усталеної практиці щодо порядку визначення розміру аліментів на одну дитину, рішення суду в цій частині слід визнати законним та обґрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів за минулий час суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала доказів звернення до відповідача з такими вимогами у попередній період та його ухилення від надання утримання. З таким висновком слід погодитися. Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки. Згідно з ч.3,4 ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Оскільки докази того, що позивач вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати в матеріалах справи відсутні, то доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження і в цій частині. При цьому, щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції проігнорував клопотання апелянта, в матеріалах справи відсутні будь які клопотання про витребування доказів та виклик свідків.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 316,317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк
Л.М. Миза
А.П. Заїкін