Номер провадження № 22-ц/785/5371/13
Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.
Доповідач Мартинова К. П.
Категорія ЦП:27
26.06.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Оверіної О.В., Журавльова О.Г.,
за участю секретаря - Жус І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року,
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, уточнивши її в ході розгляду справи, та просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 6 583,48 грн. та 8 000 моральної шкоди, 1000 гривень - судові витрати по сплаті правової допомоги , судового збору - 82,83 грн., ІТЗ 120 грн.
При цьому позивачка посилалася на те, що в червні 2009 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до позивачки з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Висновком проведеної судової почеркознавчої експертизи від 31.05.2011 року було встановлено, що підпис на кредитному договорі зроблено іншою особою, а не ОСОБА_3
На підставі цього ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.10.2011 року закрито провадження по позовним вимогам до ОСОБА_3
Позивачка просила стягнути з відповідача понесені нею матеріальні витрати при розгляді цивільної справи за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до неї про стягнення заборгованості, що складаються з витрат на правову допомогу 4000 грн., судові витрати за подачу апеляційної скаргі по тій справі - 970 грн., оплата 50 грн. за видачу довідки банку, оплата судової почеркознавчої експертизи у розмірі 1563,48 грн., а всього - 6583,48 грн., завдану, внаслідок неправомірного подання до позову про стягнення заборгованості, моральну шкоду у розмірі 8000 грн. та судові витрати по даній справі.
У судовому засіданні представник позивачки та позивачка позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала.
Третя особа у судове засідання не з'явилася.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
В суді апеляційної інстанції на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та третьої особи ОСОБА_6, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується розписками про отримання ними судових повісток про виклик.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення матеріальних збитків, понесених нею при розгляді іншої цивільної справи за позовом ПАТ «Райффайзен Бавнк Аваль» до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та моральної шкоди, завданої їй та її малолітньому сину безпідставним зверненням банку до суду з позовом.
ОСОБА_3 посилалася на те, що матеріальна шкода у розмірі 6583,48 грн. складається з понесених нею судових витрат при розгляді іншої цивільної справи за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з неї заборгованості за кредитними відносинами за договором поруки, який вона не підписувала, в зв»язку з цим провадження у тій справі було закрито за позовними вимогами банку до неї.
Позивачка підтвердила, що при розгляді справи за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до неї про стягнення кредитної заборгованості питання повернення судових витрат не вирішувалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
У разі не вирішення питання про судові витрати, до яких віднесено витрати на правову допомогу - ст. 84 ЦПК України, суду, що ухвалив рішення, за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи надано можливість ухвалити додаткове рішення (п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України).
Згідно зі змістом вимог ЦПК України вирішення судом питання про судові витрати відбувається лише в порядку, визначеному відповідними нормами вказаних процесуальних законів.
Отже судові витрати, та витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, понесені позивачем у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді справ в порядку цивільного та адміністративного судочинства, процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними законами, і не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України та не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, на яку посилається позивачка в позові, завдана моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті неправомірного звернення банку до суду з позовом до ОСОБА_3, судом не встановлено наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, причиннного зв»язку між шкодою, протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Посилання апеляційної скарги на наявність моральної шкоди в результаті неправомірного звернення банку до суду про стягнення заборгованості за договором поруки, який вона не підписувала, яка виразилася в неправомірних діях банку, в результаті чого страждала вона та її малолітній син, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих позовних вимог.
Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий К.П. Мартинова
Судді О.В. Оверіна
О.Г. Журавльов