Номер провадження № 22-ц/785/5029/13
Головуючий у першій інстанції Дєтков О.Я.
Доповідач Цюра Т. В.
14.06.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Цюри Т.В.
суддів - Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
при секретарі : Криворучці Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
встановила:
В лютому 2012 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Березівського районного суду Одеської області з названим позовом.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року позов представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без розгляду.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шуліка Аліна Володимирівна подала апеляційну скаргу на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції керувався п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України. При цьому, як вбачається з матеріалів справи представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ще до початку розгляду справи подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю (а.с. 43).
Однак, суд першої інстанції не прийняв зазначену заяву до уваги, оскільки вважає, що довіреності, які видані представнику безстроково для представництва інтересів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не ґрунтуються на законі, оскільки в порушення норм ст. 1001 ЦК України не вказаний строк їх дії, а зазначено, що вони безстрокові.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки суд дійшов до нього шляхом помилкового тлумачення норм матеріального права.
Так, стаття 1001 ЦК України, на яку послався суд, відноситься до глави 68, яка регламентує зобов'язальні відносини за договором доручення. Підстави виникнення повноважень представника в цьому випадку є договір доручення, а на підтвердження повноважень може видаватись довіреність ( ст..1003 ЦК України).
Разом з тим, в матеріалах справи (а.с. 39) є довіреність, яка видана в звязку з виконанням трудових обов'язків провідному юрисконсульту банку Рура Н.В.
Відповідно ч. 2 ст. 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватись на акті органу юридичної особи, що має місце в даному випадку .
Згідно ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
На підставі ч.1 ст..247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений , вона зберігає чинність до припинення її дії.
Єдиний випадок, коли довіреність є нікчемною, встановлений ч. 3 ст. 247 ЦК України.
Таким чином, невірно встановивши підставу для здійснення представництва, ( договір доручення замість довіреності), суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про порушення вимог ст.1001 ЦК України, яка не розповсюджується на даний випадок.
При цьому необхідно наголосити, що сама ст. 1001 ЦК України не містить імперативної норми щодо встановлення строку, а носить диспозитивний характер, про що свідчить застосування законодавцем терміну «може».
Згідно тексту довіреностей банку, які знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що вони видані без права передоручення безстроково і їх дія припиняється тільки при наявності певних підстав.
«Перелік довіреностей, що втратили чинність за будь - якою з вказаних в довіреності підстав, розміщено на корпоративному Інтернет - сайті ПАТ КБ «Приват Банк». У вказаному переліку надані до суду довіреності №4371 - О та №3456 - О - відсутні, а отже вони є чинними, в зв'язку з чим представник банку мав право на підставі них представляти інтереси банку у тому числі надати до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, що унеможливлює залишення позову без розгляду у відповідності до ст..207 ЦПК України.
Відповідно ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права , які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 311, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни - задоволити.
Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року про залишення позову без розгляду скасувати та направити матеріали справи за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: С.О. Погорєлова
Є.С. Сєвєрова